"Щоб квітла Україна
Із сонцем, з вітерцем —
Кожнісінька родина
Саджає деревце.
Той вишеньку,
Той яблуньку,
Той дуб, а той горіх
Для того, щоб прикрасити
Свій батьківський поріг..."(Надія Кир’ян)
"На небі є Ведмедиця,
Якої не боюсь.
Колись давно сузір’я це
Відкрив мій пра-дідусь.
Ведмедиця, Ведмедиця,
Ведмедиця крилата —
Навколо неї бавляться
Маленькі ведмежата.
Як ніч сховає сонечко,
То з-під її крила
Нам світять дві Ведмедиці —
Велика і Мала..." (Надія Кир'ян)
Надія Кир’ян. Поезії про дощ
"Умиє дощик личко
Весняної землі.
Прокинеться травичка,
Прилинуть журавлі.
Дощик срібний, дощик срібний,
Сонце золотисте
Уквітчали землю рідну,
Мов живе намисто..."(Надія Кир’ян)
"Відпалало сонце жарко.
В надвечір’ї — ніжні хмарки.
Хмарка-лев
І хмарка-кіт
Розмовляють край воріт.
Тільки що це? —
Кіт не слуха.
У кота
Пропали вуха..."
(Надія Кир’ян )
Вірші про дощ від українських авторів
"Дощ полив, і день такий полив'яний.
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький, кропив'яний
блискавки визбирує в траві.
Струшується сад, як парасолька.
Мокрі ниви і порожній шлях...
Ген корів розсипана квасолька
доганяє хмари у полях."
(Ліна Костенко)
Геннадій Деснянський. "У свідомість увірвалось щось нове" - добірка віршів про пандемію та карантин
"Вона працювала у Данії,
Але там поширився вірус.
З вимоги безпеки останньої
Є на ізоляцію примус..."(Геннадій Деснянський)
До збірки Надії Кир'ян "Чому вусатий колосок?" увійшли такі вірші для дітей: "Каштаненя", "Летюча квітка", "Моя зірочка", "Донечка і сонечко", "Нісенітниця", "Чому вусатий колосок?", "Жар-пташка", "Хто кого гойдає?", "Сергійкові синички", "Дощик", "Рушничок", "Бджола і я", "Миколка-першокласник". Надія Володимирівна Кир'ян — українська дитяча письменниця, поетеса, перекладачка, журналіст. Член Національної спілки письменників України, член Національної Спілки журналістів України. Лауреат літературної премії видавництва «Веселка» імені Олени Пчілки.
Надія Кир'ян. Поезія та проза
"Якби я була красунею,
Я не писала б віршів,
Бо обличчя поезії — краса.
Якби я була вільною,
Я не писала б віршів,
Бо суть поезії — воля.
Якби я була вічною,
Я не писала б віршів,
Бо сама поезія — вічність."(Надія Кир’ян)
Поезії про хмари
"Граються у звірів хмари -
Кращої нема забави!
Ось великий бегемот
З подиву роззявив рот.
Там повільна черепаха,
Що живе під власним дахом.
Далі зайчик-сіромашка
Заховався між ромашки..."
(Марія Дем'янюк)
Надія Кир’ян. "Цвіте абетка в квітнику"
"Цю абетку мені допомогли скласти великі та розумні книги — енциклопедії, словники, і наші українські поети, і мій сусіда-фантазер семирічний Олесик, який кілька разів просто-таки виручив мене, коли я не знаходила квітів на літери Ґ, И, Й, і хлопчик Вітя та дівчинка Галя, а найголовніше — самі квіти, цікаві розмови яких довелось ненароком підслухати... З того всього створився своєрідний букет — оця абетка. А ви, спілкуючись із квітами, можете сплести свій віночок, інший. А згодом зрозумієте, що світ складається з різноманітних візерунків, орнаментів, букетів, віночків. І це прекрасно." (Надія Кир'ян)
Надія Кир’ян, "Королевий цвіт" (легенда)
"Росла собі на городі звичайна квасолька. Цвіла дрібненькими скромними квіточками, а восени давала добрий урожай смачних поживних квасолинок і була при цьому щасливою. Таку квасольку ви й тепер можете побачити на кожному городі, а борщик, зварений з нею, дуже смачний. А от колись давно трапилась така історія. Літав собі, бавлячися, пустун-вітерець, побачив нашу квасольку і почав її дражнити..." (Надія Кир'ян)
Надія Кир'ян. Добірка віршів для дітей
"Листя білої берізки
Шелестить під вітерцем.
