Публікації за тегом: Діти

"У однієї вдови та було дві доні, в котрих одна була гарна на вроду й працьовита, а друга гидка й лежень. Гидку й лежнювату дочку вдова любила й жалувала, бо то була її рідна дочка, а на другу раз-у-раз накидала всяку важку працю й тримала її в хаті за попихача. Бідній дівчині доводилося щодня сидіти біля криниці на великому шляху та все прясти..." (Брати Грімм)

 

Брати Якоб і Вільгельм Грімм зібрали й видали німецькі народні казки, вважаючи, що вони мають таку ж вартість і будуть такі ж цікаві читачам, як і писані художні твори. Думка братів Грімм виявилась слушною. Казки, які вони зібрали, здобули величезну славу, їх читають тепер майже всіма мовами світу. Не раз виходили вони й українською мовою. Запропонована Вам книга вийшла ще у 1919 році і перекладена з німецької мови М.Харченком, Ф. Супруном та Д. Корзуном. Мова оригіналу збережена.

Казки Еріха Распе, Ганса Крістіан Андерсена, братів Якоба і Вільгельма Грімм, а також — англійська та угорська народні казки.

 

 

 

"... Той і розказав йому все, що з ним діялось: як він хотів повіситись, як слухав, що чортяки говорили, все-все... А напослідок навалив він усякого добра два кораблі та й подарував дядькові, сказавши:
—  Я забуваю все те, що ти мені робив.  Бери собі оці два кораблі з усім добром. А як приїдеш у свій город, розказуй усім, що лучче жити правдою, аніж кривдою."  (з української народної казки)

 

 

 

 

"... Дурень же ти, сину, дурень, та ще й брехун великий. Хіба ж ти, сину, забув, що кажуть люди: брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся. Але ж щоб таким дурним та брехуном і не згинути, то бери мерщій знов старостів, та йди до тієї ж таки дівки й добувайсь від неї слова. Дівка вона, бачу, розумна, кажуть, і роботяща: буде тебе на розум наставляти в господарстві, і все буде гаразд, віку доживеш по-людському, а як же візьмеш таку, як і сам, овечку, то й кури тебе, як я вмру, загребуть. Знов старий заслав старостів до бідової дівки, навіть і сам не полінувався піти туди, щоб допомогти зробити діло як слід. То й узяли ту дівку..."  (з української народної казки)

 

У цьому розділі розміщаємо вірші про різні рослини: про квіти, дерева, городину, тощо. Читайте вірші про рослини від Михайла Стельмаха, Катерини Перелісної, Олени Журливої, Анатолія Камінчука, Уляни Кравченко, Анатолія Костецького, Сергія Губерначука, Надії Кир'ян, Галини Мирослави, Галини Римар, Ксенії Бондаренко та іншіх українських поетів та потес.

 

 

Гран-прі на другому міжнародному дитячому музичному фестивалі "Зоряні мости" у Болгарії здобула українка Єлизавета Халявченко-Бабич. 13-річну дівчинку називають "соняшною дитиною" через вроджений синдром Дауна. Вона грає на фортепіано і перемогла попри хворобу.

 

"Під гіллястою липою сидів Старий Учитель, записував до школи дітей. На зеленій галявинці було тихо. Новачки ніяковіли, чувся стриманий шепіт батьків. До вчителя підійшов сивий дідусь. Учитель пильно подивився на дідуся, заплющився на мить і знову глянув йому в вічі. Він пізнав свого першого учня..."  (Василь Сухомлинський)

"Був холодний січневий ранок. Зривалися сніжинки. З півночі віяв холодний, пронизливий вітер. Ми прийшли до школи на світанку. В класі було тепло. Ми роззулися й гріли ноги біля грубки. Задзвонив дзвоник. Ми сіли на місця. Минула хвилина, друга. Вчителя не було. Ми послали Ніну - вона в класі старостою: піди в учительську, дізнайся, чому немає вчителя..." (Василь Сухомлинський)

Вірші Оксани Сенатович: "В школу їдуть букварі", "Вчиться вересень читати", "Дорога до школи", "Акуратний снігопад", "Рятівники", "Про Іванкові п'ятірки", "Нечитаний лист", "Роль забудька грав Іванко".

