Ольга Шарко. Цитати філологів.

Пропоную Вашій увазі епічні цитати за 6 років мого навчання. Деякими з них можна озброїтися на щодень,  решта - просто для настрою. Принагідно вітаю всіх викладачів й однокурсників, яких тут згадала.
Деякі з цих епічних висловів мають історію. Ось ці пафосні словечка про характер завдань я вичитала ще в шкільні роки в якомусь посібнику, що мав не менш пафосну назву «Опорно-інформаційні схеми (ОІС)». Чи то з історії, чи то з географії. А коли я поставила запитання нашому викладачу з історії - Олегу Романовичу Купчику, - то його вираз обличчя був якраз таким, як оцей смайлик на картинці:

 

 

* * *

 

 

А ця фраза не моя, проте я казала її на сесіях 1 курсу, коли з переляком заходила на іспит.

 

 

 

* * *

 

Якщо Ви ніяк не можете запам’ятати нормативний наголос у слові «випадок», Вам допоможе лайфхак від Людмили Валеріївни: 
 

 
 
 * * *

 

А цей вислів виник завдяки відпрацюванням святкових днів по суботах. Ми тоді якраз відпрацьовували за розкладом п’ятниці:
 

 
 
 * * *

 

Цю історію нам переповідала викладачка латини.
 

 

 

 

* * *

 

 

Знайома кожному ситуація: списалася ручка. Ось два лайфхаки, як її ефектно випросити:

 

 

 

* * *

 

А тут знайомтеся з елегантним спосібом вивести недобросовісного студента на світло денне: 
 

 

 

* * *

 

 

Універсальне визначення будь-якої науки та будь-якого предмету від нашого викладача літератури:
 

 

 

* * *

 

 

Ще одна універсальна фраза на всі випадки життя від моєї наукової керівниці – неперевершеної Лідії Павлівни Гнатюк. 
 

 

* * *

 

 

А це моє найулюбленіше: афоризм зазнав трансформації під час підкорення Полтавського національного університету імені Володимира Галактіоновича Короленка, точніше, ми туди з колегами просто на олімпіаду поїхали, а після другого етапу пішли гуляти містом, натрапили на дощ і сховались під якимось деревом, хрумкавши Софійчині яблука. До речі, вітання тодішнім організаторам-студентам із місцевого студпарламенту –  у Полтаві вищий рівень самоврядування, ніж у столиці.  Так тримати! 
 

 

 

* * *

 
 
Цю фразу люблять усі мої однокурсники. Бо вона, за їхніми словами, –  саме життя. А випалила я її абсолютно випадково, розмовляючи з кращою подругою телефоном, коли один із друзів вирішив їй влаштувати безоплатний майстер-клас із прокачки працевлаштування й сходження на кар’єрну вершину. Причому дядько працює не за дипломом. А я в той день якраз переглядала акаунти «Кота-воркота», більш відомої в народі як Пушина (Pusheen the cat), і один із образів киці якраз був із рогом та райдужною гривою. А ще тоді мені згадалася мотиваційна картинка, де носоріг біжить на тренажері-доріжці й заодно споглядає на портрет однорога. Ось так народжуються епічні фрази :))
 

 

 
 * * *

 
Ну й на останок – практикум із написання будь-якої залікової, контрольної, модульної, конкурсної, та хоч якої роботи. 
 

 

А які цитати великих студентів є у Вашому обігу? Поділіться, будь ласка, в коментарях.

 

 

 

 

  Дивіться також на нашому сайті: 

 

Майже тридцять років не стихають розмови про те, яка українська мова солов’їна та калинова. За останню п’ятирічку особливо акцентують на її збереженні й відродженні. Не заперечую, що варто заглядати у словник, аби поновити в пам’яті скарби тисячоліть. Проте як щодо сьогодення? Адже мова, яка не реагує на виклик часу й не відображає повною мірою сучасність – мертва мова. У цьому блозі я намагатимуся довести протилежне, збираючи випадки лексичного та словотвірного потенціалу української мови часів незалежності, зафіксовані у рекламі, фільмах та серіалах, піснях різноманітних виконавців, соцмережах та друкованих чи електронних виданнях.

 

Глосарій типових і рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень української мови