Галина Мирослава. "Іван Самсобіпан і Марічка Самасобієчічка" (віршована казка для дітей) - читати, слухати


На відео: Галина Мирослава. Казка "Іван Самсобіпан і Марічка Самасобієчічка".
Читає: Галина Мирослава.
Малюнки та світлини: Maria Harasowska-Daczyszyn,  Jean-Baptiste Monge, Joseph Braun, Monika Luniak, Сергій Лаушкін.
Музична заставка та відео: Олесь Успіх.

 

------------

 

Галина Мирослава

Іван Самсобіпан і Марічка Самасобієчічка

(казка)

 

Чи то в місті, чи в селі
Жили-були у теплі
У батьківській добрій хаті,
Невеличкій, небагатій,
Брат Іван, сестра Марічка,
Мов дві вишивані стрічки.
І усе було б як слід,
Якби раптом на обід
Не приплівся старий дід.
Дивний дід той, обережний.
Бачиш зразу – не тутешній.
Не веселий, не сумний
Та занадто вже чудний.
Він пішов, а Йван змінивсь
Запишався. Загордивсь.
Вже тепер він не Іван,
А Іван
Самсобіпан.
Вже й пискує – стулиш вуха,
І батьків зовсім не слуха!
І Марічка – не Марічка,
А Самасобієчічка.
Мама порається, дбає,
А Марічка не зважає,
Вихилясом тільки ходить,
Від дзеркал і не відходить.
Плачуть неньо, плачуть мати.
Отакого от дождати!
Вже й вишіптували – марно.
Вичули: десь під Комарно
Є криниця не проста.
В ній тече така вода,
Що як станеш її пити –
Схочеш зразу подобріти.
Тож не клали карт: ні дзвінки,
Ані жиру, віна - стрімко
Одержимі мама й тато,
Увірвавшись вітром в хату,
Ухопили Чічку, Йвана,
І до досвітків, до рана
Під криницею були.
Йван, голодний півдоби,
Чемно йшов, спустивши очі,
До задирства неохочий.
А Марічка, змерзла й боса,
Боязко ступала в росах.
Та криниця не проста:
Не черпається вода.
Так і сяк її просили,
Аж втомилися. Безсило
Сіли.
Тут і дощ зірвавсь похилий,
Розперіщився, насилу
Докульгали до дороги,
Замочивши руки й ноги,
Та й додому подались.
З того часу, як колись,
Йван майструє і ладнає,
Добрим словом звеселяє,
Вчиться гарно і охоче,
Аж блищать у нього очі.
А Марічка – славна доня –
Помагає мамі, в школі
В неї добре справи йдуть.
І тепер вони не ймуть,
Що то була за навала,
Щоб та сила зла пропала!
Виболіла навіки!
Хай усюди діточки
На потіху їх батькам
Ґречними ростуть. І вам
Теж бажаю не тужити,
Славно й мирно в щасті жити.

 

За матеріалами: https://kazky.org.ua/

 

 

Дивіться також на "Малій Сторінці":

Дитячі поезії Галини МирославиГалина Мирослава,  у дитячій літературі часто підписувалась як Галка Мир, родом з Червонограда. Пані Галина - з сім'ї вчительки української мови, що фанатично любила свою професію та українську літературу, Мирослави Козак, і дизайнера одягу, шанованого у Червонограді закрійника невеличкого ательє, до якого приїздили шити костюми та плащі навіть зі столиці, Івана Козака. За життя навчалась на різних курсах, як потрібних, так і таких, що були даремною тратою часу, змінювала види діяльності, та єдине, що завжди залишалось незмінним - безмежна любов до української мови та поезії.


Останні коментарі до сторінки
«Галина Мирослава. "Іван Самсобіпан і Марічка Самасобієчічка" (віршована казка для дітей) - читати, слухати»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми