Надія Кир’ян, "Королевий цвіт" (легенда)

Надія Кир’ян

КОРОЛЕВИЙ ЦВІТ

(легенда)

Росла собі на городі звичайна квасолька. Цвіла дрібненькими скромними квіточками, а восени давала добрий урожай смачних поживних квасолинок і була при цьому щасливою. Таку квасольку ви й тепер можете побачити на кожному городі, а борщик, зварений з нею, дуже смачний.
А от колись давно трапилась така історія. Літав собі, бавлячися, пустун-вітерець, побачив нашу квасольку і почав її дражнити:

— Квасолько, ти радієш,
Сама ж цвісти не вмієш.
Тож треба народити 
Такі дрібненькі квіти!
А от красоля ніжна 
Цвіте розкішно й пишно.

Квасоля знала собі ціну, а тому спокійно відповіла:

Цвіту я, як умію,
І сонечку радію,
І дощику, і зливі,
Тому така щаслива.

Вітерець побачив, що даремні його старання, обкрутнувся на одній ніжці і полетів шукати когось іншого для своїх пустощів.
Та на цьому все не закінчилося. Серед багатьох квасолинок була одна, яка замислилась над словами вітриська: «Хіба я справді маю такі негарні квіти? І яка ж та красуня красоля?»
Напружила вона всі свої сили, поплелася на тин, з тину на повітку, все вище й вище, щоб побачити ту дивну красольку. Вона тягнулася все вгору та вгору, родила квітку за квіткою, а сонце напувало її своїми живлющими променями. Квіти її збільшувалися і, налившися сонячного проміння, ставали все яскравішими. Нарешті десь далеко внизу побачила вона свою суперницю. Та слалася по землі гарним барвистим килимком. Замилувалася наша квасолька, аж раптом почула Маринчин голос:
— Ой, що то за чудова квіточка! Я таких раніше ніде не бачила. Як же її назвати?

Квасолька — не квасолька,
Красолька — не красолька,
Подерлася на пліт —
То ж КОРОЛЕВИЙ ЦВІТ!

З того часу сільські паркани стали наче килимки, прикрашені королевим цвітом, — так назвали нову квітку. Вчені її називають ще декоративною квасолею — щоб не дуже пишалася і не забувала свого роду.

За матеріалами: В. О. Науменко, І. Г. Сухопара. "Вікно у світ". Читанка. Книга для позакласного читання у 4 класі. Київ, видавництво "Літера ЛТД", 2015 рік, стор. 17 - 18.

Більше творів Надії Кир'ян на "Малій Сторінці":

Надія Володимирівна Кир’ян — українська поетеса, дитяча письменниця, перекладачка, журналіст. Член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України. Лауреат літературної премії видавництва «Веселка» імені Олени Пчілки (1997). 

Дивіться також на нашому сайті:

Читаймо легенди, які записали такі відомі українські письменники, як: Іван Франко, Сергій Плачинда, Катерина Гповацька, Ольга Бондарук, Юрій Мосенкіс, Євген Шморгун, Михайло Слабошпицький, Роман Завадович, Надія Кир'ян иа інші.

Міфи складалися в різних народів у сиву давнину, на перших ступенях розвитку людської культури, ще до винаходу письма, до того, як з'явилися науки. Їх можна розглядати як наївні спроби пояснити явища дійсності, що оточувала первісних людей, як спроби витлумачити причини і наслідки цих явищ. Ми відрізняємо міф від літературного оповідання, навіть зовсім фантастичного, бо у міфа не було автора, якоїсь однієї людини, що його б вигадала. Міф — наслідок колективної творчості народу. Міф ми відрізняємо й від дитячої казки, бо він не призначався для дітей, і в його правдивість вірили як ті, хто його переказував, так і ті, хто слухав переказ. Нарешті, міф ми відрізняємо й від власне історичного оповідання. В нашій сучасній мові міфом ми називаємо щось недійсне, неправдоподібне, нереальне, вигадане, таке, чого не було в історичній дійсності.

Народні притчі

Притча — невелике усне оповідання повчального характеру про якусь життєву пригоду. Вона утверджує перемогу добра, cправедливості. Притчі - це історії, які передаються від серця до серця, відкривають людям почуте, побачене, але найголовніше - душу. Вікова мудрість, що закладена в притчах, перетворює їх на своєрідну книгу життя, яка допомагає нам зрозуміти себе та наше майбутнє.

Чимало українських письменників творили казки. Всупереч труднощам історичного шляху, українська літературна казка розвивалася і свідчила про те, що в мистецьких пошуках українські письменники йшли в ногу з письменниками Європи і світу. У розділі представлені казки таких авторів, як: Андієвська Емма, Андрусяк Іван, Білкун Микола, Васильчук Віктор, Вздульська Валентина, Вдовиченко Галина, Вінграновський Микола, Винничук Юрій, Вовчок Марко, Воронько Платон, Глібов Леонід, Гончарук Яків, Гринько Варвара, Гулак-Артемовський Петро, Даль Володимир, Дєточкіна Ася, Денисенко Лариса, Дерманський Сашко, Дімаров Анатолій, Дяченки Марина та Сергій, Дячук Валентина, Єгорушкіна Катерина, Жиленко Ірина, Жук Михайло, Забіла Наталя, Іваненко Оксана, Калинець Ігор, Керницький Іван, Коломієць Тамара, Королів-Старий Василь, Коцюбинський Михайло, Куліш Пантелеймон, Кротюк Оксана, Лепкий Богдан, Лірник Сашко, Лісова Олеся, Липа Іван, Лотоцький Антін, Магера Микола, Майданська Софія, Малетич Наталка, Малик Галина, Малицька Костянтина, Мацко Ірина, Мирний Панас, Міхаліцина Катерина, Мовчун Леся, Найдич Ніна, Нестайко Всеволод, Ніцой Лариса, Олесь Олександр, Павленко Марина, Перелісна Катерина, Підгірянка Марійка, Пономаренко Марія, Пригара Марія, Роздобудько Ірен, Рутківський Володимир, Самійленко Володимир, Симоненко Василь, Слабошпицький Михайло, Смаль Юлія, Стельмах Михайло, Стельмах Ярослав, Стороженко Олекса, Струтинський Василь, Сухомлинський Василь, Терен Віктор, Ткачук Галина, Трублаїні Микола, Тютюнник Григір, Українка Леся, Ушинський Костянтин, Франко Іван, Храплива-Щур Леся, Чубач Ганна, Чухліб Василь, Шевчук Валерій, Ярмиш Юрій.

Казки Еріха Распе, Ганса Крістіан Андерсена, братів Якоба і Вільгельма Грімм, а також - англійська та угорська народні казки.