У цьому розділі збираємо інформацію про іграшки для дітей - від українських народних до сучасних технічних і розвиваючих.
В цьому розділі читайте цікаві статті: "Українські народні дитячі ігри як засіб виховання" та "Про ранній розвиток дитини та розвиваючі ігри. Що треба знати батькам". А також дізнайтесь, як грати в справжнісінькі українські народні ігри: "Хвіст-голова", "Плетений шум", "Сірий вовк", "Журавель", "Бобер", "Мак", "Подоляночка", "Мир-миром", "Гуси, гуси, додому!", "Хрещик", "Дзвіночок", "Гуси", "Ворон", гра у Панаса (піжмурки), гра у котика і мишку, дитяча гра у крем'яхи, великодні ігри з крашанками, пальчикові ігри для дітей та багато інших.
До збірки дитячих колядок та щедрівок увійшли: "По всьому світу", "Нова радість стала", "Добрий вечір", "Бажання по коляді, або поколядь", "Ой сивая та і зозуленька".
Продовжуємо знайомство з традиційними зразками з центральної України. Пропоную розглянути, а потім і написати неймовірно красиву, з вдалим геометричним орнаментом писанку «Заступці». Походження: село Софіївка, Компаніївського району, Кропивниччина.
Відтворюємо колекцію краєзнавця і вченого XIX століття Володимира Ястребова. Ми знаємо про 124 писанки з його колекції – українські, болгарські, молдавські. Більша частина зразків родом із центральної України. Яскравим острівцем на тлі колекції проступають унікальні бессарабські писанки. Вони мають переважно рожеве або червоне тло, крупний орнамент, часто – з крапками. Край, звідки вони походять – Бессарабія. Це крайній південний захід України, де діяла Дунавецька січ. Бажаєте познайомитися ближче? Ось ця червоно-чорна бессарабська писанка готова розповісти про себе...
Пишемо писанки центральної України (Середньої Наддніпрянщини). Звертаємося до унікальної колекції Володимира Ястребова, до якої, окрім українських та молдавських, увійшли й болгарські писанки. Болгарських зразків у колекції - одинадцять. Усі вони створені в селі Вільшанці (наголос на другий склад). Зараз це районний центр на Кропивниччині. У Вільшанці живе компактна болгарська громада. Отож, знайомимося з писанкою "Юрдана".
Люблю цей орнамент за його симетричність. Як і сорококлин, він має багато варіантів і різні назви – Ломаний хрест (бол. Чупен крест), Хрести, Ластівчині хвостики… У каталозі Кульжинського, куди вміщено всі писанки з колекції Володимира Ястребова, назву цієї конкретної писанки, яку ми писатимемо, знайти важко, є там із цим плутанина. Походження її теж важко визначити, імовірно – це одеський зразок. Менше з тим. Подивімося ось на ці три писанки: бессарабську рожеву, подільську та київську. Орнамент один, а скільки мотивів!
Цвіт бузини фарбує писанку в насичений сонячний відтінок. Спішімо спробувати в роботі!!! В жовте писанку барвник зафарбує за 10 - 15 хвилин. Якщо раніше ви фарбували писанки виключно хімічними барвниками, будете здивовані силі цієї рослини.
Найпершими навесні прокидаються трав’янисті рослини – кропива, деревій, чистотіл. Ще раніше нагадують про скору весну, припорошені снігом, зелені поля. У каталозі Кульжинського записано, що озимина здатна подарувати писанці зелену барву. Мені захотілося спробувати. Тож сіла до автобуса і поїхала до окраїни міста, до найближчого поля). У спину тепло, світить лагідне сонце, угорі співають жайворонки. Синьо і гарно довкруж. Озимина з корінням не виривається, зривати її легко і швидко. Для барвника достатньо пари оберемків.
Розписувати жовте яйце складно, бо при тім погано видно, куди вести писачок. Ще важче розписувати червону крашанку. Писанки з червоними лініями орнаменту – вкрай рідкісні. До кольорових таблиць каталогу Сергія Кульжинського вміщено одну таку: це червоно-чорний сорококлин. Писанка – білоруська. Наважилися? Тоді запалюймо свічку і берімо писачок!
Писанка, помережана сіткою таємничих ліній, і сама – суцільна загадка. Мало відомо про походження звичаю розписувати пташині яйця, невідомо звідки і коли цей звичай виник на нашій рідній землі. А що ж відомо про писанкарські символи? На багатьох сайтах можна знайти детальне потрактування орнаментів. У різних текстах повторюється одна і та ж думка – раніше люди надавали числам особливого сакрального значення і тому поділ писанки на певну кількість частин не є випадковим. Можна зустріти ось таку трактовку – поділ писанки на дві рівні частини передає уявлення про два світи, коли бачимо поділ на три частини, то це на позначення трьох небесних сфер. Прочитав і хочеться пояснень – про які світи йдеться, що то за небесні сфери, чому квітка на писанці має саме п’ять пелюсток, а не сім тощо?
Серед писанкарських орнаментів переважають космогонічні. Меншу, але теж чисельну групу становлять рослинні символи. Та чи на всіх писанках із «рослинними» назвами справді зображено рослинні символи? Дізнаємося разом.
Що ж записано на писанках? Що означають усі ці малозрозумілі переплетення ліній? З писанкою цікаво, бо це робота гарячим бджолиним воском, цікаво, бо пишеш знаки і символи, в які закладено конкретну інформацію. Розібратися у барвниках – теж щонайменше захоплююче. Отже, на прикладі традиційної писанки центральної України «Клиння» з’ясуємо три речі: як писати, щоб не заплутатися в тенетах орнаменту; що означає символ «клиння»; чим і в якій послідовності фарбувати писанку. Надзвичайної краси червоно-чорну писанку з Новгородківського району Кропивниччини, що має назву “Клиння”, до колекції Володимира Ястребова взяли з села Інгуло-Кам'янки. Її орнамент так і вабить око: не відразу й зрозумієш, як він побудований...
Музей історії села Хмельове, що на Кропивниччині, днями отримав у дарунок для формування постійно діючої виставки писанки, відтворені за мотивами писанок, які побутували 120 років тому серед наших краян.
"Писанки Слобожанщини відомі своїми незабутніми рослинними орнаментами. Часточку зразків писанок Харківщини можна знайти в каталозі С. К. Кульжинського, куди вони потрапили завдяки старанням професора Миколи Федоровича Сумцова. Ще більше зразків можна побачити в Харківському історичному музеї імені М. Ф. Сумцова. Мені пощастило отримати в подарунок (спасибі майстрині Анні Гібській) альбом з фотографіями відтворених писанок музею. На його сторінках я і побачила цю дивовижну писанку. Її орнамент приваблює простою красою, а дрібні елементи, що надаються до письма всім без виключення, можуть не тільки додати вправності пальцям, а й надихнути на щось більше..." (Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка)
