"Вітаю шановних гостей та читачів мого блогу! Настав час для другої добірки рекламних перлин. Ну, що тут додати… До речі, на фейcбучній сторінці хтось із дописувачів зауважив, що слогани з попередньої частини соромно використовувати в рекламі. І згодна, і не згодна. Розумію, що всі ми прагнемо до акме, але на сьогодні вертикаль елітарного та егалітарного мистецтв уже не є актуальна десь із півстоліття. Тому нам слід звертати увагу і на такі, здавалось би, буденні й простецькі, проте архіважливі дрібнички. Адже в них – частина нашого життя й нашої культури. До всього, це ж теж праця маркетологів, редакторів, різного штибу креативних керівників, яку нам слід гідно оцінити. Якщо ми звертаємо на неї увагу – значить, їхні зусилля не марні..." (Ольга Шарко)
"Доброго дня, шановні підписники та гості блогу. Знову пропоную вам 20 перлів із української реклами. Мабуть, це єдина рубрика, яка житиме в блозі вічно. Ну, і відповіді на запитання читачів чи які-небудь інші анкети. Колись у мене вже питали «На кого розраховані ці вислови?» Питання, як завжди, суперечне. Так, більшість із нас ставиться до реклами або негативно («О боже, знову ця реклама, ну не можна спокійно телевізор подивитися/ файл скачати!») або взагалі нейтрально («Так, реклама, піду поки чай/каву/какао зварю, в неті пошарюся, машинку увімкну, посуд помию… О, диви, я все встиг(ла), а реклама ще не скінчилася! Ну, піду ще в крамницю сходжу.» ). Та ми її недооцінюємо..." (Ольга Шарко)
"Добридень, мої любі читачі та читачки! Сьогодні я зібрала вже сотню слоганів із реклами. Хочу одразу уточнити певні етичні моменти: Ця добірка налічує чималу кількість рекламного тексту лікарських засобів та фінансових послуг (лотерея, швидкі кредити тощо). Дуже прошу всіх, хто читає цей текст, сприймати його винятково як лінгвістичний матеріал, який ви можете використати у своїх наукових дослідженнях чи художніх творах. Уникайте самолікування й швидких способів збагачення. Перед купівлею будь-яких лікарських засобів чи БАРів проконсультуйтеся з вашими лікарями. Своїми добірками я не рекламую жодні товари й послуги. До мене не зверталися аніякі рекламодавці. Я збираю матеріал звідусюди, тому певні послуги й товари можуть уже й не існувати та не надаватися. Менше з тим, я зазначаю бренди, рекламу яких цитую, аби мене не звинуватили у привласненні інтелектуальної власності. Дякую, що прочитали!" (Ольга Шарко)
"Вітаю й здоров’я бажаю моїм любим читачам, читачкам та особам поза гендерною бінарністю. Лише б я вам не набридла зі своїми рецептами й колоритними назвами. Та все ж гадаю, що ви дізналися щось цікавеньке й корисне. Як і в першій частині "Смачно, а не жахачно", зазначаємо, що вислів «Смачно, а не жахачно» – це частина однієї з рекламних кампаній мережі супермаркетів ‘Billa’. Ми чуже не привласнюємо, ми популяризуємо..." (Ольга Шарко)
"Хаю-хай, новий матеріал тримай! Я щойно повернулася з відпустки й прихопила деякі лінгвістичні й культурологічні знання. Все згодом буде в блозі, а поки повідомте, будь ласка, у коментарях, чи цікаві вам матеріали з моїх подорожей. А тепер – прекрасні вивіски Львова. Реклама – не реклама, маркетинг – не маркетинг, а все ж вияв потенціалу української фразеології й культурного ландшафту..." (Ольга Шарко)
Вітаю, друзі! Сьогодні я черговий раз завітала до найближчого супермаркету «Сільпо» – і знайшла широке поле для дослідження. На жаль, фотографувати в приміщеннях мережі заборонено, тож я відвідала їхній офіційний сайт. По-перше, потішила неосемантизація абревіатури «НЛО». По-друге, вам раніше траплялося слово «гастрофан»? Мені – ні. Але тепер я себе називатиму саме так...
Привіт усім. Цього разу поділюся кількома гарними легендами з мого нещодавнього студентського життя. Це - легенди про Тараса Шевченка, про Томаса Едісона, а також - про кмітливого хлопчину...
"Усім вітання! Днями наткнулася в групі «Вища школа і наука України: розпад чи розквіт?» на чергову статтю про чергову реформу в освітньому секторі із цікавезним заголовком «Лекторів вишів замінять Ютуб-канали». Що ж насправді? Нова реформа пропонує скоротити кількість аудиторних занять, замінивши вилучені пари годинами самостійної роботи. Тобто викладач даватиме список обов’язкових та факультативних джерел, а учні самостійно їх читатимуть чи переглядатимуть на Ютубі, наприклад. І виконувати якісь домашні завдання. Розумію, що мінуси в такій системі є: викладач не зможе перевірити, чи студент самостійно виконав письмові завдання, чи просто їх замовив і купив; невмотивовані студенти не будуть читати й переглядати відео; зникає можливість піти на кафедру й проконсультуватися наживо з будь-якого питання. Може, є й інші недоліки, про які не згадала, можете їх зазначити в коментарях. Однак і плюси в такій реформі теж є, про що я й написала під дописом. І ось тут почалося найцікавіше..." (Ольга Шарко)
Усіх вітаю! Ви давно просили зробити добірки фразеологізмів от-кутюр у зручнішому форматі. Тримайте! Відтепер усі добірки слів матимуть квадратні ілюстрації та товстіший шрифт, зручні для читання та поширення в Інсті чи інших соцмережах. Поширити ілюстрації можна і з моєї Інсти: helgasharko94. Поповнюймо скарбничку разом. Діліться своїми перлами в коментарях.
