Painting by Elsa Beskow.
376 день вторгнення: 6 березня 2023 року
|
Тетяна Строкач
ПРОКИДАЙСЯ...
Прокидайся, маленька весняночко,
Відкривай вже очиці свої!
Подаруй ясне сонечко зраночку,
Бо чекають ліси і гаї.
Поверни вже пташиночку з вирію,
Хай щебече на радість усім!
Принеси дні щасливі та мирнії
Після хмурних стривожених снів...
Заквітчай нашу земленьку рідную,
Хай буяє зелений розмай!
Дай же днину — і теплу, й погідную,
Звесели український наш край!
(20.03.2021 – 06.03.2023)
|
|
.jpg)
Ілюстрація Нікіти Тітова.
379 день вторгнення: 9 березня 2023 року
|
ЩО Ж ВИ ТАК, НАЙДОРОЖЧІ?...
Що ж ви так, найдорожчі?...
В небі кривавий слід...
Йдуть і дівчата, й хлопці
У неземний похід.
Світлом на чорнім полі,
Поміж вогню і вирв...
Біль сивиною скроні
Янголам посріблив...
Линуть у піднебесся
З тугою журавлі...
Лиш у матусі в серці
Діти завжди живі...
(09.03.2023)
|
|
436 день вторгнення: 5 травня 2023 року
|
МРІЯ
Зранену землю прикрили кульбаби,
Зранений дім потопає в садах.
Зранені душі мандрують світами...
Гнізда лелеченьки в'ють на стовпах...
Діток чекають і все виглядають
Тих, кого вигнала з дому війна,
І, так, як ми, щиро миру благають.
Мрія на всіх у нас нині одна!
(08.05.2023)
|
|
Painting by Anastasia Khomutova.
469 день вторгнення: 7 червня 2023 року
|
ПОТОКИ
Пливуть будинки, душі, долі,
У ріках сліз течуть у море...
Потоки зла, крутіж розпуки,
Страшна біда, гірка розлука...
Усе, що мали, за водою
Пливе... Вирує поле бою...
Дитинство, старість, втрати, болі...
Прокляття тим, хто лихо коїть!
(07.06.2023)
|
|
517 день вторгнення: 25 липня 2023 року
|
***
Тріпочуть прапори, шепоче тихо вітер,
І зболена юрба притихла між могил...
Лиш материнський крик розноситься по світу
І грудочки землі розсіялися в пил...
Кружляє над людьми лелек велика зграя,
Стрічають вояків, що йдуть в небесний стрій.
І син, немов крильми, матусю обіймає:
— Не плач і не тужи, то мій останній бій...
Вічна слава Героям!
(25 липня 2023 р.)
|
|
551 день вторгнення: 28 серпня 2023 року
|
РІДНА КРАЇНО, ТОБОЮ ЖИВУ!
Рідна країно, тобою живу,
В серці — за тебе і гордість, і болі..
Щиро люблю і прадавню, й нову,
В Бога благаю найкращої долі.
Вірою, піснею, словом, мечем
Борешся гідно і перемагаєш.
Кажуть: "Запеклих вогонь не пече!"
Сонце свободи засяє над краєм.
Зболена, змучена рідна земля,
Б'ються серця в унісон із тобою.
Разом, пліч-о-пліч, усі — ти і я —
Станемо до переможного бою!
(27.08.2023)
|
|
Ілюстрація Нікіти Тітова.
552 день вторгнення: 29 серпня 2023 року
|
* * *
Земля, затиснута в руці
І синє небо ув очах.
Тріпоче полум'я свічі,
Душа зметнулась, ніби птах,
А мати з криком:
— Сину мій!
відчувши біль його, летить
і квилить чайкою:
— Не смій вмирать, дитино, треба жить!
Здригнулась зранена земля,
Ридає небо від жалю...
— Не плач, матусенько моя,
І знай, я так тебе люблю...
(29.08. 2023)
* * *
Горить свіча... Гарячі краплі воску -
Пекучі сльози вдів і матерів...
