На сайті
укр рус Дошка оголошень Додати оголошення

Публікації за тегом: Свято

Сортувати:    За датою    За назвою

Андрій М’ястківський. Сію, посіваю. Оповідання для дітей"Щовечора перед Новим роком дідусь Демид навчав Андрійка щедрувати: "Щедрий вечір, хато-світлице, сійся-родися, житечку, пшенице!.." Андрійко співав разом з дідусем та уявляв, як він прийде із дзвіночком до дядька Івана, потім до дядька Юхима і сам лунко, як дзвіночок, щедруватиме. А йому за це дякуватимуть, пригощаючи цукерками, горіхами..."  (Андрій М'ястківський)

Українські народні традиції та звичаї. Олекса Воропай. Василь Скуратівський. Маковія (Маковея). Свято Першого Спаса. Свято Спаса на воді. Свято Медового СпасаМаковія - одне з найулюбленіших у народі свят. Відзначають його 14 серпня. Цього дня у церквах святили воду, квіти й мак. Так звану маковійську квітку переважно робили з городніх квітів, але додавали в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, м’яти, васильків, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв’язували червоною стрічкою. Свято Маковія називають іще Першим Спасом, Спасом на воді, Медовим Спасом. Воду, освячену на Маковія, вважають цілющою. Цього дня хворі на пропасницю купалися в річці. А в давнину ще й святили колодязі та воду в річках. Медовим його називають тому, що вулики до того часу наповнюються медом і традиційно пасічники починали медозбір. Тільки після освячення першого меду в церкві на Маковія можна було розговлятися.

українські народні звичаї, українські народні традиції, українські народні прикмети. 2 серпня - День Пророка Іллі. Олекса Воропай, Василь Скуратівський. На Іллі новий хліб на століЗгідно із народними віруваннями, Святий Ілля є наступником громовика Перуна, повелителя блискавки та грози. Святий Ілля їздить небом у вогняній колісниці і б'є чортів блискавками. Громові стріли - кам'яні, після удару вони на сім сажень уганяються в землю, а через сім років виходять на поверхню. Хто знайде таку стрілу — щасливий, бо вона лікує від усіх хвороб.

Василь Голобородько. Мова рослин. Вірш-верлібр до свята Івана Купала""Купало, Купало, засвіти ніч!"

Купало птаха ночі подвоює:
на одну гору садовить птаха, що є вечір,
на другу гору садовить птаха, що є ранок,
і стало у долині серед ночі видно, як удень." 
(Василь Голобородько)

7 липня - Івана Купала. Святкування за народними звичаями та традиціями. Купальські обряди українців. Олекса Воропай. Василь СкуратівськийІвана Купала - це день літнього сонцевороту, що є одним з найдавніших свят нашого народу. Символізує він єднання сонця і води, і головними його атрибутами є купальне дерево і опудало Марени. Купальне дерево дівчата прикрашають квітами, ягодами, стрічками і водять навколо нього хороводи. В інших селищах замість дерева роблять солом 'яне опудало - Марену. Одягають у жіночу сорочку, прикрашають. Після всіх веселощів і танців Марену кидають у воду. Якщо Марена - символ води, то палаюче колесо - символ сонця. 

Трійця відзначається на сьомий тиждень після Великодня ще називається Зеленими святами. У 2017 році Трійця відзначається 4 червня. 

Зелені свята. Трійця. П’ятидесятниця. Народні традиції та звичаї. Українські народні святаЗілля в свято приймає 
На відправі освячення – 
Бог у зілля вселяє 
Особливе призначення.

Після Божої служби – 
Всі до гаю скоріше...
І поринемо дружно 
В свято найвеселіше.

Під прикрашеним колесом
На найвищім з дубів 
Той, хто славиться голосом, 
Вже затягує спів.

1 - 4 червня (з 10:00 до 18:00) у Львівському Палаці Мистецтв (вул. Коперника, 17) відбудеться Дитячий форум Космовізія – один з найбільших фестивалів для розвитку та розваг дітей і батьків в Україні.

1 - 4 червня (з 10:00 до 18:00) у Львівському Палаці Мистецтв (вул. Коперника, 17) відбудеться Дитячий форум "Космовізія" – один з найбільших фестивалів для розвитку та розваг дітей і батьків в Україні.  Цьогоріч Дитячий форум перетвориться на Космічну Галактику, де малеча шукатиме відповідь на запитання: "Яка роль Людини у Всесвіті?". 600 розважальних і навчальних заходів у 9 тематичних просторах – наука, література, спорт, мистецтво, театр, технології, екологія, винахідництво, музика, кіно і багато іншого.

