Ксенія Бондаренко. Дитячі вірші про родину

Ксенія Бондаренко

ТЕБЕ ЛЮБЛЮ

Я прокинувся раненько,
А точнісінько й не спав,
Бо мені сказала ненька,
Що я старшим братом став!

Я прибрався у кімнатах,
Посуд сяє, мов зірки, 
Ведмежаті й тигреняті 
Залатав усі дірки.

Цілий парк автомобілів 
Вже чекає на сестру,
Розмалюю стіні білі
Й напишу: "ТЕБЕ ЛЮБЛЮ!"

* * *

КНИЖЕЧКА

Я поклала в ліжечко
Дорогій сестричці 
Кольорову книжечку —
Ось таку, дивіться! 

Хай манюня-дівчинка, 
Диво-розумашка
Вчить напам'ять віршики 
Про квітки й комашок. 

Та, мабуть, сестричка 
Літери не знає, 
Бо скривила личко
Й смачно позіхає. 

Буквочку за буквою
Буду їй читати, 
Ба! Вже й заагукала —
Хоче теж все знати!

* * *

ХРИСТИНКА

Хто це там такий маленький?
Хто агукає до нас? 
Хто медвяно-солоденький
І гарненький без прикрас?

Хто це ніжками до вушок
Вміло так собі лежить? 
Хто це менший за подушку
Хоче повзати й не спить? 

Це моя сестра Христинка, 
Наче квіточка росте.
Диво-сонечко-дитинко,
Дуже я люблю тебе! 

* * *

БРАТ

Цілий день біля матусі
Я барвінком ніжно в'юся,
Звістку добру маю я:
Стане більшою сім'я!

Татко радо обіймає,
Стрибунцем смішним стрибає,
Наче й сам маленьким став,
Навіть ніч усю не спав.

Бабця з дідом теж радіють,
Сміх веселий всюди сіють,
Щастям сповнилася хата-
Буду я найкращим братом!

* * *

ЗУБЧИК

У маленької сестрички
Подорослішало личко,
Білий зубчик, як перлинка, 
Виріс з цілу намистинку.

Справжній зуб! Які дива! 
Не один він? Навіть два! 
Цьом-цьом-цьом, кусь-кусь-кусь-кусі, —
Вже сестричку я боюся!