Героям слава! — лине стоголосо...
Не забувай, країно, всіх синів,
Які за тебе і за небо мирне
Все найдорожче віддали — ЖИТТЯ!
Зчорніли соняхи, бо урожай дорідний
Збирала смерть... Там зрада, забуття,
І підлість, і оскал страшний звіриний,
І вибухи змішали землю й кров...
Тіла горіли... Мов свічки, горіли...
І соняхи згорали знов і знов...
Метались душі в тім вогненнім пеклі,
І полишали те страшне буття...
А воїни, що йшли назустріч смерті,
Навіки залишались у полях...
Стікають краплі воскові сльозами,
Лунає журно поминальний дзвін...
Моя Вкраїна плаче за синами...
Летить у небі журавлиний клин...
(29.08.2023)
|
|
Painting by Andriy Yermolenko.
555 день вторгнення: 1 вересня 2023 року
|
1 ВЕРЕСНЯ 2023...
— Чуєш, шкільний дзвіночку,
Зранку гудуть сирени,
Крутиться десь рулетка,
Жертву шукає знов...
Донечок і синочків
Школа чекає певно,
Вчити нову абетку —
Мир, і Земля, й Любов,
Мова, Країна мила,
Воїни, Волонтери,
Зброя і Побратими,
Матінка, Дім, Дитя.
Мужність, і Воля, й Сила,
Танки, Гелікоптери...
Ми гордимося тими,
Хто нам зберіг життя!
— Чуєш, сирени стихли?
Гучно лунай, дзвіночку!
Клич дітлахів до школи,
Вересень на порі!
Бо зачекалась нині
Донечок і синочків!
Хай же луна довкола
Дзвоном дитячий сміх!
|
|
569 день вторгнення: 15 вересня 2023 року
|
* * *
А осінь плакала дощем,
Градинами котились сльози,
І небо налилось свинцем,
Ридання стримати не в змозі...
Стук крапель гучно у вікно-
То син з війни іде до хати,
Бо не бував тут вже давно,
І зачекалась дома мати.
Голосить дощ, струмить вода,
Пульсує біль, ятряться рани.
До сина мати припада...
Палахкотять свічки у храмі...
(15.09.2023 р.)
|
|
573 день вторгнення: 19 вересня 2023 року
|
***
Напевно, ось так виглядає самотність —
Розпатлані хмари заплутались в коси,
Розхристане шмаття, ледь схоже на одяг,
За небо рукам вже утриматись годі...
Розшарпані вітром надії останні,
Поміж павутиння лиш тихе зітхання,
І вітер тужливо у вітах голосить,
І плаче дощами стривожена осінь...
***
Самотня, зболена, оголена, мов нерв,
Над містом на плечах тримаєш небо.
Здіймаєшся увись поміж дерев,
Немов до сонця дотягнутись треба...
Тебе січуть холодні злі дощі,
Птахи гілля минають теплим літом.
Тумани огортають у плащі,
Хоч трішки намагаються зігріти...
Смілива, горда, у потоці бід
Тримаєшся, і нам триматись треба.
І вижити, і зберегти наш світ,
Ясну блакить і сонце в мирнім небі.
(19.09.2023 р.)
|
|
Ілюстрація Марії Лонюк.
590 день вторгнення: 6 жовтня 2023 року
|
ГРОЗА
Ізюм... Гроза... Приліт... Бавовна...
Війна словам змінила зміст.
У тихім просторі безмовнім
Зловісний чути смерті свист.
Все менше приводів радіти,
Все більше приводів для сліз...
В пожежах обгоріли квіти,
Зростає на руїнах злість.
Серед Грози не дощ, а сльози
І незнищенний біль гіркий...
Вмістити цвинтар ледве в змозі
Кого життя лишили й мрій...
(6.10.2023 р.)
|
|
611 день вторгнення: 27 жовтня 2023 року
|
***
Зникне мова — нема народу.
Зникне пісня — навкруг пітьма.
