Публікації за тегом: Ксенія Бондаренко (Ксенія Лелека)

Сортувати:    За датою    За назвою

Ксенія Бондаренко (Ксенія Лелека). Веселе подвір’я. Збірка віршів для дітей."Соловейко на світанку
Заливавсь безперестанку,
На подвір'я вийшов півень
Привітати друзів співом.
Ґазда кличе на сніданок,
Каже жваво: "Добрий ранок!"
Песик Тузя й кіт Мурко
В мисці ділять молоко..."

(Ксенія Бондаренко)

 

"У садочку квіти
Танцювали з вітром,
Щебетала пташка
Пісеньку мурашкам,
Сонечко з проміння
Плело павутиння,
Хмарки підростали,
Неба синь вкривали..."

(Слова Ксенії Бондаренко
Музика Миколи Ведмедері​)

 

Painting by Culpeo-Fox."...Лис свій носик облизав
І до зайця проказав:
– Знаю де твоя хатина,
Гей, скоріш стрибай на спину!
Віднесу тебе до неньки,
Витри слізоньки, маленький!..."

(Ксенія Бондаренко)

 

 

 

"Заблукала десь Весна,
Не знайде доріжку –
Повно снігу намела
Їй зима під ніжки.
Засміялося дівча –
Враз сніжок розлився, 
А з-під нього немовлям
Пролісок з'явився."

(Ксенія Бондаренко)

 

"Няв-няв, мур-мур, няв-мур-няяяяв!" 
Спів по школі залунав,
Виступає Муза киця – 
Перша в хорі учениця. 
Діти кажуть: "От дива! 
Киця краще нас співа!
Недаремно вчителі 
Кличуть Музою її!""

(Ксенія Бондаренко)

 

"Закотилось сонечко
І лягло в колиску,
Заспівала горличка
Надвечірню пісню,
Пташечка гніздечко
Звила недалечко,
Діткам - пташенятам
Пестила крильцята."

(Ксенія Бондаренко)

 

Painting by Corinne Hartley"Хотіла Марічка звити віночок
Із квітів, що в полі рясніли барвисто,
Торкалася їх, і враз пелюсточки
Далеко у небі зникали навмисно.
Метелики-квіти кружляли в таночку, 
Марічка співала, сміялася дзвінко, 
Та раптом метелики сіли віночком –
Уквітчана в дівчинки стала голівка."

(Ксенія Бондаренко)

 

Painting by Brigette Barrager (fragment)."Сіло сонечко на носик —
Щастя в лапках всім приносить.
Стало лоскотно дитині,
Сміх дзвінкий веселий хлинув.
Раптом сонечко здійнялось
І за хмаркою сховалось.
В небі сонечко живе,
Щастя в нього там росте.
"

(Ксенія Бондаренко)

 

 

Ксенія Бондаренко (Ксенія Лелека)Читаймо та слухаймо цікаві казочки та оповідання для малят від Ксенії Бондаренко.

Ксенія Бондаренко (Ксенія Лелека)"Народилася я на Одещині, де й мешкаю зараз.  Маю двох діточок. Писати дитячі вірші почала несподівано для себе. Перший  віршик з'явився в серпні 2020 року, а вже через два місяці віршиків назбиралося  на цілу  збірку. Тому разом з читачами було вирішено видати збірку дитячих віршів для дорослих і маленьких  під назвою "Веселе подвір'я".  Радітиму, якщо малятам сподобаються мої твори." (Ксенія Бондаренко)

 

"На початку березня сніг ще не встиг розтанути повністю. Усюди були калюжі, а там де колись були снігові замети, сніг тримався. І як сонячні промені його не надкушували, він вперто лежав і не щезав. Пташки дзеленчали, кури вийшли з курника й сварливо  порсалися  на городі в землі. Качок було не впізнати. Замурзані, в болоті, вони неквапливо, але радісно перекочувалися з однієї калюжі в іншу. Кіт сидів на даху курника й ловив вусами перше весняне тепло. Оля  спостерігала з вікна.  Вона дуже хотіла  вийти на вулицю, взути чоботи й пострибати разом з качками в калюжах. Але дівчинка захворіла й мама не дозволила їй. Тому Олі тільки й залишалося пити малиновий чай та дивитися у вікно. Раптом вона побачила, як мама побігла до сараю. Довгий час матуся не виходила звідти. Оля почала хвилюватися чи все гаразд. Вона вже одягалася, щоб побігти до матусі, та мама вийшла на вулицю і радо усміхалася. Щось гукнула Олі, але півень так голосно закукурікав, що Оля нічого не розчула..." (Ксенія Бондаренко)

