Зірка Мензатюк. Оповідання "Євшан" (з книги "Зелені чари") - читати та завантажити


Зірка Мензатюк. Євшан. Оповідання з книги Зелені чари (читати та завантажити). Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош.

 

Зірка Мензатюк

Євшан

(з книги "Зелені чари")

 

Завантажити текст оповідання Зірки Мензатюк "Євшан" з книги "Зелені чари" (txt.zip)

 

З глибини століть дійшла до нас цікава бувальщина, записана в одному з літописів. 
Князь Володимир Мономах узяв у полон малого сина половецького хана і тримав у себе як запоруку, що хижі степовики не нападатимуть на Русь. 
Ханське дитя виросло в златоглавому Києві, у княжому палаці, оточене зручностями й шаною, і його вже не вабило кочове життя. 
Коли Володимир помер, хан послав по сина свого найкращого співця Ора. Але ні половецькі пісні, ні вмовляння не зворушили юнацького серця. 
Той волів залишатися в Києві. Тоді як останній засіб старий співець дістав з-за пазухи пучок євшану. 
Густий запах - аромат степу - розлився в княжій горниці... В одну мить він збудив те, чого не збудили ні слова, ні спів.
- Краще у своїй землі кістьми лягти, ніж у чужій славним бути! - зі сльозами вигукнув ханський син.
"І прийшов до своєї землі. Від нього походив Кончак, що розтрощив Посулля, ходячи пішки з кітлом на плечах", - завершує свою оповідь літописець.

Ця зворушлива історія лягла в основу поеми Миколи Вороного "Євшан-зілля".

 

Де ж того євшану взяти,
Того зілля-привороту,
Що на певний шлях направить, - 
Шлях у край свій повороту?!    -

 

запитував поет, бажаючи розбудити байдужі до батьківщини серця. 

За свою чисту, жертовну любов до Вітчизни, зокрема, й за патріотичну поему "Євшан-зілля", у сталінський час він був розстріляний. 
За "гріхи" батька знищили і його сина, молодого письменника Марка Вороного.

Загадковий євшан знайти не важко, ним в Україні хоч гать гати, адже то - полин. 
У степу над Чорним та Азовським морем, над Сивашем його стільки, що степ сріблясто-сивого кольору, а степовий вітер незмінно пахне гіркуватим полиновим духом. 
Вчені називають ці сухі степи злаково-полиновими.
В Україні росте понад 20 видів полину. Той, що духмяніє в степах над морем, називається приморським. Загальнознаний полин гіркий. 

 

Зірка Мензатюк. Євшан. Оповідання з книги Зелені чари (читати та завантажити). Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош. Полин Боже дерево. Тархун. Полин приморський.


Є й полин білий, що зростає на крейдяних відслоненнях над Сіверським Дінцем; у Західній Україні у квітниках люблять садити полин Боже дерево. 

 

Зірка Мензатюк. Євшан. Оповідання з книги Зелені чари (читати та завантажити). Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош. Полин Боже дерево. Тархун. Полин приморський.


Відомий завдяки солодкому напоєві тархун (він же естрагон) також належить до полинів. Є ще й дуже пахучий сортовий лимонний полин, його вирощують у Криму, він використовується у виробництві парфумів. 

 

Зірка Мензатюк. Євшан. Оповідання з книги Зелені чари (читати та завантажити). Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош. Полин Боже дерево. Тархун. Полин приморський.


А полин звичайний, або ж чорнобиль, дав назву українській атомній трагедії, про яку було провіщено в "Біблії": "І засурмив третій Ангол, - написано в "Об’явленні святого Івана Богослова", - і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. І спала вона на третину річок та на водні джерела. А ймення зорі тій Полин. І стала третина води, як полин, і багато людей повмирали з води, бо згіркла вона..."
Чи не цей же вогонь провістив і геніальний Тарас Шевченко:

 

Та не однаково мені, 
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять... 
Ох, не однаково мені.

 


Аварія на Чорнобильській атомній станції стала дзвоном, який вдарив на сполох і збудив оспалий народ.
Як не дивно, але давні українські знахарі наділяли полин магічною здатністю захищати від лиховісних сил смерті, зокрема, від русалок.

У пору найбуйнішої зелені, у русальний тиждень (а він починався у четвер перед святом Трійці) русалки виходили на поля, на луки. Перестрівши там дівчину, русалка питала її:
-    Полин чи петрушка?
-    Петрушка! - відповідала ненавчена дівчина.
-    Ти ж моя душка! - раділа русалка й кидалася до неї, щоб залоскотати.
А та, що вміла поводитися з лісовими й водяними силами, відповідала:
-    Полинь!
- Сама ти згинь! - сердилася русалка й ховалася в зеленому житі чи траві.
Для більшої переконливості в ту небезпечну пору годилося ще й носити при собі полин: тоді ніяка нечисть не приставала.

І тепер на Зелену неділю разом з м’ятою, любистком, лепехою наші домівки замаює віщий євшан. Хай береже нас, хай будить оспалі душі!

 

Зірка Мензатюк. Євшан. Оповідання з книги Зелені чари (читати та завантажити). Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош.
 
За матеріалами: Зірка Мензатюк. "Зелені чари". Оповідання. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош. Чернівці, Видавничий дім "Букрек", 2012 р., стор. 80 - 85.

 

 

Більше творів Зірки Мензатюк на нашому сайті:

 

Зірка Мензатюк, казки для дітей
"Колись малою я любила читати, сидячи на горісі. Гілля навколо було мов зелене шатро, я опинялася мовби в інакшому, таємничому світі. А ще, правду кажучи, я ховалася. Батьки не схвалювали мого читання-всього-підряд. Тепер розумію чому. Книжки — як друзі. Є серед них надійні і справжні. Є й такі, на які просто марнуєш час." (Зірка Мензатюк)

Останні коментарі до сторінки
«Зірка Мензатюк. Оповідання "Євшан" (з книги "Зелені чари") - читати та завантажити»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми