Картина художника Віктора Наконечного.
Карина Гусельникова
ДВА ПОНЯТТЯ
(роздуми)
Що таке кохання? Мабуть, усі ми задавали собі це запитання. І як не дивно, в залежності від віку відповідь різна. Існує два поняття: коханя і закоханість. Часто люди плутають ці два зовсім різні почуття. Кохання сприймають за закоханість і навпаки. Наведемо приклад: дівчина у двадцять років зустрічалась з хлопцем, він залицявся до неї. Здавалося б, не поганий претендент на майбутнього чоловіка. Та дівчина не вважала це сер'йозними стосунками, тому їхні дороги розійшлися. Юна дівчинка вважала, що це просто закоханість. Але... Хлопець натомість дуже швидко створив сім' ю, молода дівчина теж вийшла заміж. З її майбутнім чоловіком вона прозустрічалась два місяці і вважала, що це і є кохання. Та щоденні будні — це не просто зустрічі у кафе та романтичні стосунки... Це — спільний побут, рутина в якій відразу видно, чи твоя це людина. Жінка після деякого часу після заміжжя почала згадувати того хлопця, з яким зустрічалась у двадцять років. Виявилось, що це і є справжнє кохання: людина, з якою хочеться бути, про яку думаєш повсякчас, з якою хочеться робити шалені вчинки, і біля якої в тебе ніби виростають крила. Буває так, що люди без кохання будують сім'ї, виховують дітей, і ніби все добре. В родині є взаємоповага, розуміння, нема сварок, та не має найголовнішого: коханя між жінкою та чоловіком. І ніхто не каже — добре це чи погано. Але почуття окриляють, роблять людей щасливими, створюють жагу до життя. Закоханість минає, а справжнє кохання залишається на все життя. Неймовірне диво — зустріти взаємне кохання, взаємні почуття. Це — дар, який отримує у житті не кожен.
Кохайте як тільки можете, усім серцем. Кохання надає життю яскравих барв і дає віру в краще.
Кохайте і будьте коханими, адже це найбільше щастя!
Матеріали надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Читаймо також на "Малій Сторінці":
Молода поетка Карина Гусельникова народилася в селі Байрак, що на Полтавщині. Цей квітучий край дарує авторці натхнення писати вірші віддавна... Але коли розпочалася війна почала писати, для того, щоб "заспокоїтися"... Читаймо, співпереживаймо, молімося за нашу перемогу.