 

"Бджілка меду наробила,
Заморились лапки й крила,
"Відпочила б, бідолашко!" –
Процвірінькала їй пташка.
"Треба квіти в полі жати
І нести нектар до хати, 
Полечу в зелений гай, 
Зазирну за небокрай, 
Поцілую кожну квітку 
Та й наповню глечик літом"."

(Ксенія Бондаренко)

 

Ксенія Бондаренко. Даринка й синичка. Оповідання для дітей - читати та слухати"Даринка йшла за дідом по стежинці, яку він розчищав від снігу. Йшли ближче до лісу. Був місяць лютий. Недаремно він отримав таку назву. Зима наче відчувала, що ґаздує останні дні і незабаром поступиться весні. Тому вона накидала снігу так багато, що дерева загорнулися в нього, немов в пухові хустки. Було занадто холодно. Дівчинка одяглася тепло, та мороз в'їдався в одяг і починав дошкуляти і кусати. Щічки одразу розчервонілися, мов стиглі осінні яблука, а вії вбралися в біле пір' ячко від морозу. Даринка вже хотіла кликати діда додому, бо її ніжки пекли й просили тепла. Та вона мала допомогти дідусеві. Там, в лісі, пташки та дрібна звіринка потребували людської допомоги. Ягідки і насінинки заховалися глибоко в снігу. Останні дні хурделило безперестанку, а поле, село та ліс замело. У пташок навіть не було можливості вилетіти у пошуках їжі. Дідусь набив торбину горіхами, насипав зерна, налив гарячої води в пляшку. Вони йшли в знайоме місце. Місце, яке добре знали лісові друзі. Годівнички, мов гойдалки, кружляли, закликаючи до себе." (Ксенія Бондаренко)

 

"Сіє жменями дива
Господарочка Зима,
Захурделила, засніжила,
Ніжним пухом землю вкрила.
В вовну вбрала всі хатини,
Розстелила скатертини,
І подвір'я ясно-біло
Прикрасила Зимка вміло..."

(Ксенія Бондаренко)

 

Painting by Mary Mapes."Мале кошеня прокинулося рано. А розбудило його буркотіння у власному животику. Малюк дуже зголоднів і не міг заснути. Бабці Христі в хаті вже не було. "Мабуть, бабуся пішла до корівки Квітки і незабаром прийде з повним цеберцем молока," – муркнуло кошеня собі під носик, перекрутилося на лежанці і заплющило оченята. Та буркотіння в животі не вщухало, а навпаки, гуркало, наче грім у небі. "Де ж  забарилася бабуся з молоком?"  кошеня стрибнуло з лежанки на підлогу і вперлося носиком прямісінько в двері, що вели на вулицю. Дверцята відчинилися. Кошеня висунуло спочатку ніс. Щось його щипнуло. То був морозець. Малюк визирнув з хатини і не повірив своїм очам – двір  побілів.  Випав перший сніг. Усю зиму на нього чекали, та зима була занадто теплою. І лише на початку весни вона на прощання застелила село білою ковдрою..." (Ксенія Бондаренко)

 

Вірші про хмари. Світлина Олени Єременко."Граються у звірів хмари - 
Кращої нема забави!
Ось великий бегемот 
З подиву роззявив рот.
Там повільна черепаха,
Що живе під власним дахом.
Далі зайчик-сіромашка 
Заховався між ромашки..."
(Марія Дем'янюк)

"До, ре, мі, фа, соль, ля, сі!"
Залунало звідусіль.
"Сі, ля, соль, фа, мі, ре, до!"
Запищало десь гніздо.
Пташенята вчаться співу,
Диригує майстер півень.
Не натішаться батьки –
Діти кращі співаки.
Раптом чути:" Кар, кар, кар!
В мене теж музичний дар!"

(Ксенія Бондаренко)

 

Топ-теми