Бережімо, плекаймо мову,
Бо вона, як життя, одна! |
|
650 день вторгнення: 5 грудня 2024 року
|
ВОЛОНТЕРАМ
Вам, людям з щирими серцями,
Невтомним, з працьовитими руками,
І сильним духом, вірою міцною,
Хто поруч з тими, що ідуть до бою.
Везуть, готують, і плетуть, й шукають,
Захисників любов'ю зігрівають.
Вам, патріотам рідної країни,
Дорослим й дітям, щира вдячність нині!
|
|
678 день вторгнення: 2 січня 2024 року
|
***
Ми — цілі у диких злостивих сусідів.
Ми — цілі для їх незліченних шахедів, ракет.
Ми цілі під посмішки хижі, зловтішні.
Ми знов під прицілом, кривавий триває бенкет...
Тут — люди! Там — нелюди злі та жорстокі.
Ордою страшною ввірвалися в наше життя.
Ущент розірвали і тишу, і радість, і спокій.
Немає прощення катам і нема забуття!
Та зміниться світ. Неминучою стане відплата.
І зло повернеться сторицею геть без прикрас!
Бо цілей для дронів й ракет неймовірно багато.
— Ви цілі? — ми точно не будем питати у вас.
|
|
700 день вторгнення: 24 січня 2024 року
700 днів, які кардинально змінили життя... Тривожні дні та безсонні ночі, зруйновані будівлі та долі... І кілометри маскувальних сіток, сотні ангелів, і чималенько однодумців, які з надією, вірою, любов'ю і вдячністю волонтерять, донатять, плетуть, шиють, готують, відправляють... А як приємно отримувати слова вдячності від тих, хто береже наші життя...
Тож працюємо далі до спільної мети.
Дві жирафи в зимну днину
Плели сіточки невпинно.
Динозаври запишались:
— Це у нас вони навчались!
Диномама, динотато
Помагали так завзято!
Динобаба, динодід
Плели сіточки, як слід!
724 день вторгнення: 17 лютого 2024 року
|
НИНІ ТАКІ ЧАСИ...
Навіть живі тепер ходять убитими...
Нині такі часи...
Подумки там, де димами повиті,
Чуються голоси...
Душами там, де в холодних окопах
Рідні, кохані, живі.
Й там, де розкинули руки під сонцем
У молодій траві...
З ними думки і молитва до Бога,
Біль і тривожні сни...
І нескінченна кривава дорога
Через жахи війни...
|
|
Художниця — Катя Жовта.
733 день вторгнення: 26 лютого 2024 року
|
ДЕ Б ТИ НЕ БУВ…
Усе нагадує про дім —
Каштани, соняхи і маки.
Шукаю натяки і знаки
В барвистім розмаїтті тім...
Хоч в спокої, та все ж чужа,
Між величі — мала піщинка.
Дощ на щоці, а чи сльозинка?
Бо рветься в рідний край душа...
А там війна, а там біда,
Найсміливіші линуть в небо...
А нам крізь болі жити треба.
Страшна заплачена ціна...
|
|
Painting by Iryna Potapenko.
738 день вторгнення: 2 березня 2024 року
|
ОБІРВАНЕ ДИТИНСТВО...
У небі чорному нічному
З'явилися зірки маленькі.
І туляться так ніжно знову
До зір великих- тата й неньки...
Тут оселилися недавно,
Бо всі жили у іншім світі,
Де сонечко світило славне,
Був дощик, сніг, туман і вітер.
Де добрі мамині обійми,
І сильні татусеві руки,
Де песик й котик у домівці,
В родині щастя без розлуки...
Та мить одна усе змінила.
Каміння гори замість дому.
І янголята білокрилі
У небо здійнялись потому...
Запікся біль пекучий в грудях.
Кати ж біснуються й радіють.
Цей знавіснілий довгий лютий...
Зірками небо знов рясніє...
(Одеса, 2-3 березня 2024 р.)
|
|
Painting by Tetiana Kopytova.
Кінець війни...
|
КОЛИ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА
ПЕРЕМОГА!
