|
Наталя Карпенко Вересень Вересень з подиву руки розвів: Годиш, не годиш… Усе вам не так!
* * *
Вересень в панамці Знову ходить вересень в панамці, Знову усміхаються обличчя,
* * *
Яблунька Нахилилася наша яблунька: |
|
|
Бабине літо Виткало прядиво бабине літо, Ранок втягнув білу голову в плечі,
* * *
Літо? Бабине! Ходить дворами літо, В небі пливуть хмарини Пальчиком шевелюру |
|
|
Ніч сьогодні на коні... Ніч сьогодні на коні, Сяє зірочка в пітьмі, Ще надворі тепло так, |
|
|
Каштан Зняв каштан тісний кожух Скоком-боком до листка, У сорочечці рудій
* * *
Барвиста осінь Падає з дерева листя жовтеньке, Хай розмалює нам жовтень намисто,
* * *
Здивований кленок Стоїть кленок здивований: А лист руденьким коником |
|
|
Літо бабине утекло Висне дощ срібняком над жоржиною, Холоднеча рукою кістлявою
* * *
Злива Жовтень з порога так вшкварив коня,
* * *
Гами дощу Дощик струмочком з усіх парасоль, Виростуть з нього великі дощі, |
|
|
Екватор осені... Позаду – пів дороги, Той дощ тепла не просить, Він вийшов на роботу
* * *
Трава зелена восени... А трава, як ото навесні, То нічого, що йдуть холоди, |
|
|
Летить пташатком лист... Летить пташатком лист на брук, Він щось тихенько гомонить, Це ж ти метелика гойдав Ще дуже хочеться листку
* * *
Жовтневий день Скаче козенятком день жовтневий,
* * *
Були у жовтня красеня... Золочений листок.
* * *
Дивно... – Що зі мною? – дивується осінь. Хіба в жовтні травиця зелена?
* * *
Отакої! Отакої! В жовтні літо, — Отакої! Грає промінь,
* * *
Опускає завісу жовтень,
* * *
Листопад Хтось вночі сьогодні "чхнув". Дощ за вікнами дзвенить, |
|
Листопадове сонечко Сіло сонечком літо бабине Літо бабине пасе зайчики,
* * *
Листопад Хто вночі сьогодні чхнув? Дощ за вікнами дзвенить,
* * *
Голий горіх Котиться гаєм галас і сміх. Рано чи пізно будеш без кіс,
* * *
І що воно за стадо? (загадка) Жене чабан отару, Куди не глянеш – вівці І що воно за стадо, |
|
|
Листочку... Листочку мій! Побудь іще зі мною, Ти спиш уже, чи грієш жовту спинку?
* * *
Вигнув ніжку листок Вигнув ніжку листок, Буде квіточці дах, |
|
Світлина Олени Сєргєєвої.
|
Збирала осінь листячко Збирала осінь листячко, І що з тим тістом сталося? Не плач так, люба осене, |
|
|
Є у листопада Є у листопада радість і розрада – І нехай у нього паморозь на скроні,
* * *
Плаче квітка... Плаче за осінню квітка, Осінь була їй за неньку,
* * *
На вістрі ночі точить зуби стужа... На вістрі ночі точить зуби стужа, Зажди, морозе. Визирнув з кишеньки
* * *
Усе було... Усе було у осені. Усе було... Незчулася - |
|
Поезії люб'язно надіслані авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше творів Наталі Карпенко на "Малій Сторінці":
Тепла, чарівна, барвиста добірочка дитячих віршів від української поетеси Наталі Карпенко приваблює як маленьких так і дорослих читачів.
"Зародила горобинка –
До снігів великих взимку.
Дуб на жолуді багатий –
Люту зиму будем мати."
(Наталя Карпенко)
Гарно
Усі вірші мають буди у дитячих підручниках!!!!!!!!!!!
Дякую дуже шановній пані Наталі!!!!!!!!!
Супер !!!!!!!
Я у захваті!!!!!!
Мої малята теж!!!!!