"Листя білої берізки
Шелестить під вітерцем.
Розмалюй берізці кіски
Зелененьким олівцем.
Розмалюєчко моя,
Будь весела, як і я,
Щоби білий світ заграв
В райдузі веселих барв."(Надія Кир'ян)
"Вже рік як у дім наш ввірвалась війна,
І мир розірвала на шмаття,
Рік стогне від болю земля ще жива,
Розтерзана в вирві нещастя.
Удерлася в край наш о лютій порі,
Про сенс щось верзла й неминучість,
Ракетам у небі торувала шляхи,
Шахедам прослала маршрути..."(Наталія Грегуль)
"Пухнастий та білесенький засипав все сніжок. Біжить малеча весело в засніжений садок. З лопатами, з санчатами працює дітвора. Збудуєм з снігу хату ми посеред двора! Качають сніг, втрамбовують, - робота аж кипить. Ось хатка вже й збудована. А хто в ній буде жить?..." (Наталя Забіла)
"По ялинку внучка з дідом
йшли по лісі навмання.
А за ними бігло слідом
довговухе цуценя.Задивилась, мабуть, внучка
на ялинку, на сосну
і зронила якось з ручки
рукавичку хутряну...." (Наталя Забіла)
Зимові віршики Наталі Забіли для дітей: "Перша ялинка", "Випав сніг", "Зима", "В лісі", "Зайчикова ялинка", "Пісенька".
"День за днем,
за тижнем тижні –
непомітно лине час.
Різні зміни дивовижні
відбуваються круг нас.
От зима, весна та літо,
осінь, потім знов зима…
Сивий час летить над світом,
і кінця йому нема."(Наталя Забіла)
"В січні день навшпиньки став:
Я росту! Дивіться!
В грудні довго спочивав,
А тепер не спиться.
Буду плечі розправлять
Кожної хвилини." (Наталя Карпенко)
"Ткала зимонька білу сорочку,
Із бурульок плела оторочку.
Снігу білого з хмар натрусила,
У підмайстри мороз запросила."(Наталя Карпенко)
"...Грудню, ти у нас козак,
На всі витівки мастак.
Тільки треба у двори
Натрусити сніг згори.
Білу хмару запрягти,
Голу землю зодягти."(Наталя Карпенко)
"Пливуть хмарини низько –
Міцні морози близько,
А проти вітру пнуться –
Снігами обернуться."(Наталя Карпенко)
"Срібний місяць зорі поклонився,
Сеї ночі Ісус народився.
Над колискою сяєво грає,
Світла радість весь світ обіймає."(Наталя Карпенко)
"А у нас зима надворі –
Білий вальс танцює сніг,
Веселяться срібні зорі,
Гріє ведмежа барліг.
Ґанок вранці посивілий,
Десь метілі чути свист.
Еквілібри роблять білки,
Є у них до спорту хист..."(Ніна Колодяжна)
"Розлігся сніг навколо хати,
І сяяти ялинкам час.
Зустрінемо сьогодні свято –
День світлий об'єднає нас.
Внесемо дідуха на щастя,
Оберігав щоб від напа́стей."(Ніна Колодяжна)
"У святково вбраній залі
Мерехтить намисто в кралі.
Новорічне з нею фото
Є в усіх. Вгадали що то?"(Ніна Колодяжна)
"Біленьке зайченятко
Стрибає по сніжку:
– Лютуй, мороз кудлатий –
Я в теплім кожушку."(Ніна Колодяжна)
Читаймо зимові вірші та загадки від Ніни Колодяжної: вірш “Любий Миколаю”, акровірш "Різдво", "Колядонька", вірш "Пряники", "Промайнула осінь”, "Все раптово стало білим", "Сніговиця-трудівниця", зимові загадки.
"Сьогодні Марічка дуже поспішала додому. Насилу дочекалася вона останньої години навчання в школі. Сьогодні Святий Вечір, а завтра Різдво. Марічка дуже любить Різдвяне Свято. Тоді так гарно вдома, так гарно в церкві... Мабуть, мамуся вже прилагодили Святу Вечерю. А ялинку ще вчора тато приніс знадвору й Марічка вже прикрасила її: і янголик вгорі під зіркою, і кольорові ланцюжки й золоті горішки... Тільки все якось не так весело на душі, як завжди, було в цей вечір. І тато й мама потихеньку сумують. Це теж бачить Марічка й знає чому..." (Ніна Наркевич)
"Чарівник до нас спустився,
Новий рік не забарився,
Це не вірші, це не казка,
Це із неба Божа ласка.
Б'ють куранти і салюти,
Новий рік стрічають всюди,
Світом гомін покотився,
Новий рік сніжком умився."(Юлія Хандожинська)
Відрізне плаття з білої або ясно-блакитної прозорої тканини із суцільнокроеии-ми рукавами, спідниця сонце-кльош, призбирана по талії, з вирізом на шиї під горло і застібкою ззаду. Під плаття одягається нижня спідниця, яку шиють із цупкої накрохмаленої легкої тканини. Костюм оздоблюється білою стрічкою, ялинковою сріблястою канителлю, намистом.
"Новорічна пригода", "Гість зими", "Солодкий сніг", "Зима щедрує по дворах" - вірші до Нового року від сучасного українського поета Анатолія Качана.