Публікації за тегом: Вірші

"Прийшла лиска —
Руда кіска
У село до коваля
І тихенько промовля:
—    Чи могли б ви,
А чи ні
При ковадлі, при вогні
Голос викувать мені?.." 

(Валентина Каменчук)

Дитячі вірші про мову, які написала відома українська поетеса Валентина Каменчук: "Мову рідну, слово рідне", "Чому ведмедик зажуривсь".

"Під містечком Берестечком змовкли вже литаври, 
Поламались гострі списи, кулі одсвистали.

Налетіло гайвороння та й заголосило:
«Скільки тої молодої перебито сили!

Справа - триста, зліва - триста, попереду — триста. 
Скільки того молодого впало товариства!»..." 

(Йосип Струцюк)

 

 

Вірші для малят відомої сучасної поетеси Валентини Каменчук: «Мову рідну, слово рідне...», "Чому ведмедик зажуривсь", "Як лиска голосок собі кувала", "Дві сопілки", "Розмова з кленом", "Клубочки", "Джмелик учиться читати", "Хто зіроньку дістане", "Малюнок", "Жук-рогач", "Цапки", "Черевики", "Майстер", "Весела криниця", "Новосілля у Лиса", "Сніданок", "Уперше", "Дід Туман", "йде осінь", "Обнова", "Вітряк", "Я проводжала літечко", "Заметіль", "Ковзанка", "Новорічна пісенька вовка", "Їздив заєць до млина", "Ішов Сонко стежинкою...", "Хочу підрости", "Веселий пароплав", "Голкастий піджак", "Екскурсія", "Юна травичка", "Тигрик і я", "Я вже не маленька", "Світличка", "Осінній шум", "Вересень", "Коники гривасті", "Зайчикові вуха".​

 

Віршики Юлії Смаль: "Бігла мишка рано вранці…", Вереда", "Білий світ", "Будні", "Хмаринки".

«Безкінечний танок», «Бенкет для бездомків», «Босий коник», «Гойдання», «Де той дощ», «До осіннього дисточка», «Зорепад», «Квітчастий вірш», «Колискова», «Королювання», «Кущ чи дерево», «Маленький хвощик і великий хвощ», «Моднющі котики і моднющі киці», «Нехай послуха дядько грім», «Одне сонце», «Осінь», «Оце ще й так бува», «Паж весни», «Пасу метелики», «Півень», «Пізній пейзаж», «Прозора ніч», «Раптом зацвіла калина», «Сіре все», «Скільки», «Таке не повторяється», «Учора й сьогодні», «Це могло б бути», «Цієї ночі», «Ще літо», «Я хочу», «Як весна усіх будила» - такі дитячі поезії Галини Кирпи представлені у цій збірочці.

 

"Нова радість стала, яка не бувала.
Над вертепом звізда ясна світу засіяла. 
Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого оповився."

"Добрий вечір тобі,

пане господарю!

Радуйся!
Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!"

 

"Ой сивая та і зозуленька, 
Щедрий вечір, добрий вечір, 
Добрим людям на здоров'я 
І Усі сади та і облітала 
Щедрий вечір..."

"Різдво", "Під Різдво", "На Святий вечір", "В різдвяну ніч 1915-го", "Ользі Кобилянській", "Горять свічки...", "Сон казка", "Білий ранок, морозець іскристий" - вірші до свята Різдва Христового від українського поета Богдана Лепкого. 

"П'ятикласниця Людмила вранці мамі заявила:
— Все! До школи я — не йду!
Я не стерплю цю біду.
Щастя скінчено моє, бо у Рити джинси є!.." 

(Анатолій Костецький)

"Двоє друзів тихо йшли полем попід гаєм.
Раптом дивляться: ведмідь з яру вибігає.
Перший вигукнув: "Біда! Буде нам рахуба!" –
Кинув друга і пришком вискочив на дуба..." (Павло Глазовий)

​Дитячі віршики Анатолія Григорука: "А в кізоньки борідонька", "Індикові корали", "Рудьку-бицю, їж травицю", "Білий човник", "Хто загубив підкову", "П'ятсот п'ятдесят пацят-поросят", "Теремок для куряточок", "Влітку день годує рік", "Що робить мельник", "Пухова сніговиця". 

