Наталя Карпенко. Вірші для дітей про тваринок, риб, комах

Наталя Карпенко. Дитячі вірші про тваринок.

Наталя Карпенко

Я не хочу так, як всі!

Все цікаво для малят!
П’ять кумедних котенят –
Дві сестри і три брати
Пізнають нові світи!

Їжачка побачив Рудик,
З ним тепер дружити буде.
Та чому така шорстка
Сіра шубка в їжака?

Вліз на гілку котик Білий,
Непосида пустотливий.
– Няв! Синички! Скільки? Шість!,
Кіт пташок очима їсть.

– Височенько! Не дістати!
До кота озвався дятел:
– Гей, нахабо на гілляці,
Буде тобі купці-ляпці,

Як впадеш у нашу річку…
Йди гуляти на травичку,
Чи біжи на камінці,
Як Кицюня. Будь, як всі!

Спить у кошику Чорнушка,
Не нявчи її під вушка.
Подивись, твій брат Смугастий,
Теж почав пташину пасти!

– О, в травиці горобці…
Я не хочу так, як всі!

Наталя Карпенко. Дитячі вірші про тваринок. Зайчик і котик

Зайчик і котик

Зайчик котика зустрів
І на задні лапки сів:
– Ой, які ж ми схожі,
Милі та пригожі.

Котик крикнув: – Ні! Ні! Ні!
Ми у схожому вбранні,
Сірі та пухнасті,
Однієї масті.

Ми однакові на зріст,
Та у мене довгій хвіст.
А у тебе вуха
Замість капелюха.

Зайчик мовив: – Ну то й що,
Це дрібниця, це ніщо.
Ми з тобою схожі,
Милі та пригожі.

Котик муркнув: – Няв, няв, няв!
Котик зайця обійняв.
Тішився вухатий,
Тішився хвостатий.

Наталя Карпенко. Дитячі вірші про тваринок, комах, риб, птахів. Про левенят.

Дивувалася левиця...

Дивувалася левиця:
– Моїм котикам не спиться.
Перше грало, друге впало,
Третє в полі полювало.
Било байдики четверте,
П’яте сіло сіно дерти.
Шосте сьомого вкусило,
Восьме братиків мирило.
А дев’яте і десяте
Заховалися за тата.

* * *

Про левенят

У мами левиці багато малят,
Та я добре знаю усіх левенят.
Одне волохате, одне балухате,
Одне, наче тато, лапате й пихате.
Оце ось маленьке, оце ось тихеньке,
А це левенятко, як мама, руденьке.
Гуляє сміливе, не спить полохливе,
І грає, як діти малі, пустотливе.

Наталя Карпенко. Дитячі вірші про тваринок. Про ведмедя.

Про ведмедя

Кажуть всі, ведмідь – хижак!
Сумніваюся, що так.
Може й так, а може й ні,
Поясніть-но ви мені.
Що ви скажете на це?
Він не тільки їсть м’ясце!
Клишоногий ласунець
Їсть солодкий корінець,
Любить ягоди й медок,
І горіхи, і грибок…
Врешті-решт, скажіть мені,
Він – хижак? Напевно, ні!

Наталя Карпенко. Дитячі вірші про тваринок. Зайченятко

Плакав зайчик

Плакав зайчик: Матінко, матуся,
Я у нашім лісі всіх боюся –
І лисицю, й вовка, навіть птаха.
Я такий маленький, я невдаха…

Мовила схвильована зайчиха:
Вдатися маленьким, це не лихо.
В тебе довгі вушка, мій синочку,
Все почуєш в кожному куточку.

В тебе дуже сильні задні ніжки,
Облетиш стрілою всі доріжки!
Ти кмітливий, вмієш так петляти,
Що не просто буде відшукати!

Ми, зайці, прудкі і витривалі,
Біжимо щодуху і щодалі.
То ж не бійся, мій синочку милий,
Набирайся розуму та сили.

Наталя Карпенко. Дитячі вірші про тваринок. Жирафенятко

Жирафенятко

В малюка жирафеняти
Височенні мама й тато.
Та й саме жирафенятко
Теж високе, хоч малятко.

Довга шия, довгі ніжки,
На голівці милі ріжки,
По всій шкірі візерунки.
І у всіх свої малюнки!

Добре зріст високий мати!
Можна листя скрізь дістати,
І побачити здалека,
Де чатує небезпека.

Наталя Карпенко. Дитячі вірші про тваринок. Хто великий, хто малий

Хто великий?

Кішка мишку упіймала,
Бідоласі так сказала:
– Я велика! Ти мала!
Мені шана і хвала!

Вибіг з буди пес кудлатий
І на кішку став гарчати:
– Я великий! Ти мала!
Мені шана і хвала!

Із хліва кабан озвався:
– Ні, це я на славу вдався!
Пес кудлатий, ти малий!
Я великий! Ось який!

– Му! – Обурилась корова.
Чую крик! Це не розмова!
Порівняти треба вас,
Станьте поруч всі нараз.

Хто найменший? – Сіра мишка!
Хто маленький? – Наша кішка!
Хто середній? – Пес кудлатий,
Що пильнує двір і хату.

Хто великий? – Це свиня!
А найбільша? – Звісно, я!

Наталя Карпенко. Дитячі вірші про тваринок. Міркувало слоненя

Міркувало слоненя

Міркувало слоненя:
Довга грива у коня,
У жирафи – ноги
Й шия, а от роги

Довгі в кіз і у бика.
Довгі вуса у жука,
Черевце – у бабки,
Язичок – у жабки.

В мене довгий хобот-ніс,
В крокодила – паща й хвіст,
Довгий дзьоб в тукана,
В чаплі й пелікана.

