Вікторія Златкіна
ЯК ЗМІЯ ДОПОМОГЛА ЗУСТРІТИ НОВИЙ РІК
На казковому острові, оточеному глибоким морем, стоїть чарівний будинок. Він нагадує старовинний ліхтар. Величезний, з вікнами від стелі до підлоги та дров'яною піччю. Дах прикрашений різнокольоровими вогниками.
В цьому будинку мешкає Старий рік. Напередодні свята він вирішив нарубати дров, щоб розтопити піч, але зігнувся навпіл та застогнав. Спину так прихопило, що не міг розігнутися. Це для людей дванадцять місяців – лише рік, у Старого року все інакше. Кожен місяць прирівнюється до десяти років людського життя. У грудні Старому рокові виповнилося аж сто двадцять років. А це чималенько.
– Щось я зовсім розхворівся. Мабуть, радикуліт, – зажурився Старий рік.
В такому стані він не зможе зустріти свого онука, який живе за морем і незабаром повинен стати Новим роком. Взимку море замерзає і перетворюється на снігову пустелю. Шлях неблизький. Потрібно терміново вилікуватися, інакше Новий рік не настане. Проте ані мазі, ані мікстури не допомагали. Він перепробував всі знайомі засоби.
– Не впадай у відчай, – підбадьорив щур.
Він першим його відвідав і пригостив відваром з насіння льону. Слідом прибігли інші звірі. Бик приніс кропив’яний крем для натирання. Тигр – цілющий індійський бальзам. Кролик роздобув капустяне листя для компресу. Дракон розвів у печі вогонь. Кінь приготував вівсяну кашу. Коза напоїла козячим молоком.
Мавпа зробила хворому масаж спини. Півень заварив вітамінний чай з шипшиною. У собаки нещодавно було линяння, вона змайструвала зігріваючий пояс зі своєї шерсті. Він дуже корисний при радикуліті. А свиня, яка завітала останньою, почастувала поживним салатом зі шпинатом та селерою.
Звірі намагалися допомогти, але все марно. Спина продовжувала боліти.
– Щоб одужати, знадобиться сильний засіб, – почувся шиплячий голос.
– Хто це сказав? – запитав Старий рік.
З-під дивану визирнула зелена змія. Вона приповзла в гості шостою, але була занадто сором’язлива і ніяк не наважувалася запропонувати поміч.
– Я можу дати свою отруту. Вона вмить тебе вилікує.
Старий рік погодився. Змія вичавила трохи отрути, і він змастив спину. І сталося диво. Хворий випростався, розправив плечі й посміхнувся.
– Дякую тобі, змійко. Спина вже не болить.
Наступного ранку Старий рік зустрів маленького онука. Вони разом пройшли снігову пустелю і ввечері повернулися додому.
Сидячі біля теплої печі, дідусь та онук весело розмовляли, ласували пиріжками, пили чай з малиновим варенням. Звірів теж запросили до столу.
– У тебе стільки звірів, – здивувався онук.
– Вони мої друзі. Я хочу їм віддячити, – промовив Старий рік і звернувся до них: – Кожному я присвячу рік. Щур завітав до мене першим, тому йому дістанеться перший рік. Далі будуть: бик, тигр, кролик, дракон, змія, кінь, коза, мавпа, півень, собака та свиня. Але вилікувала мене саме змія, тому в знак вдячності цей рік я дарую їй.
Звірі радісно загомоніли, а хвостата рятівниця ніжно обвила онукові руку.
– Нехай ця зелена змія оберігає тебе і всіх людей. Вона мудра і віддана, за потреби зцілить та захистить.
– Я буду добрим Новим роком, – пообіцяв хлопчик і погладив змійку.
Старий рік ляснув у долоні, й годинник пробив дванадцять разів. Настав Новий рік – рік Змії!
Матеріали люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Дивіться також:
Вікторія Златкіна — декілька слів про себе: «Пишу казки для дитячих пізнавальних журналів: «Колобочок дитячий пізнавальний журнал», «Малюк КОТЯ журнал для дітей», Християнський журнал для дітей «На крильцях Ангела», журнал «Джміль» та журнал «Розумашки»».
.jpeg "казки")
