Галина Римар
СЛАВА ВАМ,
ПТАШАТОЧКА!!!
У славній країні
живуть-поживають
робочії люди,
що втоми не знають.
Обійстя їх квіти,
садки прикрашають,
в хатках чепурненьких
про Сонце співають.
І діток ізмалку
навчають любити
рослинок, пташаток,
усе-все на світі!
Сусіда ж заздренний,
що Світла не любить,
збирає бандитів —
нечистому служить.
Вночі, коли Сонце
ще спить й добрі Люди, —
таємно влітає
двоглавий безумний.
Вбиває батьків,
і жінок, і стареньких,
їх житла руйнує
і ранить маленьких!
— Мамо, скоро Сонечко,
вийдемо гуляти, —
промовля маляточко
однієї хати.
— Так, моя надієчко,
дорогий мій світе,
скоро квіти сіятимем,
скоро весна, літо...
Обірвалась мовонька
нені і дитини.
Коршун свої пазурі
на них розчепірив.
Викрав маленяточко!
Зойкнула Матуся...
Почула це Пташечка:
— Хутко уберуся!
Почистила пір'ячко,
водиці дзьобнула
і крізь тьму до Сонечка
в повітря пірнула.
До Сонечка Світлого —
Рятунку просити,
щоб спалило коршаку
крила, дзьоба, пиху.
Крилечка стомилися,
а летіти Треба!
Крикнуло востаннє:
— Ой прикрийте Небо!
І упало крихітне,
униз полетіло,
його сестри й братики
за нього злетіли:
— Разом всі кричатимем,
Сонечко почує!!!
І випалить коршунів,
Добрий Рід врятує!
Та й понеслись серденька
вище й вище вгору,
а до Сонця високо...
Й упали на море...
Чаєчки зібралися —
світання заграло —
і до Сонця дружная
полетіла зграя.
— Сонечку Пресвітлеє,
використай Силу,
вирятуй Людей з біди,
спаси Україну!
Хмарою недоброю
прилетіло хиже
яструб'я і затулило
птиць від Сонця...
Тиша...
Мама пташеняточок
своїх полишає:
— Підростайте, Дітоньки...
І ввись піднімає.
— Сонечку! Почуй мене!!!
Почуй,
Світе Білий!!!
І прикрийте Небо
врешті!!!!
Небо України!!!!!
Сонечко почуло Крик
і зреагувало:
коршуна спалило вмить
й ворога скарало.
Зігріло планетоньку,
втомлене всміхнулось:
— Живіть, мої Добрі Діти!
Й додому вернулось.
Й ожила планетонька
у Світлі й Надії.
Слава Вам, Пташаточка!!!
Слава Україні!!!!
(19.03.2022)
|