Дуже довгий весь пітон,
Ось хто справжній чемпіон!
Довжелезна та змія,
Та найбільші – кит і я!

Наталя Карпенко. Дитячі вірші про тваринок, комах, риб, птахів. Окунь.

Окунь

Де ти, окуню, живеш,
І яку ти воду п’єш?
Я живу в ставку та річці,
Їм усе, що у водичці –

І личинку, й хробака…
Прісну воду п’ю з ставка.
Мої браття і сестриці,
Що живуть в морській водиці,

В наші ріки не пливуть,
Вони в ріках не живуть.
От і я в моря, ні-ні,
Там не вижити мені.

Наталя Карпенко. Дитячі вірші про тваринок, комах, риб, птахів. Як риба дихає.

Як риба дихає?

Риба рот не закриває,
Воду похапцем ковтає,
Не спиняється й на мить.
І коли та риба спить?

Та не п’є вона водицю,
У воді її світлиця.
Кожен ковть у риби – вдих,
Таке дихання у них.

Наталя Карпенко. Дитячі вірші про тваринок та комах. Метелик

Крилечка в дар

Метелику, красеню, чом ти не в дусі?
– Дізнався, що звуть малюків моїх гусінь.
Ніхто їх не любить. Всі кажуть, бридкі.
Невже у метеликів діти такі…

Усі малюки такі милі та гожі.
На гусінь метелики зовсім не схожі! –
Крилаті! Шукають у квітах пилок.
А гусінь їсть плід і зелений листок.

– З личинки з’являється кожна комашка,
Для гусені листячко – це манна кашка.
Як виросте з лялечки – крилечка в дар,
Літай, насолоджуйся, квітне нектар!

Щоб дітям метеликом з гусені стати,
Багато стежинок потрібно здолати!
Зіп’ятись на ноги, пройти, проповзти,
Пізнати на дотик великі світи!

* * *

Цвіркуни

Де співають цвіркуни,
Там гуляють сині сни,
Пізні сни і ранні,
Тихі і медвяні.

У музики-цвіркуна
Сюр-смичок і сюр-струна.
Скрипка проти ночі
"Сюр-лю-лю" сюркоче.

Дякуємо скрипалю
За крилате «сюр-лю-лю».
Котиться по світу
Тепла пісня літа.

Наталя Карпенко. Дитячі вірші про тваринок. Про павука

Зайва пара

Бубоніла павучиха:
І за що мені це лихо,
Треба взути вісім ніг!
Зайва пара… Шість у всіх!

І у коника прудкого,
І в муравлика малого,
І у мухи, і в жука…
Бідолаха я така!

Пропищав комар: "Сусідко,
Ти плетеш найкращу сітку!
І фіранки, й гамаки…
Квітнуть сріблом закутки!

Твої ніжки для роботи,
А ти кажеш, зайві… Що ти!
Ти в нас ткаля видатна,
На весь білий світ – одна!"

* * *

«Ква!»

– Ква! Жалілася ропуха.
– Це не я! Це жук і муха…
Липне все до язика,
Я вродилася така!

– Маєш очі завидющі,
Маєш лапи загребущі,
Маєш кругле черевце.
Хочеш те і хочеш це.

Прилетіла чапля біла
І рапату жабу з’їла.
– Вже ніде не чути «ква», –
Крекче чапля і моква.

Наталя Карпенко. Дитячі вірші про тваринок, комах, риб, птахів. Помічники. Дощові черв’яки.

Помічники

Дощові черв’яки –
Земляні хробаки
В зливу вилізли з нір,
Змокла хата до дір.

Дощ всі крани відкрив,
Усі нірки залив.
Коридори-ходи
У полоні води.

Знає змалечку всяк,
Що без кисню – ніяк.
Черв’яка не чіпай
І на вус намотай.

Де живуть хробаки,
Там родючі грядки,
Там земелька пухка,
Там рослина живка.

* * *

Динозаврик

Свого сина динозавр
Динозавриком назвав.
Динобаба й Динодід
Звали внука Зореліт.

Те маленьке онуча
З перших кроків – до м'яча,
З перших кроків – у траву,
З перших кроків – на брову.

Через голову на хвіст,
То на ноги, то на ніс.
Мчить нагору, мчить назад,
Не онук, а акробат.

У малого на щоці
Садна, ґулі і синці.
Динозаврику, постій!
Не малюк, а сто стихій!

Поезії люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".

Більше творів Наталі Карпенко на "Малій Сторінці":

Вірші для дітей від Наталі Карпенко

Пропонуємо почитати нашим діткам чудові поезії Наталі Карпенко. Поетеса доступно і легко розповідає про космос і погоду, про зиму і природу - про усе, що нас оточує.

Наталя Карпенко закінчила Одеський педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, живе і працює у Вінниці вчителем-дефектологом, пише поезії, публікує їх у красивих ілюстрованих збірочках. Тож читаймо!

Читайте також на нашому сайті:

Дитячі вірші про тварин, птахів, комах та риб

Вірші для дітей про звірят, пташок, комашок та рибок - від Ігоря Калинця, Дмитра Білоуса, Миколи Вінграновського, Марії Пригари, Марійки Підгірянки, Андрія М'ястківського, Варвари Гринько, Володимира Гринька, Грицька Бойка, Василя Шаройка, Володимира Гринька, Михайла Стельмаха, Володимира Лучука, Анатолія Григорука, Павла Глазового, Валентини Байкової, Івана Неходи, Андрія Малишка, Олени Журливої, Анатолія Камінчука, Василя Вітки, Володимира Підпалого, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Віктора Терена.