Галина Мирослава. "Язичок" (пізнавальне оповідання для малят)


Галина Мирослава

Язичок

Галина Мирослава. Язичок. Пізнавальне оповідання для малятЮрасику скоро буде три роки. Він уміє одягати штанці, защіпати светрик і навіть взувати кросівки. Але сьогодні йому не вдається. Мама хоче допомогти, однак хлопчик відмовляється. Тоді вона каже: “Поправ язичок”. Юрасик відкидає кросівки вбік і біжить до лазнички, хапає ослінчик за ніжку, підсуває його ближче до стіни, аж до самого дзеркала, стає на нього, а тоді запихає пальчик до рота, щоб почати поправляти там язичок.
Мама розпливається в усмішці й лагідно підказує: ”Юрасику, у черевиків теж є язики. Ходімо покажу”. Вона бере Юрка на руки й несе до вбиральні. Вони нахиляються над кросівкою. “Ось він”, - лагідно промовляє мама і торкає язичка на кросівці. Юрчикові тепер самому смішно. Він обіймає маму і вони дружно взувають Юрка у кросівки.
Взутий і задоволений, Юрась підходить до дверей. Набирається сили й штовхає. Проте двері не хочуть відкриватись. “Чому?” - напружено думає, а мама тут як тут: “Бери за ручку”. Юрась підбігає до матусі й хапає її за праву руку, задерши голову так, щоб бачити мамину реакцію. Однак мама чомусь не рушає з місця. Кілька секунд тиші... Аж тепер мама розуміє, що Юрась не про ту ручку подумав. “Синку, — вигукує вона, — у дверей також є ручка”,
—  і пальчиком показує на неї. Юрась натискає на ручку й опиняється надворі.
Але раптом він відчуває, що дуже хоче пити й тому просить маму чайочку. ,,Добре, — відгукується мама і кличе повернутись до кухні, — Можеш не роззуватись, — продовжує, а через секунду додає:  — Я налию тобі з носика чайника, — і всміхається, — Тільки бери за вушко”. Хлопчик двома ручками відразу хапається за власні вуха. “Та ні, — сміється матуся, — за вушко горнятка на столі”.  Юрко обережно правою ручкою бере горня за вушко, випиває чайочок і бадьоро чимчикує до дверей.
“Як цікаво, — вголос думає він, — у мештів є язички, у горняток — вушка, у чайника — носик, у дверей — ручки, у стільчиків — ніжки!”
“А у цього камінчика — очко”, — додає мама і простягає Юрасикові камінчик з дірочкою наскрізь. Юрчик притуляє камінчик до ока й вигукує: “Мамо, ми забули про хвостик... Редиска має хвостик!” 
“Так! — підтримує мама, — А тепер час гуляти”. І вони весело разом відчинили двері.

Галина Мирослава. Язичок. Пізнавальне оповідання для малят

Оповідання надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".

 

 

 

Читайте також на "Малій Сторінці":

Галина Мирослава. Оповідання для дітей
 
Читаймо цікаві дитячі оповідання, подаровані нашим любим читачам відомою львівською письменницею Галиною Мирославою: "Татош", "Окуляри" та інші.
 

Більше творів Галини Мирослави на "Малій Сторінці":

Дитячі поезії Галини МирославиГалина Мирослава,  у дитячій літературі часто підписувалась як Галка Мир, родом з Червонограда. Пані Галина - з сім'ї вчительки української мови, що фанатично любила свою професію та українську літературу, Мирослави Козак, і дизайнера одягу, шанованого у Червонограді закрійника невеличкого ательє, до якого приїздили шити костюми та плащі навіть зі столиці, Івана Козака. За життя навчалась на різних курсах, як потрібних, так і таких, що були даремною тратою часу, змінювала види діяльності, та єдине, що завжди залишалось незмінним - безмежна любов до української мови та поезії.

Останні коментарі до сторінки
«Галина Мирослава. "Язичок" (пізнавальне оповідання для малят)»:
Аня , 2020-06-01 14:52:14, #
Ольга , 2020-06-01 19:07:27, #
Галина Мирослава , 2020-06-01 23:08:24, #
саша , 2020-06-02 13:50:42, #
Алла , 2020-06-03 12:14:56, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 6     + Додати коментар
Топ-теми