Ліна Костенко є видатною сучасною українською поетесою. Усім своїм життям і творчістю вона довела світові свою незламність і палку любов до України. Творчість Ліни Костенко — визначне явище в українській літературі новітнього часу. Її прикметною рисою є інтелектуалізм — рух, поезія, злети думки, яка осягає великі історичні простори... Тому не дивно, що поезія Ліни Василівни так красиво і легко лягає на музику. Українські митці створили чимало романсів і пісень на слова Ліни Костенко. Пропонуємо вам насолодитися відео-концертом наших українських виконавців та композиторів. Для вас співають: Оксана Муха, Ольга Богомолець, Лариса Лещук, Наталія Марківська, Сергій Мороз, Ігор Якубовський, Галина і Леся Тельнюк, BRUTTO, Андрій Литвин.
"Мені здається,— може, я не знаю,
Було і буде так у всі часи:
Любов, як сонце, світу відкриває
Безмежну велич людської краси."
(Василь Симоненко)
У цій добірці публікуємо поезії про любов, які написали: Ліна Костенко, Олександр Олесь, Василь Симоненко, Іван Франко, Іван Малкович, Микола Вороний, Іван Коваленко.
"Я вже був колись… Пам’ятаю
цю осліпленість збожевілля,
на навколішках власних останків
неприховане незусилля,
як літав сорок день без себе,
але мав ще про себе згадку..."(Сергій Губерначук)
На відео - екранізація драми Івана Франка "Украдене щастя" - 2 серії (1984 р.). Кіностудія - "Укртелефільм". Режисер-постановник: Юрій Ткаченко. Оператор-постановник: Геннадій Енгстрем. Художник-постановник: Борис Жуков. Композитор: Євген Станкович. Актори: Нелє Савиченко, Богдан Ступка, Григорій Гладій, Анатолій Білий, Микола Гудзь, Юрій Дубровін, Микола Олійник, Юрій Рудченко, Микола Шутько, Тамара Яценко.
"У розкішному двоповерховому будиночку, вікна якого завжди були закриті шторами й відкривалися лише у повний місяць, а вхідні двері зачинялися на сім замків, жила собі одна графиня, Емма ван Пігінґтон. Стильна леді із дуже зависокою самооцінкою, яка отримала у спадок від батька цей будинок разом із титулом та великою кількістю коштовностей. Не дивлячись на свої пишні форми, Емма завжди намагалася виглядати красунею. Одягала тісний одяг, який дуже вдавлював її неслухняний живіт, взувала черевички на два розміри менше й все це прикрашала асиметричним каре з діагональним чубчиком. Їй було байдуже, якої думки про неї були незнайомі люди, адже вона завжди себе вважала найпрекраснішою на світі. Життєвим гаслом Емми, була фраза: «Гарної жінки не повинно бути мало!», тож, їжа для неї мала велике значення..." (Євген Дмитренко)
Іван Юхимович Коваленко – видатна особистість в історії української літератури та культури. Учитель, поет-шістдесятник, дисидент-політв’язень радянських часів.
Поезії Івана Коваленка про кохання - це розповідь про його щасливе кохання, що тривало більше піввіку:
"Тобі одній душі моєї звуки,
Моя печаль і сум безмежний мій,
Тобі одній палкого серця муки –
Тобі одній!" (Іван Коваленко)
"І ти прощай! Твого ім’я
Не вимовлю ніколи я,
В лице твоє не гляну!
Бодай не знала ти повік,
Куди се я від тебе втік,
Чим гою серця рану..."(Іван Франко)
Збірка поезій „Із днів журби" вийшла друком 1900 року, і в ній вміщені поезії 1897 - 1900 років. Ліричні вірші подані в трьох циклах: „Із днів журби", „Спомини" та „В пленері". В збірці надруковані дві поеми: „Іван Вишенській" та „На Святоюрській горі". Написання збірки було наслідком численних особистих драм і невдач.
"Любов — це біль до самозабуття,
У ній сльоза від радості й розлуки,
І тиха лірика наповнює серця,
Й несуть її в легендах вже онуки.
