Традиційна писанка Кропивниччини, село Губівка, відписана за збіркою Володимира Ястребова. Барвники — листя проскурини, плоди антипки.
Ірина Михалевич
ПРО ЧОРНІ ПЛОДИ, ПРОСКУРИНУ І ПЛУТАНИНУ
Вітання, друзі. Цей допис присвячено одній чудовій дикій рослині, плоди якої дозрівають у серпні, вони чорні зовні і коричневі зсередини, дуже соковиті і цілющі, а ще ж вміють фарбувати. Мова піде про жостір очисний (Rhamnus cathartica).
Серпень тече, крутить полиновими пахощами під променями золотистого сонця. У серпні дозріває чимало чорних плодів. Найпершою згадується бузина. Здалеку її плоди здаються чорними, стиглими, а підійдеш ближче — плодоніжки зелені, а значить і плоди ще не поспіли. Дозріває бузина аж тоді, коли плодоніжки в кетягах рожевіють, стають такого кольору, як ото лапки в голубів.
Окрім бузини, в серпні починає чорніти черемха пізня (американська рослина, плоди її гіркуваті), свидина криваво-червона, крушина ламка. Антипка, та давно вже обсипалася; частину її плодів з'їли горобці, шпаки та костогризи. То й добре, а то й без неї плутанини вистачає: кущі з чорними плодами між собою люди сильно плутають.
Бузину декому важко відрізнити від свидини, а свидину - від крушини. Крушину вкрай тяжко відрізнити від жостеру й не видно тій пісні кінця.
Читала й таке, що будь-які дикі чорні плоди люди визнають за бузину та й по всьому, бо інших рослин не бачили, не знають. А якраз бузина і є тим ключем, який відмикає всі замки.
Вивчати дикі рослини найкраще з розділу "знайомі незнайомці", тобто треба придивлятися тим рослинам, про які вже чув у дитинстві з розповідей дідуся, тата. Коли бузина з чужої рослини стане нам доброю знайомою, настільки, що будемо впізнавати її навіть у лютому, отоді й варто шукати свидину, жостір, крушину, черемху, антипку, дику черешню.
У книзі мого авторства "Українська народна писанка" за 2019 рік від КСД є двадцять рецептів, з них три — про фарбування плодами: шовковицею, чорницями та бузиною. Пізніше я спробувала ще кілька рецептів, і стосуються вони антипки, бирючини, каркасу, свидини, жостеру, дикого винограду, магонії, глоду.
Є плоди, які фарбують швидко, сильно і надійно, і це сині кольори. А є плоди, які дарують ніжні барви, і це зелені відтінки або бежеві, мова про каркас, свидину, дикий виноград.
Жостір проносний (Rhamnus cathartica L.), окрім Карпат та крайнього півдня, росте в степовій Україні на луках коло річок, по лісах та узліссях, любить відкриті сонцю місцини. Його ще називають бодлак, вовчина, жерет, жерест, проскурИна, саква, скрух чорний, собачник, чорноягідник.
Гілочки проскурини.
Листя проскурини.
Стиглі плоди проскурини. Початок серпня 2024 року.
Офіцинальними є плоди рослини, вони мають проносну дію. Плоди збирають без плодоніжок у період достигання, сушать у печах або сушарках при температурі 50-60 градусів. Свої цілющі властивості плоди не втрачають протягом 4 років (про це я прочитала на сайті "Зелена планета").
Сплутати жерест із крушиною (тим, хто живе на Кропивниччині) не вийде, бо крушина в степовій частині України - то рідкість. Та й є ряд ознак, за якими ці дві рослини можна розрізнити. Найперше це можна зробити за листям: у крушини листки мають рівні краї, воно крупне, темно-зелене. У проскурини листя ясної барви, воно дрібне, злегка покручене, з рваними краями.
Та найперша прикмета жересту - то його чорні плоди з м'яким блиском, ними обліплені гілки, вони дрібні, розміром з горошину, всередині є кісточки і коричневий сік.
Жерест - рослина фарбувальна: фарбувати вміють і плоди, і листя, й кора. Пробувала минулого року фарбувати плодами, з солями алюмінію фарбувала біле яйце всю ніч, вийшов блідий зелений відтінок. Листя з галуном фарбує в світло-жовту барву (про це й відео відзнято, посилання знайдете в коментарях). Гілочками ще тільки планую фарбувати, тому поки не можу сказати, яку барву вони дають. Також маю бажання спробувати цього року плоди повторно, але замість галуна додам іншу протраву.
Рецепт приготування барвника зі свіжого листя проскурини:
Пригорща свіжого листя, 200 мл м'якої води, варити на малому вогні 15 хвилин, процідити, додати галун на кінчику ножа, ретельно розмішати, дочекатися, поки барвник з гарячого стане теплим. Фарбує такий барвник писанку в ясно-жовту барву за перші 15 хвилин.
Відео:
На відео: Ірина Михалевич. Школа писанкарства "Ряст". Фарбуємо листям жостеру.
Я дякую Вам, друзі, за увагу до моїх довгих дописів. Гарного самопочуття бажаю! Напишіть, чи доводилося Вам бачити проскурину там, де живете. Чи пили чай з її плодів? Можливо, у Вас виникли певні питання. Пишіть. Дякую дуже і до зустрічі.
Матеріали люб'язно надіслано майстринею спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше про писанку та писанкарство у блозі Ірини Михалевич на "Малій Сторінці":
Історія та символіка писанки. Дослідження, оповідки та майстер-класи писанкарки Ірини Михалевич