 

22 травня. День святого Миколи Чудотворця. Народні традиції та звичаї. Іконостас Дмитрівського храму. Ікони Святого Миколая "22-го травня за новим стилем (9-го травня - за старим) у церковних календарях відзначається як день перенесення мощей Святого Миколая Чудотворця з Лікії до італійського міста Бар. Уперше це свято було встановлене папою Урбаном II, що жив у ХІ-му столітті, був папою в роках 1088 - 1099. Отже, це є свято Західньої Церкви й воно не визнавалося греками, але в Україні цей день святкувався. До українського церковного календаря це свято було введене Митрополитом Єфремом при кінці ХІ-го століття. Між іншим, цей факт може свідчити про те, що ми мали в той час дружні стосунки з Римом." (Олекса Воропай)

У Києві триває VII міжнародний Книжковий арсенал. Відвідати можна до 21 травня. Куратор арсеналу - Оксана Забужко

Центральною темою цьогорічного книжкового ярмарку є – "Сміх, страх, сила", адже цьогоріч виповнюється 175 років з виходу повного видання "Енеїди" Івана Котляревського. Саме цей твір вважають початком української літератури та яскравим прикладом сміхової культури. Понад 70 відомих письменників, літературних діячів та митців із 23 країн стануть гостями Міжнародної програми VII Книжкового арсеналу. Куратором-письменником цьогорічного Книжкового арсеналу є Оксана Забужко, яка упродовж чотирьох вечорів спілкуватиметься з письменниками з різних країн світу і буде шукати відповідь на питання "Розкажи мені про мене". 

 

День музеїв - 2017 в Україні, Національний музей Тараса Шевченка, 25 музеїв міста Львова, Ніч у музеї, Національний музей українського народного декоративного мистецтва, День дитячої творчості в Музеї у Пирогові

У Міжнародний День музеїв, що відзначатиметься 18 травня, ​Національний музей Тараса Шевченка вирішив продемонструвати «замовчуваний» бік роботи музею – не його колекцію чи експозицію, а таємні приміщення, які розкриють секрети функціонування музею «зсередини». Цьогоріч заходи будуть відбуватися в суботу 20 травня. Понад 25 музеїв міста Львова з 18 травня по 31 травня 2017 року готують особливу програму: спеціалізовані тематичні екскурсії, мистецькі вечори, лекції, майстер-класи, огляди виставок та експозицій. Вікова категорія необмежена, пропонується програма для дорослих, дітей та молоді. Заходи в інших музеях України дивіться за пропонованими посиланнями нижче.

 

До Дня матері у Львові відкрилась виставка черкаської художниці Тетяни Черевань Берегині

Картини з виставки під назвою "Берегині" черкаської художниці Тетяни Черевань, відкритої до Дня матері у Львові, можна побачити у Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької (вулиця Соломії Крушельницької, 23) до 6 червня 2017 року.

 

7 липня - Івана Купала. Святкування за народними звичаями та традиціями. Купальські обряди українців. Олекса Воропай. Василь Скуратівський. Зійди, сонечко, на ІванаДень Купала, який припадає на 7 липня, збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов'ян Дажбог — бог Сонця — був найшановнішим серед інших міфологічних святих. Наші пращури вважали, що саме він дарував усьому життя. Відтак Сонце було прообразом свого покровителя, а тому його річний цикл співпадав з певними ритуальними дійствами, серед яких Купало знаменувало літній сонцеворот, тобто найвищий культ Сонця. Християнство не змогло остаточно знівелювати обряд, тому до нього «долучили» свято Різдва Святого пророка Предтечі і Хрестителя Господнього Івана. Ось так і з'явилося християнізоване дійство з подвійною назвою — Іван Купало.

Галина Кирпа. Збірка віршів для дітей. Ну й гарно все придумав Бог. Ілюстрації Вікторії Ковальчук

"Рядки, що допоможуть дитині усвідомити своє призначення на Землі. Це віршовані перлини з розмови дитини й Бога." У збірці Галини Кирпи "Ну й гарно все придумав Бог" представлено такі поезії для дітей:

"А йди до нас куті їсти", "Бог і задачка", "Ваша Водо-Величносте", "Де рай?", "Знов будемо жити разом", "Люблю ангелів", "Маковій!", "Мене наздоганяє вітер", "Мені це присниться", "Мій Ангел", "Мурка не думала", "Небесна Твоя Країна", "Невидимка", "Нехай би грім", "Ніч знає багацько снів", "Ну й гарно все придумав Бог", "Пане Сонечку Великоднє", "Парасолька для Бога", "Святому Миколаю пощастило", "Сім днів", "Ти знаєш усе", "У мене є таємниця", "Ходімо, Колядко, зі мною", "Храм квітів", "Я бачила".

