Тарас Шевченко, вірш "Не для людей, тієї слави..."


Тарас Шевченко

НЕ ДЛЯ ЛЮДЕЙ, ТІЄЇ СЛАВИ...


Не для людей, тієї слави,
Мережані та кучеряві
Оці вірші віршую я.
Для себе, братія моя!
Мені легшає в неволі,
Як я їх складаю,
З-за Дніпра мов далекого
Слова прилітають.
І стеляться на папері,
Плачучи, сміючись,
Мов ті діти. І радують
Одиноку душу
Убогую. Любо мені.
Любо мені з ними,
Мов батькові багатому
З дітками малими.
І радий я, і веселий,
І Бога благаю,
Щоб не приспав моїх діток
В далекому краю.
Нехай летять додомоньку
Легенькії діти
Та розкажуть, як то тяжко
Було їм на світі.
І в сім’ї веселій тихо
Дітей привітають,
І сивою головою
Батько покиває.
Мати скаже: бодай тії
Діти не родились.
А дівчина подумає:
Я їх полюбила.


За матеріалами: Тарас Шевченко. Зібрання творів у 6 томах. Київ, 2003, Том 2: Поезія 1847 - 1861, стор. 121; 621 - 622.

 

На відео: пісню "Не для людей, тієї слави" на слова Тараса Шевченка співає гурт "Кирило і Мефодій":

 

На відео-2: Вірші Тараса Шевченка  читає Народний артист України Святослав Максимчук.

 


Останні коментарі до сторінки
«Тарас Шевченко, вірш "Не для людей, тієї слави..."»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми