|
Наталя Карпенко Я не хочу так, як всі! Все цікаво для малят! Їжачка побачив Рудик, Вліз на гілку котик Білий, – Височенько! Не дістати! Як впадеш у нашу річку… Спить у кошику Чорнушка, – О, в травиці горобці… |
|
|
Зайчик і котик Зайчик котика зустрів Котик крикнув: – Ні! Ні! Ні! Ми однакові на зріст, Зайчик мовив: – Ну то й що, Котик муркнув: – Няв, няв, няв! |
|
|
Дивувалася левиця... Дивувалася левиця:
* * *
Про левенят У мами левиці багато малят, |
|
|
Про ведмедя Кажуть всі, ведмідь – хижак!Сумніваюся, що так. Може й так, а може й ні, Поясніть-но ви мені. Що ви скажете на це? Він не тільки їсть м’ясце! Клишоногий ласунець Їсть солодкий корінець, Любить ягоди й медок, І горіхи, і грибок… Врешті-решт, скажіть мені, Він – хижак? Напевно, ні! |
|
|
Плакав зайчик Плакав зайчик: Матінко, матуся, Мовила схвильована зайчиха: В тебе дуже сильні задні ніжки, Ми, зайці, прудкі і витривалі, |
|
|
Жирафенятко В малюка жирафеняти Довга шия, довгі ніжки, Добре зріст високий мати! |
|
|
Хто великий? Кішка мишку упіймала, Вибіг з буди пес кудлатий Із хліва кабан озвався: – Му! – Обурилась корова. Хто найменший? – Сіра мишка! Хто великий? – Це свиня! |
|
|
Міркувало слоненя Міркувало слоненя: Довгі в кіз і у бика. В мене довгий хобот-ніс, Дуже довгий весь пітон, |
|
|
Окунь Де ти, окуню, живеш, І личинку, й хробака… В наші ріки не пливуть, |
|
|
Як риба дихає? Риба рот не закриває,
Воду похапцем ковтає, Не спиняється й на мить. І коли та риба спить? Та не п’є вона водицю,
У воді її світлиця. Кожен ковть у риби – вдих, Таке дихання у них. |
|
|
Крилечка в дар Метелику, красеню, чом ти не в дусі? Усі малюки такі милі та гожі. – З личинки з’являється кожна комашка, Щоб дітям метеликом з гусені стати,
* * *
Цвіркуни Де співають цвіркуни, У музики-цвіркуна Дякуємо скрипалю |
|
|
Зайва пара Бубоніла павучиха: І у коника прудкого, Пропищав комар: "Сусідко, Твої ніжки для роботи,
* * *
«Ква!» – Ква! Жалілася ропуха. – Маєш очі завидющі, Прилетіла чапля біла |
|
|
Помічники Дощові черв’яки – Дощ всі крани відкрив, Знає змалечку всяк, Де живуть хробаки,
* * *
Динозаврик Свого сина динозавр Те маленьке онуча Через голову на хвіст, У малого на щоці |
|
Більше творів Наталі Карпенко на "Малій Сторінці":
Читайте також на нашому сайті: