Публікації за тегом: Свято

Сортувати:    За датою    За назвою

Українські казки для дітей. Юлія Хандожинська. Подарунок від Святого Миколая. Казка. Малюнки Олени Зенич, Елен Орро, Леоніда Кацнельсона."Осіннє сонце зупинилося в лісі на високій яворині. Заклопотані звірята цього не помічали і займалися кожен своїми справами. Адже зовсім скоро наступить  зима і потрібно до неї як слід підготуватися. Білка з більчатами  старанно носили горішки, ховали в дупло, ведмідь лаштував свій барліг сухими гілочками з листям, лисиці міцними  лапами виривали  глибші  нори, щоб не завіяв їх сніжок. От тільки зайчик довговухий  бігав  від одного куща  до іншого і всього боявся. Впаде гілочка з дерева, вже  боїться, затріщить  сорока-білобока на  дереві,  зайчик  вже весь тремтить..." (Юлія Хандожинська)

 

Українські казки для дітей. Казочки для дітей від Тетяни Винник.Журналіст, письменниця, поетеса, перекладач, редактор дитячого часопису «Крилаті», волонтер і громадський діяч із Ніжина Тетяна Винник є лауреатом багатьох премій та переможцем числених конкурсів. Один з них - конкурс казок «Мандрівник часу». Її казочки гріють своїм теплом та вчать дітей добру... Кожен для себе знайде в них те, що йому на даний момент конче необхідно. Тож читаймо!

Музика. Новорічна пісня для дітей. Новий рік. Слова Юлії Хандожинської, музика Миколи Ведмедері, Текст, ноти."Чарівник до нас спустився,
Новий рік не забарився,
Це не вірші, це не казка,
Це із неба  Божа ласка.
Б'ють куранти і салюти,
Новий рік стрічають всюди,
Світом гомін покотився,
Новий рік сніжком умився."

(Юлія Хандожинська)

Тетяна Винник. Зимові вірші для дітей. Малюнки Л. Кравченко, Людмили Постних, Юлії Петренко. Вірші: Перший сніжок, Сніговик, Іній, Хуртовина, Метелиця, Синичкa, Снігурі, Панчішки для киці, Сон, Новорічна пісенька, Святий Микола, Лист до Святого Миколая, Миколай Чудотворець, У Святвечір, Вертеп, Бiлий янгол, Колядка, Йде Рiздво по Hiжину, Родивсь Христос, Щедрий вечiр, Засівка, Водохреща."Коляда іде в Святий вечір,
Коляда іде – всім Дари несе,
Всім Дари несе найкоштовніші:
Усім людям – ладу найладнішого,
Усім людям – долі наймилішої,
Усім звірам – снігу найтеплішого,
А деревам – срібносніжну віхолу.
Коляда іде, всім Дари несе,
Щастя золоте – в серденько дитини.
Коляда іде, всім Дари несе,
Бо Різдво прийшло на Україну."

(Тетяна Винник)

Уляна Кравченко. Проліски. Жмуток поезій для дітвори. Збірка дитячих віршів. Вірші Уляни Кравченко про Україну. Вірші Уляни Кравченко про квіти. Вірші Уляни Кравченко про зиму. Вірші Уляни Кравченко до Різдва. Вірші Уляни Кравченко до Зелених Свят. Видання 1921 року.До збірки дитячої поезії Уляни Кравченко увійшли вірші: "Заспів", "Проліски", "Веснівка", , "Квіти", "Хрущі", "Конвалії", "На Зелені Свята", "Лелії", "Квітка і гусінь", "Незабудка", "Кіточка", "Пташка в клітці", "Думка" ("Ой, скажи мені, струмочку), "Рідне гніздо", "Сирітська думка", "Моїй дитині", "Спокійно засни", "Співай дитино!", "Ти питаєшся, дитино", "Скажи, дитино, правду щиреньку", "Як сяють зорі на неба склоні", "Серденько чуттєм огрій", "Мамо, сипле, сипле сніг!", "Поспіши, дитино мила!", "Під Святий вечір", "Та зима така чудова", "Вітер завиває, гуляє по полю", "Як зима, цариця біла", "Рідний край", "Цей твій брат, моя дитино", "Ті старші наші сестри, побратими", "Ой ся землиця", "Думка" ("Хоч ти неначе в домовині"), "Думка" ("Як палають в темнім борі ягідки калини"), "Молись, дитино", "Боже!", "Мова без слів", "Розмова", "Клопоти Нусі", "Нуся при роботі", "З листу мами до Нусі", "Свідоцтво Нусі", "Нуся на феріях", "В гостині у Нусі".

