Coins. Painting by Della Camilleri (Artmajeur).
Галина Мирослава
П'ЯТЬ КОПІЙОК
(оповідання)
— Хто загубив п'ять копійок? — запитала Руслана Зіновіївна, підіймаючи монетку з підлоги.
— Я, — вигукнув Михайлик.
Він швидко підбіг до виховательки, а, побачивши лише одну монетку, розчаровано пробелькотів:
— А я згубив п'ять копійок.
— Так тут і є п'ять, — здивовано проторохкотіла Руслана Зіновіївна.
— Так це ж одна, — буркнув Михайлик.
— Ти мав на увазі п'ять монеток?
— Так, — підтвердив хлопчик.
— А я подумала про номінал. Бачиш, отут намальована цифра 5. Це номінальна вартість. Якщо якась річ коштує 5 копійок, ти за
неї платиш оцю одну монетку, але вартістю 5 копійок. Я можу взяти 5 монеток по одній копійці. Дивись, — і вихователька вийняла з шухляди в столі, за який часом сідає, одну копійку та продовжила пояснювати, що п'ять монеток по одній копійці — це теж п'ять копійок.
Михась усміхнувся й впевнено повідомив:
— Я вже вмію рахувати. П'ять — це чотири додати один.
— А монетки номіналом 4 копійки не виготовляють, є 1 копійка, 2 копійки, тоді 5 копійок, 10 копійок, а далі йдуть ще більші
числа. Можна 5 копійок отримати з двох монеток по дві копійки та однієї копійчаної монетки. А які монетки ти мав? — намагалась уточнити Руслана Зіновіївна.
Михайлик знизав плечима. Він не міг пригадати, що на тих монетках було викарбувано.
— А пригадуєш, якого вони були розміру? — поспитала Руслана Зіновіївна й відразу дістала зі своєї вишитої торбинки гаманець.
Звідти на стіл посипались монетки.
Михайлик тут же пальчиком вказав на дві монетки: 10 копійок та 10 гривень. А тоді здивовано протараторив:
— Тут написано 10. І на іншій 10. А вони різні!
— О, — вивела протяжним голосом вихователька, — Бувають копійки, вони завжди металеві, а бувають для гривень не лише паперові гроші, а й монети. Ось ця маленька монетка має вартість 10 копійок, а велика монета — то вже 10 гривень.
Несподівано до них підбігла вкрай збуджена Єва, щось лепечучи, вони розібрали лише останні слова з її речення:
— Отут, отут.
Обоє, як вихователька, так і Михайлик, майже одночасно обернулися до дівчинки, що тримала в руках коробочку. Єва поставила скриньку на виховательський стіл та обережно підняла кришечку. Усередині, на самому дні, лежали п'ять блискучих монеток. Єва вкрилась рум'янцем, а Михайлик аж засяяв від радості.
— Можна вийняти? — поспитала Руслана Зіновіївна, звертаючись до хлопчика. Він кивнув, а в руках виховательки опинились дві монетки по 50 копійок, всі решта були по одній, проте різним номіналом: 5 копійок, 10 копійок, 10 гривень і 5 гривень.
— Круті монетки, — протискуючись до столу, прожебонів Матвійко.
— Не всі круті, — вставив свої 5 копійок Михайлик, — Оця, — і вказав на 10 гривень, — крутиться погано. Я перевіряв.
Руслана Зіновіївна усміхнулась, однак не стала цього разу надокучати поясненнями. Про те, що насправді означає слово ''крутий'', вона розповість наступного разу.
Оповідання люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше творів Галини Мирослави на нашому сайті:
