"Летим. Дивлюся, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає."(Тарас Шевченко)
"Не завидуй багатому,
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє..."(Тарас Шевченко)
"Отаке-то було лихо
По всій Україні!
Гірше пекла... А за віщо,
За що люде гинуть?.."(Тарас Шевченко)
"Мій Боже милий, як-то мало
Святих людей на світі стало.
Один на другого кують
Кайдани в серці. А словами,
Медоточивими устами
Цілуються і часу ждуть..."(Тарас Шевченко)
"Світає, край неба палає;
Соловейко в темнім гаї
Сонце зострічає..."(Тарас Шевченко)
"Село! І серце одпочине...
Село на нашій Україні −
Неначе писанка: село
Зеленим гаєм поросло..."(Тарас Шевченко)
"По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Стан високий, лист широкий –
Марно зеленіє..."(Тарас Шевченко)
"У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим...."
(Тарас Шевченко)
"Чи ми ще зійдемося знову?
Чи вже навіки розійшлись?
І слово правди і любові
В степи і дебрі рознесли!"(Тарас Шевченко)
"Чи не покинуть нам, небого,
Моя сусідонько убога,
Вірші нікчемні віршувать,
Та заходиться риштувать
Вози в далекую дорогу,
На той світ, друже мій, до Бога,
Почимчикуєм спочивать..."(Тарас Шевченко)
"Чигрине, Чигрине,
Все на світі гине,
І святая твоя слава,
Як пилина, лине.."(Тарас Шевченко)
"Якось-то йдучи уночі
Понад Невою... та йдучи
Міркую сам-таки з собою:
— Якби то, — думаю, — якби
Не похилилися раби..."(Тарас Шевченко)
"Зa сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає,
І сонце спатоньки зове
У синє море; покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину... "(Тарас Шевченко)
"І золотої й дорогої
Мені, щоб знали ви, не жаль
Моєї долі молодої.
А иноді така печаль
Оступить душу − аж заплачу!.."(Тарас Шевченко)
"І широкую долину,
І високую могилу,
І вечернюю годину,
І що снилось-говорилось
Не забуду я..."(Тарас Шевченко)
"Не для людей, тієї слави,
Мережані та кучеряві
Оці вірші віршую я.
Для себе, братія моя!.."(Тарас Шевченко)
"Гори мої високії,
Не так і високі,
Як хороші, хорошії,
Блакитні здалека.
З Переяслава старого,
З Виблої могили,
Ще старішої... мов ті хмари,
Що за Дніпром сіли..." (Тарас Шевченко)
"Як сніг, три пташечки летіли
Через Суботове і сіли
На похиленному хресті
На старій церкві. «Бог простить:
Ми тепер душі, а не люди,
А відціля видніше буде,
Як той розкопуватимуть льох."
(Тарас Шевченко)
"О думи мої! О славо злая!
За тебе марно я в чужому краю
Караюсь, мучуся... але не каюсь!.."(Тарас Шевченко)
"Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина."(Тарас Шевченко)