Повісті Всеволода Нестайка: "В Країні сонячних зайчиків", "Чарівне дзеркальце або Незнайомка з Країни сонячних зайчиків", "В країні місячних зайчиків", "Пригоди Грицька Половинки", "Одиниця з обманом" (повість в оповіданнях про 4-Б клас), а також - повісті з книги "Неймовірні детективи": "Таємничий голос за спиною", "Ципа зникає вдруге", "Агент СД", "«Барабашка» ховається під землею", "До катастрофи лишалося кілька секунд", "Чарівний талісман", 

.

Вірші, присвячені вчителям: "Квіти вчителям" Максима Рильського, "Вчительці" Євгена Доломана, "Пісня про вчительку" Андрія Малишка, "Перша вчителька" Тамари Коломієць, "Моя учителько" Наталії Багмут, "Учитель" Володимира Сосюри, "Вчительці" Людмили Мензул та вірші інших відомих українських поетів. Читайте також цикл поезій від Володимира Даника "Учителю! Важка твоя дорога!"

Чудові віршики Наталі Забіли складають веселу абетку, ілюстровану художниками Миколою Пшінкою та Анатолієм Василенком.

 

У збірці "Перший раз - у перший клас" представлені такі віршики про школу:, "Перше вересня" (Валентин Бичко), "Хто що пише" (Володимир Лучук), "Два і два" (Олександр Пархоменко), "Барвінок іде до школи" (Богдан Чалий), "Ярик-школярик" (Платон Воронько).

Веселі віршики-смішинки Грицька Бойка про школу: "Щоб не запізнитись", "Змагання", "Пояснила", "Де Іванко?", "Швидко відповів", "Теж саме", "Маринка та Галинка", "Крутько", "Знайшов тему", "Обіцяльник", "Два Миколи", "Хлопчик Ох", "Шпаргалка-виручалка" та багато інших.

 

 

У цій збірочці віршів про осінь читайте такі поезії: "Здивовані квіти" (Ліна Костенко), "Ниточка" (Надія Кир'ян), "Осінь" (Юрій Клен), "Вересень", "Жовтень" , "Осінь"(Тамара Коломієць), "Осінь" (Яків Щоголів), "Гай без листя, поле голе" (Сергій Єсенін), "Осінь" (Платон Воронько), "Осінні пастелі" (Василь Василашко), "Осінь" (Валентин Бичко), "Холодно, холодно" (Олена Журлива), "Осінь" (Марія Хоросницька).

Цікаве - про слово "школа", про канікули, як пишуть у різних країнаї світу та про перший друкований Буквар в Україні.

 

Цікаві віршики для дітей про школу до свята 1 Вересня  від Тараса Шевченка, Тамари Коломієць, Максима Рильського, Миколи Сингаївського, ГалиниМирослави, Дмитра Павличка, Оксани Сенатович, Анатолія Гарматюка, Олександра Пархоменка, Марії Чепурної, Тетяни Строкач, Тамари Швець.

 

 

 

 

 

"... "Це значить, - перебив йому поквапно вовк, - що мені вже відхотілося і твоїх охлапів і всіляких кісточок і смачних помий, бо мені, братчику, миліша воля над всі скарби світу! Розумієш?" Це сказавши, драпнув вовчик чим швидше до лісу, та відтак ще довго плював на собачий рай." (Жан де Лафонтен у перекладі Любомира Селянського)

 

Родоначальником нового виду байки у світовій літературі є французький поет, байкар Жан де Лафонтен.  Популярність цьому видатному письменникові принесли саме байки. Твори, близькі до цього жанру, в середині 17-го століття існували в Європі лише в перекладах байок Езопа і східних збірниках. Лафонтен довго йшов до свого покликання. Його оповідання у віршах і невеликі поеми, написані в зрілому віці, спиралися на народну мудрість, відбивали погляди простих людей. І все це — з іронічною посмішкою. Витончений гумор і дотепність байок Лафонтена стали джерелом натхнення знаменитого байкаря Івана Крилова. Українською мовою байки Лафонтена вперше зазвучали у прозових переказах Любомира Селянського. Перший україномовний віршований переспів, здійснений Ярославом Вільшенком, вийшов у Львові у 1935 році. Серед перекладачів байок Лафонтена — Іван Світличний, Микола Терещенко, Микита Годованець.