Свята українського народу. Українські народні традиції. Осінній цикл свят. 1 жовтня - свято Покрови Пресвятої Богородиці 1 жовтня відзначаємо свято Покрови Пресвятої Богородиці, або, кажуть, "Покрови". Традиційно Покрова на Україні належала до так званих двонадесятих свят, себто великих. З Покрови починали гуляти весілля — це була пора сватань та шлюбів. Покрова вважалась покровителькою козаків. Щорічно з великою урочистістю вони відзначали це свято на Січі у своєму головному храмі святої Покрови. Українська Повстанська Армія (УПА), що постала в час другої світової війни як збройна сила проти гітлерівської і большевицької окупації, — теж обрала собі свято Покрови за день Зброї, віддавшись під опіку святої Матері Богородиці. Таким чином, Покрова святкується в нас не тільки як народно-релігійне, а й національне свято.

 

Юлія Миколаївна Хандожинська, поетеса. Микола Олексійович Ведмедеря,  композитор. Українські пісні для дітей.Різдвяна пісня "Коляда", "Новий рік", "Зима", "Сніжиночка", "Морозець", "Рушничок", "Мамина казка" - пісні для дітей, створені харківським композитором Миколою Ведмедерею і поетесою Юлією Хандожинською з Вінниччини. Тут надаються і слова пісень, і ноти. Тож, беріть їх та співайте – усі, хто прагне виконувати гарні українські пісні!

27 вересня - Здвиження Чесного Хреста. Народні традиції в Україні. Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Василь Скуратівський. Дідух. Свитку на Здвиження скидай, а кожух одягай14 вересня за церковним календарем — Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, або, як кажуть у народі, Здвиження. З ним пов'язані напрочуд цікаві вірування і уявлення, котрі дійшли до нас ще з дохристиянської доби.

 

 

Юлія Хандожинська. Вірші до Дня святого Миколая"Миколай по світу ходить,  
До малят в гості заходить,
Роздає усім гостинці,
Що сховались у торбинці.
Ось цукерки, ось пенал
Апельсини і журнал.
Ні про кого не забув
До усіх вночі прибув." 

(Юлія Хандожинська)

 

Вірші для дітей. Вірші до Нового року. Юлія Хандожинська. Новорічні вірші для малят. Малюнки Катерини Деряжної."Дід Мороз за ручку
Веде свою внучку.
Веде, де малята
Чекають на свято...
Невідомі у  мішку
Є ще дивні речі!
Подарує внучка
Слухняній малечі!"

(Юлія Хандожинська)

 

Андрій М’ястківський. Сію, посіваю. Оповідання для дітей"Щовечора перед Новим роком дідусь Демид навчав Андрійка щедрувати: "Щедрий вечір, хато-світлице, сійся-родися, житечку, пшенице!.." Андрійко співав разом з дідусем та уявляв, як він прийде із дзвіночком до дядька Івана, потім до дядька Юхима і сам лунко, як дзвіночок, щедруватиме. А йому за це дякуватимуть, пригощаючи цукерками, горіхами..."  (Андрій М'ястківський)

Українські народні традиції, звичаї та народні прикмети. 6 серпня - Великий Спас (Яблучний Спас). 6 серпня відзначаємо свято Преображення Господне, або Спаса. У цей день у церкві святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки, або жмут колосся жита й пшениці. Повернувшися з церкви, родина, звичайно, врочисто сідала за стіл і розпалялася: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином, — «щоб садовина родила». В середній смузі України від цього дня вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!» (Василь Скуратівський)

 

 

Українські народні традиції та звичаї. Олекса Воропай. Василь Скуратівський. Маковія (Маковея). Свято Першого Спаса. Свято Спаса на воді. Свято Медового СпасаМаковія — одне з найулюбленіших у народі свят. Відзначають його 1 серпня. Цього дня у церквах святили воду, квіти й мак. Так звану маковійську квітку переважно робили з городніх квітів, але додавали в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, м’яти, васильків, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв’язували червоною стрічкою. Свято Маковія називають іще Першим Спасом, Спасом на воді, Медовим Спасом. Воду, освячену на Маковія, вважають цілющою. Цього дня хворі на пропасницю купалися в річці. А в давнину ще й святили колодязі та воду в річках. Медовим його називають тому, що вулики до того часу наповнюються медом і традиційно пасічники починали медозбір. Тільки після освячення першого меду в церкві на Маковія можна було розговлятися.

 

українські народні звичаї, українські народні традиції, українські народні прикмети. 2 серпня - День Пророка Іллі. Олекса Воропай, Василь Скуратівський. На Іллі новий хліб на століЗгідно із народними віруваннями, Святий Ілля є наступником громовика Перуна, повелителя блискавки та грози. Святий Ілля їздить небом у вогняній колісниці і б'є чортів блискавками. Громові стріли — кам'яні, після удару вони на сім сажень уганяються в землю, а через сім років виходять на поверхню. Хто знайде таку стрілу — щасливий, бо вона лікує від усіх хвороб.

 

 

 

 

Василь Голобородько. Мова рослин. Вірш-верлібр до свята Івана Купала""Купало, Купало, засвіти ніч!"