 

Церковний календар. Православний календар. 19 серпня – свято Преображення ГосподньогоПреображення Господнє — це одне з дванадцяти найбільших свят у християнстві, встановлене на честь об’явлення божественної сили Христа Спасителя своїм учням. Християни, які живуть за Юліанським календарем, святкують його 19 серпня. Святі отці називали це свято другим Богоявленням. Подію Преображення описують одразу три євангелісти — Матфей, Марк та Лука.

Українські народні звичаї. Українські народні традиції. Українські народні прикмети. 6 травня. День святого Юрія, Змієборця і Переможця. На 6 травня припадає День святого Юрія, за язичницьких часів день Ярила. Цього дня весна сходить на землю і вступає у свої права, цим днем завершується давній язичницький цикл новорічних весняних свят. Юрій відмикає ключами землю, випускає тепло, росу, благословляє майбутні врожаї. Люди виходили на поле хресним ходом, молились за врожай, кропили поле свяченою водою, закопували на нивах освячені крашанки та паски, примовляючи: «Роди, Боже, жито-пшеницю та всяку пашницю». Діти забавлялись, качаючись на озимих посівах, це давало силу і здоров'я, дівчата водили хороводи, співаючи веснянки, хлопці кидали грудки в небо, «щоб хліби росли високі», обливались водою, вірячи, що це сприятиме врожайності полів. На Юрія вперше виганяли худобу на цілющу росу, знаючи, що це віджене від тварин усі хвороби. Взагалі, роса на Юрія вважалась священною, її збирали для лікування і охороняли від відьом, використовуючи різні прийоми захисту: чіпляли на воротах, парканах, стайнях гілки свяченої верби, обсипали обійстя і корів маком, малювали дьогтем хрести на воротах, дверях тощо. Господині готували святковий обід із молочних страв та вперше доїли овець, виконували обряди на заворожування краси. (О. В. Ковалевський. "Українські традиції")

Про День святого Юрія розповідають у своїх книжках Олесь Воропай та Василь Скуратівський, а також читаємо про свято в українських енциклопедіях, укладачами яких є Ірина Сметана та Олексій Ковалевський.

 

Пісня про матір. Слова Бориса Олійника, музика Ігоря Поклада. Виконання Театром пісні Джерела. Акапелла. Відео онлайн«Пісня про матір» (слова Бориса Олійника, музика Ігоря Поклада) - надзвичайно красиве виконання а капела на п`ять голосів Театром пісні "Джерела".

 

Богдан Лепкий, вірші про Різдво. Малюнок Собкович Наталії.Поезії до Різдва Христового від Богдана-Ігоря Антонича зі збірки "Три перстені": "Різдво", "Коляда".

Фестиваль писанок у Львові, благодійний збір коштів для дитячої лікарні ОХМАТДИТ.

У Львові на Музейній площі триває сьомий щорічний «Фестиваль писанок».  На фестивалі представлено близько п’ятидесяти найрізноманітніших авторських писанок. Виконані вони відомими художниками чи представниками знаних у місті компаній. Фестиваль виконує і важливу благочинну справу. В його рамках відбувається акція «Добра справа». Тут у спеціальну скриньку збираються кошти на потреби дитячого відділення ЛОДКЛ ОХМАТДИТ. Фестиваль триватиме до 23 квітня. Поспішайте подивитися і зробити свій внесок у благодійну справу!

 

Старовинні листівки до Великодня. Великодні листівки з колекції Юрія Тютюшкіна. Христос Воскресе

Відомий кропивницький колекціонер Юрій Тютюшкін зібрав понад 200 великодніх вітальних послань початку ХХ століття. У кропивничанина є чимало листівок, які датовано початком ХХ століття. Вони розкладені за святами. З них понад двохсот — великодніх. У дореволюційні часи на наших теренах їх виготовляли утричі більше, ніж різдвяних. Великдень усе-таки мав більшу вагу, ніж Різдво. Більшість мальовничих мініатюр датовано першим десятиліттям  — на цей час припадає розквіт листівки. Їх виконували на високому поліграфічному рівні, якість багатьох  краща, ніж у сучасних альбомах. Автори експериментували із різними  матеріалами, застосовували різноманітні аплікації. Із написів і малюнків на листівках можна зробити висновок, що віддруковані вони за межами Російської імперії, напевне, в Німеччині.

Українські Великодні листівки. Старовинні українські листівки до Великодня. Христос воскрес. Олена Кульчицька.

Дивіться добірку українських великодніх листівок від Олени Кульчицької, Львівського видавництва "Русалка" та невідомих авторів і видавництва.


Всього:
281
Поточна сторінка: 1
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11  
Наступна
В кінець

Споріднені теги:     Свято Миколая    Мистецтво    Великдень (Пасха)