Усім вітаннячка. А я надалі тішу вас різноманітним фольклором, адже ви цього варті. Ці смішинки нам на редагування колись давала моя вчителька української мови Пацук Юлія Юріївна (світла пам’ять). Ми тоді реготали до нестями. Пропоную й вам трохи потішитися, а заодно й попрактикуватися в коректурі – напишіть, як би ви перефразували ці речення.
"У попередній статті я відповідала на питання про різницю між семантикою та значенням, де загадала таке поняття, як регістр. Пропоную добірку зворотів, аби ще раз наочно показати, як можна завуалювати зміст або навіть ввести читачів в оману. Можливо, що подібні звороти вам навіть допоможуть у написанні заліково-екзаменаційних робіт. Звісно, що подані мною варіанти гумористичні, й радше мають на меті розважити вас. Тим не менше, в більшості випадків я зацитувала своїх колег, тож майже всі цитати з розмовного регістру реальні й лише кілька вигадані мною. Приємного читання!" (Ольга Шарко)
Опублікований у листопаді 2018 року «Глосарій типових і рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень української мови» наробив дискусій як на моїй особистій сторінці у мережі «Фейсбук», так і в різних мовознавчих спільнотах. Деякі люди навіть сперечалися про доцільність слова «одруківка» в пості.
"Усім вітаннячка. Майте на увазі, що ця стаття з часом поповнюватиметься, адже ніщо так не розвиває й не збагачує мову й фольклор, як реклама. От де креативу слід шукати! Тут є і рекламні коломийки-заклички, і вже знайома вам неосемантизація (хто не знає, що це таке – дивіться матеріал про мережу "Сільпо"), і просто вумні вислови – на будь-який смак і гаманець, як-то кажуть. Обов'язково поділіться своїми улюбленими закличками з реклами в коментарях. А так, усім приємного перегляду. " (Ольга Шарко)
Пропоную Вашій увазі епічні цитати за 6 років мого навчання. Деякими з них можна озброїтися на щодень, решта - просто для настрою. Принагідно вітаю всіх викладачів й однокурсників, яких тут згадала :)
8 вересня 2018 року в Коростені відбувся Ювілейний Міжнародний Фестиваль дерунів. І ось уже історія створення свята підкидає нам чудове забуте слово «натхненник». Колоритно організатори фестивалю назвали його дев’яту річницю, вживши іменник «дев’ятка» у множині – таким чином він зазнав неосемантизації. За десятиліття Коростень встиг перетворити картопляники на справжній культ: відтепер усе, що так чи інакше пов’язане з цими оладками, має сталий епітет «дерунярський», як наприклад цьогорічні змагання – «Дерунярське триборство» та «Дерунярський ласун». А саме ремесло (чи пак мистецтво) гордо зветься дерунярством.
"Так, знаю, звучить страшно, парадоксально й провокативно. Але не купуймося на звучні слова й намагаймося усвідомити поняття й явища, яким подаровано ту чи іншу заморську назву. Бо запозичуємо ми не стільки слова, як досвід інших країн: техніки й технології, товари, послуги і навіть звичаї. Воно й не дивно – більшість хоче кращого життя й активно в нього крокує, та й дорікати цим людям нема за що. І лише потім, перейнявши закордонний досвід, ми звертаємо увагу на назви. Помилково ми називаємо іноземними словами явища, які до них жодним боком не причетні. Бо слово знаємо, а що воно значить – ні. Будь-якій українізації має передувати загальна для всіх народів освіченість. Тож пропоную всім розібратися..." (Ольга Шарко)
Мої висновки: Платіть за готовий продукт, а не ідею. Справжні патріоти пропонують якісь конкретні (хай і не завжди безоплатні) послуги й товари. Більш того, ці товари й послуги мають бути інформативні та навчальні. Це може бути підручник з українознавства, української мови, української літератури, історії України чи просто якась художня книжка. Приклад: Галина Марчук (викладала в нас алгебру й геометрію) написала дві чудові книжки рустикальної тематики про життя пересічних українців доби радянщини – «Три долі» та «Борозною любові». Обидві чомусь мені подарувала. Ці книжки фіксують враження оповідачки та побут українства 20 століття. Це також може бути курс (онлайн чи офлайн), де вас навчатимуть мови, історії, культури тощо. Тобто в підсумку ви маєте набути знання й навички – опанувати мову, знати основні віхи історії, розумітися в українському кіно, образотворчому мистецтві тощо. Якщо нічого нового, окрім постулатів «Як треба рідну землю любити», ви не почули – не витрачайте свій час і гроші.
Колеги-перекладачі підказують:
- Як перекласти "netted with"?
- Який найдоречніший переклад "policymaker"?
- Як українською "major/minor nerve block"?
- Як витлумачити "in the blink of an eye"?
- Як назвати в українській версії сайту кнопку 'Upgrade'?
- Що означають слова "ram", "eve", "buck", "doe"?