Розмалюй берізці кіски
Зелененьким олівцем.
Розмалюєчко моя,
Будь весела, як і я,
Щоби білий світ заграв
В райдузі веселих барв."(Надія Кир'ян)
Надія Кир’ян. Вірші про весну
"Я вранці в сад іду —
Фіалочки в саду.
Ці квіти — кожен зна —
Дарує нам весна.
Фіалочки, фіалочки
Для дівчинки Наталочки."(Надія Кир'ян)
"Горобчик цвіріньчить коту
Про рибку золоту.
А кіт зітхає тяжко:
— Ти що, жартуєш, пташко?
На річці лід не тане —
Я рибки не дістану!
Та пісенька горобчика
Приворожила сонечко.
І стало тепло при вікні
Коту, горобчику й мені."(Надія Кир’ян)
"Ми комашечки стрункі,
Кожна — у віночку.
Квітнемо біля струмків,
В полі і в садочку.
Як повіє вітерець,
Крильцями махаєм.
Та міцненький корінець
У землі тримає..."(Надія Кир’ян)
Вірші про кохання та про любов
В добірці "Вірші про кохання" публікуємо поезію видатних українських і зарубіжних поетів різних епох: Богдана Ступки, Василя Стуса, Роберта Бернса, Лесі Українки, Павла Тичини, Миколи Вінграновського, Олександра Олеся, Володимира Підпалого, Володимира Сосюри, Івана Коваленка, Ліни Костенко, Івана Франка, Василя Симоненка, Михайла Старицького, Івана Малковича, Андрія Малишка, Миколи Вороного, Христі Алчевської, Миколи Томенка, Павла Грабовського, Григорія Воробкевича, Сергія Мартоса, Василя Щурата, Пантелеймона Куліша, Ганни Черінь, Ігоря Калинця, Леоніда Талалая, Сергія Губерначука, Тетяни Строкач, Юлії Хандожинської, Надії Кир'ян, Марини Брацило, Марії Дем'янюк, Марії Яновської, Людмили Кибалки, Інни Паламарчук.
Надія Кир’ян. "Українським героям"
"Ці слова не звучать голосніше,
Лиш уява на мить ожива.
І для мене таки найстрашніше —
Скам’яніла від болю трава.
Все життя проходити по лезу
І межу в небуття перейти…
Скам’яніла від горя береза
Шле до вас на могили листи..."(Надія Кир’ян)
"Гусей краплинки в небі, наче ртуть,
І з ними наш Телесик відлітає.
А хмарка хмарку весело питає,
Куди вони Телесика несуть.
Гелгочуть гуси, що про це не слід,
Бо це, мовляв, військова таємниця…
Як весла на воді, лишають птиці
Червоний лапок нерозмитий слід..."(Надія Кир'ян)
"Довго шукаю — вірю — знайду,
Там, де стоять на сторожі тополі
Чисту криницю у чистому полі,
Чисту криницю у білім саду.
Роки минають.
Снів не міняють.
Де не поїду, де не піду,
Все мені сниться
Чиста криниця
В місячнім сяйві у білім саду..."(Надія Кир'ян)
"Іду навшпиньки до любові
В таємній тиші вечоровій.
Все буде приязно і гречно.
На відстані душі — безпечно.
Цілунків не боюсь гарячих
Очима. Їх ніхто не бачить,
Не чує і не розуміє,
Але душа моя німіє.
Шугає притьмом у провалля,
В морську глибінь, а може, й дал..."(Надія Кир’ян)