Купало птаха ночі подвоює:
на одну гору садовить птаха, що є вечір,
на другу гору садовить птаха, що є ранок,
і стало у долині серед ночі видно, як удень." 
(Василь Голобородько)

Ігор Калинець. Вертеп маленького хлопчика - з книги Казки зі Львова (читати та завантажити). Художнє оформлення - Ірина Балдина та Олена Шаховська."Маленький Хлопчик дуже хотів ходити з Вертепом. Особливо цього року, бо минулого він іще зі своїми приятелями колядував - колядка була звичайна, всім відома, "Бог ся рождає": мелодія простенька, ніби для дітей, але зі словами не все так просто. Напевно колядка була дуже давньою, бо й слова деякі смішні, старовинні - і діти ще й часто перекручували від нерозуміння. Замість "а віл стоїть трясеться" співали "а він..." Хто він? Бо ж далі йшло "осел смутно пасеться". Найдивнішими у колядці були слова, ніби вкорочені: замість "Його" було То" - "хто ж Го може знати". А в молитовничку оце "Го" було навіть з великої літери. Бабуся пояснила, що коли йдеться про Бога, то і слова, які заміняють цю назву (займенники, казала на них Бабуся), треба писати з великої літери. Те саме "Му" - "йому": "Ісус Му ім’я". Також неправильно співали "Пастирії клячуть, проти Бога бачать". А треба було: "Пастирії клячуть, в плоті Бога бачуть". В плоті - це не на плоті, що огорожа на селі, а в "тілі", тобто видимого Його бачать. Маленький Хлопчик співав правильно, бо йому пояснив старший сусідський хлопець, який уже ходив із Вертепом..." (Ігор Калинець)

 

Церковний календар. 14 вересня - Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього14 вересня Православна церква святкує Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. Це свято встановлене для того, щоб славити пам'ять про віднайдення Хреста Господнього. За церковним переказом, ця подія відбулася в Єрусалимі у 346 році біля Голгофи — місця, де був розіпнутий Ісус Христос. З цим днем, починаючи з 7 століття, почали зв'язувати спогад про те, як Хрест Животворящий був повернений з Персії назад у Єрусалим грецьким імператором Іраклієм після 14-річного перебування у полоні. Хрест зводили, обертаючи на кожну сторону світу, щоб усі присутні мали можливість побачити цю Святиню. Напередодні Дня Воздвижения Чесного і Животворящого Хреста Господнього в усіх церквах і храмах відбувається цілонічне пильнування з малою вечернею, на якій Хрест переносять з жертовника на аналой. На ньому Хрест лежить до дня Віддання Воздвижения. В день Воздвижения Хреста Господнього усі християни повинні посилено молитися, каятися і дотримуватися суворого поста, особливо шануючи Хрест, а також молитися Господові Богу за його страждання заради усіх нас.

 

24 червня — Івана Купала. Купальські обряди українців. Святкування Івана Купала за народними звичаями та традиціями Івана Купала — це день літнього сонцевороту, що є одним з найдавніших свят нашого народу. Символізує він єднання сонця і води, і головними його атрибутами є купальне дерево і опудало Марени. Купальне дерево дівчата прикрашають квітами, ягодами, стрічками і водять навколо нього хороводи. В інших селищах замість дерева роблять солом 'яне опудало — Марену. Одягають у жіночу сорочку, прикрашають. Після всіх веселощів і танців Марену кидають у воду. Якщо Марена — символ води, то палаюче колесо — символ сонця. 

 

Трійця відзначається на сьомий тиждень після Великодня ще називається Зеленими святами.

Зелені свята. Трійця. П’ятидесятниця. Народні традиції та звичаї. Українські народні святаЗілля в свято приймає 
На відправі освячення – 
Бог у зілля вселяє 
Особливе призначення.

Після Божої служби – 
Всі до гаю скоріше...
І поринемо дружно 
В свято найвеселіше.

Під прикрашеним колесом
На найвищім з дубів 
Той, хто славиться голосом, 
Вже затягує спів.

 

 

 

9 травня — День святого Миколи Чудотворця. Народні традиції та звичаї. Іконостас Дмитрівського храму. Ікони Святого Миколая "9-го травня у церковних календарях відзначається як день перенесення мощей Святого Миколая Чудотворця з Лікії до італійського міста Бар. Уперше це свято було встановлене папою Урбаном II, що жив у ХІ-му столітті, був папою в роках 1088 — 1099. Отже, це є свято Західньої Церкви й воно не визнавалося греками, але в Україні цей день святкувався. До українського церковного календаря це свято було введене Митрополитом Єфремом при кінці ХІ-го століття. Між іншим, цей факт може свідчити про те, що ми мали в той час дружні стосунки з Римом." (Олекса Воропай)

 


Всього:
356
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 5
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Свято Миколая    Art, workmanship, creation (мистецтво, творчість)    Великдень (Пасха)    Покрова    Івана Купала (Різдво Івана Хрестителя)   
Топ-теми