Любов — це сила, що долає зло,
У ній дитя, і мама, і країна,
І сіє в полі чоловік добро,
І Бог іде, за ним — уся родина..."(Інна Паламарчук)
Вірші про кохання та про любов від відомої української поетеси Ганни Черінь: "Цвітуть сади на Україні", "Запас", "Різдвяний спогад", "Зустріч", "Трамвайний роман", "Місяць", "Весняна пісня", "Любов", "Подружжя", "Дівчині", "Мадонна", "Ідеал", "Братові", "Рілля", "Моїй суперниці", "Любов і зрада", "Розмова", "Впав мені на серце сніг", "Весілля", "Люби мене", "Різдвіяний дар, "Тобі", "Вишита сорочка", "Березень", "Мій сад", "Осіння ідилія", "Той самий погляд", "Я і Ти", "Як не мерзнути на морозі".
"Що таке кохання? Мабуть, усі ми задавали собі це запитання. І як не дивно, в залежності від віку відповідь різна. Існує два поняття: коханя і закоханість. Часто люди плутають ці два зовсім різні почуття..." (Карина Гусельникова)
""Скажеш моїй Іринці, що я її люблю", — ці слова сказав поранений боєць, якому відірвало стопу. Павло — військовослужбовець ЗСУ, який героїчно служив на Луганщині. Йому 28, попереду його чекало світле майбутнє, та все змінила війна. У лютому 2022-го, одразу після московитського вторгнення, він пішов воювати. Досвіду поводження зі зброєю у нього не було, тож хлопець пройшов навчання, і тільки тоді потрапив на "нульову" позицію. Незадовго до повномасштабного вторгнення Павло познайомився з Іриною — ця мила брюнетка відразу запала в серце. Але ж війна... Він не міг спокійно бути вдома в той момент, коли молоді хлопці в окопах відстоюють нашу незалежність. Дівчина не стала відмовляти коханого і підтримала його..." (Карина Гусельникова)
"Привіт, прекрасна незнайомко, мене звати Богдан. Я — воїн ЗСУ з бахмутського напрямку..." Так розпочався лист військовослужбовця до майбутньої дружини. "Той лист, якого ти писала на підтримку нашим збройним силам, потрапив до мене. Раніше я не дуже полюбляв всі ці листування, навіть не завжди відповідав на смс. Але це було раніше — доти не прочитав твого листа. Ти написала твір про солдата — ці слова наче написані про мене, — і я просто не міг тобі не відповісти..." (Карина Гусельникова)
"Він дарував їй тюльпани, а вона плакала: квіти, подаровані ним, — найгарніші! "Дякую!" — сказала вона, сховавши посмішку. "Кохана, це — для тебе!" Їхня історія кохання була схожа на фільм, довгий, але із щасливим кінцем. Багато років тому Тамара зустріла Віталія на одному заході спільних знайомих. Тоді дівчина не звернула уваги на хлопця, але доля звела їх знову. Віталій побачив дівчину неподалік роботи, де він працював. Вона там була у справах. Запропонував випити кави, вона погодилась..." (Карина Гусельникова)
"Закохана жінка гуляє у парку,
а поруч — онуки і дітвора...
Закоханій жінці — знов 18...
Як швидко пройшли безтурботні літа..."(Карина Гусельникова)
"...Фотосесія справді відбулася, але вона була весільною. Нарешті настала довгоочікувана дата. На весіллі — друзі і привітання... і замість "Гірко" — "Слава ЗСУ!" Молоді люди, здавалося б, без життєвого досвіду, допомогли тисячам людей і довели, що кохання існує, не дивлячись на те, що відбувається навколо. Ми, українці, — незалежні! Але дуже тяжко виборювати незалежність такою ціною. Віримо у нашу перемогу і дякуємо ЗСУ!"
(Карина Гусельникова)
"Кожна жінка мріє про жіноче щастя! Але щастя в умовах війни — це щось інше. Усі жінки різні та і поняття щастя у кожного різне. Якщо поставити питання: "Що таке щастя?", то на мою думку половина відповість: "Кохання!" Але..." (Карина Гусельникова)
Ми підготувалися заздалегідь до Дня святого Валентина, адже це свято — чудовий привід поповнити сімейну колекцію невеликою романтичною антологією. Крім того, всім відомо, як якісна поезія надихає дітей до власного віршування, а підлітки напевно знайшли б кому подарувати подібну книжку на 14-те лютого...
На поетичному Олімпі України серед інших славних імен уже багато років і навіть десятиліть живе "нерозгадане чудо", "неймовірний птах", "казка казок", "голос народу", "пілігрім вічності", "і мудра, і дитя", котра нічим не осквернила душу — Ліна Костенко.