Здійснились нарешті
Наші мрії й бажання усі!
Знов щебечуть птахи на черешні,
І баштан заіскрився в росі.
ПЕРЕМОГА!
Хлюпочеться море,
І у горах сховався туман.
А повітря і чисте, й прозоре,
І міста відродилися з ран.
ПЕРЕМОГА!
Зустрілись родини!
І обійми, й цілунки, і сміх!
Поглядають щасливої днини
Із небес ті, хто мир нам зберіг...
ПЕРЕМОГА!
Вам шана, герої,
Й наша віра, надія, любов
Всім, хто мужньо ураз став до зброї
І на захист Вітчизни пішов!
ПЕРЕМОГА!
Розквітне країна!
Ворогів ми здолали в боях!
Хай молитва до неба полине
Й майорить український наш стяг!
|
|
Ілюстрація Олесі Вакуленко.
"...Болить усім... Це так знайомо.
Йде боротьба за незалежність
В нашій історії не вперше.
Та ворогам не подолати
Народ, що вміє об'єднатись
Й зуміє знищити вражину,
Була щоб вільною країна!.."
(Тетяна Строкач)
"Немає слів... лиш біль і гнів.
Горіть вогнем пекельним, вбивці!
А сльози діток й матерів
Ще віділлються вам, ординці.
Господи, збережи Україну!"
(Тетяна Строкач)
"Ночі спокійної, люба дитино,
Без завивання сигналів тривог.
Хай твоя матінка поруч спочине,
Мужній татусь захистить вас обох...
Ночі спокійної, наші солдати,
Вам і любов наша, і молитвИ,
Щоб повернулися швидше до хати
І перемогу здобути змогли..."
(Тетяна Строкач)
"Лелеченьки-лелеки... Така лелеча доля-
Оберігати землю, приносити дітей.
Мов мати-Україна, залюблена у волю,
Несуть крізь буревії мир й щастя для людей."
(Тетяна Строкач)
«Надія є», «Ночі спокійної», «Дивний сад», «Янголи війни» — пісні на слова поетеси Тетяни Строкач, музику до яких написала нейовірна херсонська композиторка Ольга Тимошенко. Слухаймо, читаймо!
Усе буде Україна!
За матеріалами: Тетяна Строкач. "Осіння музика душі" Поезії.
Більше творів Тетяни Строкач на "Малій Сторінці":
Читаймо дитячі вірші української поетеси Тетяни Строкач: поезії про маму, віршовані загадки про зиму та весну, загадки про пори року, про кохання, про війну, поезії, присвячені народним святам та інші.
Читаймо також на "Малій Сторінці":
"Коли закінчиться війна,
Я хочу тата обійняти,
Сказати сонячні слова
І повести його до хати,
Ти – наш Герой! Тепер щодня
Я буду дякувати Богу
За мирне небо, за життя,
Всім, хто здобув нам ПЕРЕМОГУ!"
(Ірина Мацкова)
Вірші про Україну
Думки українських поетів про рідну країну, їхні відчуття до української землі і нашого народу — все це юні читачі зможуть знайти в представленій добірці віршів про Україну від Ганни Черінь, Юрка Шкрумеляка, Наталки Талиманчук, Іванни Савицької, Уляни Кравченко, Яни Яковенко, Василя Симоненка, Івана Франка, Володимира Сосюри, Катерини Перелісної, Богдана-Ігоря Антонича, Марійки Підгірянки, Миколи Чернявського, Володимира Сіренка, Іванни Блажкевич, Грицька Бойка, Миколи Вінграновського, Платона Воронька, Наталі Забіли, Анатолія Камінчука, Анатолія Качана, Володимира Коломійця, Тамари Коломієць, Ліни Костенко, Андрія Малишка, Андрія М’ястківського, Івана Неходи, Бориса Олійника, Дмитра Павличка, Максима Рильського, Вадима Скомаровського, Сосюра Володимир, Павла Тичини, Петра Осадчука, Варвари Гринько та інших відомих українських поетів.
