На відео: момент удару російської ракети в торгівельний центр у Кременчуці.
Карина Гусельникова
КРЕМЕНЧУК. МАЛЕНЬКЕ — МІСТО ВЕЛИКА ТРАГЕДІЯ
Місто Кременчук засновано 1571 року. Маленьке місто в центральній частині України... Так містечко не досить велике за масштабами, але з великою душею... Тут живуть неймовірні люди.
До початку російсько-української війни кременчужани жили спокійним життям, кохали, працювали, будували плани. І ось повномасштабне вторгенння 24 квітня 2022 року. Росія завдала удар по місту дев'ятьма ракетами, це був жах. Очевидці розповідали, що під час вибухів у домах гуркотіли вікна, а відчуття було таке, немов будинок зараз рухне. Не встигли оговтатись від прильотів — знову місто під ударом. 27 червня 2022 року... нічого не віщувало біди, та о 15.51 сталася страшна трагедія, після якої ще довго буде оговтуватись не тільки місто, а й вся Україна. Росія нанесла два ракетних удари, один з них по торговому центру. Все горить, страх і біль змішаний з ненавистю. Швидкі допомоги їдуть одна за одною, кількість жертв не відома. Крики людей, плач, словами не передати. Навіть в сусідніх будівлях вибуховою хвилею людей відносило по приміщенню. Кількість жертв велика (точної цифри досі немає). За попередньою інформацією, у приміщенні було майже тисяча людей. Розбираючи наслідки удару, постраждали два співробітники ДСНС. Їм надали допомогу медики, їх життю нічого не загрожує... Цих людей я вважаю героями. Співчуваємо родинам загиблих і постраждалих. Жах, який стався там, є справжньою трагедією українського народу. Тож не ігноруймо сигнали повітряної тривоги, адже будучи в укриттях, ми зберігаємо своє життя.
На відео: відео трагедії в Кременчуці 27.06.2022 р.
|
Карина Гусельникова КОЖЕН ДЕНЬ — ЖИТТЯ І СМЕРТЬ Кожен день — життя і смерть, У нас є свої кордони, Нам не треба чужу землю, Будували ми країну, В світі робляться жахи, Налякать їм нас не вдасться,
* * *
ПОЛТАВЩИНА ПЛАКАЛА Моя рідна Полтавщина Моя мила Полтаво, Ми ховаємо кращих Ми сьогодні проплакали, Здобули там свій спокій Пройдуть роки, |
|
Поезії надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Читаймо також на "Малій Сторінці":