"Де сонечко ховається", "Не обривав", "Зрозуміло", "Є в нашої квочки", "Грицькова дуда", "Жменька маленька", "Щире побажання", "А самі прибили", "Наша баба снігова" - вірші Василя Шаройка, що увійшли до збірки "Де сонечко ховається".

 

 

 

 

"Мова кожного народу 
неповторна і – своя;
в ній гримлять громи в негоду, 
в тиші – трелі солов’я."

(Володимир Лучук)

 

 

Дитячі вірші Анатолія Качана, які увійшли до збірки "Листи з осіннього саду":

"Автограф на згадку", 
"Бджолиний рій", "Білі ночі в Одесі", 
"В зими є ягідка одна" (загадка), 
"В’ється стежка", "Відлига", 
"Вечір у степу" (безконечник), 
"Вийшла річка з берегів" (безконечник), 
"Гроза в Карпатах", 
"Дзвонить осінь школярам", 
"Дивні квіти розпустились" (загадка), 
"Дивувалися ліси", 

"До Сходу Сонця", 
"За піщаною косою", 

"Завиває завірюха", 
"Зелений Шум", 
"Зима щедрує по дворах", 
"Зимові яблука" (загадка-недомовка), 
"Квітка Сонця" (загадка), 
"Ластівка над Лиманом", 
"Летюча квітка" (загадка-безконечниця), 
"Летять із гірки санки",   "Листи із саду ", 
"Маятник дитинства" (безконечник), "Мете метелиця" (спогад про літо), 
"Мобільна розмова", "Море грає", "Морське ім’я", 
"Одеський мериді@н" (розіграш), "Осіння борозна", "Охололи води", 
"Пе-ре-віз-ник" (безконечник), 
"Пісенька про півника" (за народними мотивами), 
"Після бурі", "Пісня джерела", "Покровитель мореплавців", 
"Походеньки лиса", "Приморська осінь", 
"Проводи зими", "Прощання на причалі", 
"Райський сад", "Райські дні", 
"Рідні береги", "Річка сховалась", "Розливається Дунай", 
"Світов@ п@вутин@" (загадка), "Сині очі лугів", 
"Співучий сад" (Безконечник), "Степова дорога", 
"Степова криниця", "Степова царівна", "Степовий вітряк", 
"Телеграма", "Теплий край", 
"У долині журавель", 
"Хвилювалось море", 
"Шумить у мушлі море" (спогад про Крим), 
"Ще море тепле", "Щедра зима". 

 

"Хитрий лис, щербатий лис
Уночі у клуню вліз,
Нишком виліз на драбину,
А з драбини — на бантину,—
Курку — хап! — і у торбину..."

(Михайло Стельмах)

Анатолій Костецький — улюбленець дітвори. Він служив дитячій літературі більше тридцяти років і за цей час встиг подарувати дітям понад п’ятдесят книг. Ті книги — це велике художнє Дитяче місто, у якому живуть хлопчики та дівчатка, як і в житті, з найрізноманітнішими характерами. Письменник умів говорити зі своїми малими читачами про найскладніші життєві проблеми — з повною серйозністю чи гумором, але неодмінно — із любов’ю, взаєморозумінням та повагою. Він майстерно поєднував дитячі мрії та фантазії з реальним світом. Мабуть, тому, що й сам у дитинстві мав велику мрію — стати письменником, і ця мрія його здійснилася. Анатолій Костецький написав близько тисячі віршів для дітей і багато цікавих прозових творів, які виховують дітей добром, щирістю і правдою. 

Дитячі віршики Анатолія Григорука: "А в кізоньки борідонька", "Індикові корали", "Рудьку-бицю, їж травицю", "Білий човник", "Хто загубив підкову", "П'ятсот п'ятдесят пацят-поросят", "Теремок для куряточок", "Влітку день годує рік", "Що робить мельник", "Пухова сніговиця". А також - його переспіви українських народних пісень: "Вийди, вийди, сонечко", "Івасьо коника пасе", "Сто кіп і снопочок", "Щоб наша родина весела була", "Посію я рожу", "Білі гуси", "Трясуть коні поводами", "При зеленім мачку", "Випав сніжок", "Невеличка сімеєчка", "Щедрівка", "Біла криниця", "Три гномики", "Казочка про великий гриб", "Віршик-безкінечник про дірявий глечик", "Бертель–Фертель" та "Слон Хортон" та інші.

Дитячі вірші Володимира Лучука про маму: "Тільки мама", "Дарунки для мами", "Незабудки", "Найрідніші слова".