Зірка Мензатюк. Оповідання "Цвіт папороті" (з книги "Зелені чари")

Зірка Мензатюк. Цвіт папороті (зі збірки оповідань Зелені чари). Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош.

Зірка Мензатюк

ЦВІТ ПАПОРОТІ

(зі збірки оповідань "Зелені чари")

Завантажити текст оповідання Зірки Мензатюк "Цвіт папороті" (txt.zip)

Ліс без папороті - не ліс. Внизу, де простелилося мереживо густої тіні й сліпучих сонячних плям, там, дивись, неодмінно й вона: мов панночка на балу, похитує віялом тонко різьбленого листя.
І хоч би які нам були милі пахощі суничних місцинок, медовоцвітих галяв, проте запах лісу - це, безперечно, прохолодний вільглий дух прілого листя, грибів і - папороті.
Здебільшого чарівними народ вважає рідкісні або й небувалі, вигадані рослини, як едельвейс, аконіт чи казкова розрив-трава. Папороть до рідкісних не належить. А проте саме вона - найвідоміше, найчарівніше зілля нашої землі. Вірніше, її таємничий цвіт, що нібито з’являється в ніч на Івана Купала.

Зірка Мензатюк. Цвіт папороті (зі збірки оповідань Зелені чари). Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош.

Яких тільки історій про нього не розповідали! Всюди знаходилися сміливці, що намагалися здобути чарівну квітку. Декотрі навіть її зривали, та не могли вберегти. Легенди достеменно описували, який той цвіт на вигляд: пуп’янок - наче жарина, опівночі він з тріском розкривається (чи навіть з громом, блискавками), квітка дрібна, зате яскрава, мов полум’я, жовтогаряча або аж синювата. Детально викладалася й „технологія” його зривання: треба було взяти скатертину, на якій дванадцять разів святили паску, розстелити її довкола облюбованого куща, освяченим ножем накреслити круг себе коло й окропити свяченою водою. Але тут починалися складнощі. Нечиста сила лютувала й валом валила на сміливця: то на нього лізло гаддя, то з’являлися неймовірні страховища, мчали схарапуджені коні - от-от розчавлять! Та не дай Боже, злякатися й вийти з кола - тоді одчайдухові кінець! Так тривало до півночі. Далі папороть розцвітала, і в ту коротесеньку мить треба було мерщій її рвати й ховати, найкраще - розтяти долоню й закласти цвіт туди. А вже з цвітом утікати не озираючись! Але чортяки все одно примудрялися заволодіти квіткою - пропонували за нього золото (потім воно перетворювалося на кізяк або черепки), виманювали його хитрощами...
Зате той, хто подолав небезпеку й заволодів чарівним зіллям, знає все на світі. І де які заховані скарби, і про що розмовляють звірі й рослини... Навіть просто переспати купальську ніч серед папороті досить, щоб відкрилися всі таємниці сусідів. Щоправда, деякі балакучі жіночки дізнаються їх і без папороті...

Насправді ж папороть ніколи не цвіте. Висівається спорами, що визрівають зісподу на листі. Важко сказати, що спричинило появу легенд про її цвіт. Але то чудові легенди! Найвищим скарбом вони називають не золото, не славу, а - запам’ятаймо це! - знання. „Не давай, Боже, щастя, а дай розум”, - каже народне прислів’я. І цей скарб кожен з нас може здобути - хай не так швидко, як у легендах, зате назавжди.
З папороттю пов’язана цікава історія, що сталася у 18 столітті. Один швейцарський лікар винайшов рецепт дуже помічних ліків, які рятували від глистів. Помираючи, залишив його своїй дружині. Вона варила за ним настоянку і з того жила, але нікому не розкривала секрету її приготування. Цінні ліки були мало кому доступні. Тоді король Франції викупив рецепт, заплативши вдові величезну суму, і опублікував його. Відтоді ліки стали готувати всі аптекарі Європи. Виявилося, що основною складовою настоянки була папороть.

За матеріалами: Зірка Мензатюк. "Зелені чари". Оповідання. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош. Чернівці, Видавничий дім "Букрек", 2012 р., стор. 86 - 90.

Більше творів Зірки Мензатюк на нашому сайті:

Зірка Мензатюк. "Зелені чари" (збірка оповідань про рослини)

"Квітують луки! Цвіте усе зело, а кожна квітка ніби промовляє. Про що ж вони хочуть розказати?" Розгадати їхні таємниці давно намагалася відома буковинська письменниця Зірка Мензатюк. У збірці оповідань "Зелені чари" вона розповідає про знані й маловідомі рослини України, пов'язані з ними легенди, повір'я, народні звичаї, про їхні чарівні й реальні властивості, про дива України - Долину нарцисів, заповідні тисові гаї та інші. Особливу увагу авторка приділяє забороненим у радянський час - і тому майже забутим - релігійним легендам про рослини, а також пов'язаним з різними квітами цікавим бувальщинам з житті видатних українців.

Дитячі твори Зірки Мензатюк

"Колись малою я любила читати, сидячи на горісі. Гілля навколо було мов зелене шатро, я опинялася мовби в інакшому, таємничому світі. А ще, правду кажучи, я ховалася. Батьки не схвалювали мого читання-всього-підряд. Тепер розумію чому. Книжки — як друзі. Є серед них надійні і справжні. Є й такі, на які просто марнуєш час." (Зірка Мензатюк)