На сайті
укр рус Дошка оголошень Додати оголошення

Василь Королів-Старий: авторські казки про дівчат за мотивами світового фольклору. Збірка "Чарівне намисто"


Василь Королів-Старий, збірка Чарівне намисто«Чарівне намисто»  — видання особливе. І цікаве во­ но передусім тим, що відомий письменник  Василь Королів-Старий  (1879— 1943), котрий змушений був свого часу друкуватися за межами батьківщини, написав цю книжечку  для  українських  дітей  за  сюжетами  світового фольклору, наблизивши їх до реалій українського жит­тя.  Головними  героями  в  казках  виступають  вродли­ві,  працьовиті,  люблячі  дівчата.  Письменник  вважав, що змальовані  в  творах  благородні  почуття  та  високі ідеали  потрібні людині  так  само,  як  чарівне  намисто для  прикраси,  бо  вони  збагачують  і  очищують  душу, дають  змогу  повноцінно  розвиватися  особистості  й гармонійно  сприймати  світ.

 

Читайте також на нашому сайті:

Казки для дітей Василя Короліва-Старого. Життєвий шлях письменника.

Казки для дітей Василя Короліва-Старого. Життєвий шлях письменника.Хто такий Василь Костевич Королів, який друкувався під псевдонімом Василь Королів-Старий, та що він створив літературі, зокрема - для дітей; як складалася його доля  та - читайте у цій статті... Також дивіться його найвідоміші казки «Хуха-Моховинка», Мавка Вербинка", "Нечиста сила" та збірку казок про дівчат "Чарівне намисто".

 


Казка Василя Королів-Старого Приспана боярівна - зі збірки Чарівне намистоВ одній далекій країна серед непрохідних лісів стояв собі боярський терем-замок. Довкола оточував його чудовий сад, повний родючих дерев і чарівних квіток. Поза садом високим муром підносились стрімкі  кам’яні  стовбури  цілої  низки  гір. Тільки в одному місці розходились ті скелі й робили вхід в ту красну замкову долину, що була прорізана кількома кришталевими потічками студеної води. В  цьому  казковому теремі  проживав добрий  боярин  зі  своєю дружиною.  Жили  вони  любо  та  лагідно.  Все  мали,  тільки  довгий  час  не було  в  них  діточок,  і  це  їх  засмучувало.  Та  здебільшого  всяка  біда  з часом минає. Одного дня почула вельможна дружина, що має їй народитись  дитятко.  Зраділа  вона  вельми  й  почала  приправляти  віно. От  шила  вона  та мережала сорочечки та  пелюшки,  а  сама  мріяла: Коли  б  це  була  донечка!..» І так заглибилась у свої мрії,  що  неуважно  штрикнула  голкою  не туди, куди було слід, та вколола собі пальчика...

Василь Королів-Старий, казка Ведмежа дружина, зі збірки Чарівне намистоВ  одному  великому  місті  проживав  багатий  купець.  І  мав  він  три доньки. Дві старші були гордовиті та пиховиті,  все тільки чепурились, в  гарні  сукні  строїлися,  перед люстром  крутились,  пішки  нікуди  не хотіли ходити, тільки все повозом їздили. Найдужче ж любили музики й  танці.  Але  третя —  наймолодша,  що  її  Лідкою  звали,  була  зовсім іншої вдачі.  Була вона тиха, лагідна,  сумирна. Любила дуже  працю й квітки. Татові ввесь час у крамниці помагала й жодної нагороди за те собі  й  не  жадала...

Збірка Василя Королів-Старого Чарівне намисто. Казка У лісових розбійників

Колись давно-давно та десь далеко-далеко жив собі король із королевою.  Та  й  мали  вони  донечку,  гарну,  як  сонечко,  а  звали  її  Оленка. Як  минув  Оленці  п’ятнадцятий  рік,  сталось  їй  перше  велике  горе: померла  матінка. Перед  смертю  королева  дуже-дуже  просила  короля,  щоб  не  брав він  собі  іншої  дружини,  щоб  Оленка  не  мала  мачухи.  Король  свою королеву дуже любив,  усе  їй,  що  вона  хотіла,  пообіцяв  й  дуже  по  ній плакав і побивався... Та поїхав  він  у  далеку  подорож  по своїх  володіннях,  що  їх  і  за  кілька  днів  не  можна  було  оглянути. А  повернувся та  вже  не сам: приїхала з  ним  і  одна  гарна пані,  що стала  Оленці  за мачуху.  І хоч Оленка її привітала чемно та відразу була їй слухняна й зичлива,  не  знати й  чому не злюбила мачуха своєї пасербиці ...

Василь Королів-Старий, казка Жарт королівни - зі збірки Чарівне намистоЗа горами, за лісами  проживав могутній  король.  А  був  він удівець, бо  ж  дружина  його  давно  вмерла,  королеві  ж  полишила  три  доньки. Був цей король уже чоловік старший, підтоптаний, мав зовсім сиву голову, в кістках крутив йому гостець,  спина  не  хотіла  випростуватись, і ледве-ледве човгав він по своїй палаті.  Отож, сподіваючись, що вже незабаром прийде до  нього смерть, день і  ніч  він думав:  котрій  із трьох доньок передасть він своє королювання?  І  впало  йому  на думку довідатись,  котра  з  трьох  князівен  найдужче  його,  старого  батька, любить  та  котра  з  них  найліпше  зуміє  йому  те  сказати  й  виявити...

казка Зачарована павичка, Василь Королів-Старий - зі збірки Чарівне намистоНа великому пребагатому хуторі жив собі проживав старий козацький полковник, на назвисько Шруб. Та й були в нього три сини: два — як орли, третій, молоденький,— як сокіл. Були вони всі козаки-лицарі, та тільки мали різну вдачу. Перші два були пишні та горді, любили тільки воювати, на лови їздили та шукали різних пригод. А наймолодший — Ігор — більше любив господарство, сидів собі вдома, ловив у річці рибу, садив дерева, розмножував у саду чудові квіти. Та ще й знаменито грав на торбані. Так славно грав-пригравав, що, як, бувало, заграє та заспіває, то навіть пташки в саду всі принишкнуть, дух затаюють, щоб було ліпше чути Ігореву музику. Багато навіть із сусіднього лісу прилітало, щоб собі бодай трохи послухати та повчитись.
А Ігор найчастіше сідав грати під старою яблунею, що була велика, розложиста й така гарна, мов мальована. Хто її там посадив, коли те сталось,— ніхто того не знав. Але також ніхто не пам'ятав, щоб та яблуня колись зацвіла та дала бодай одно яблучко на спробу...

Казка Попелюшка, Василь Королів-Старий, збірка Чарівне намистоУ далекій від нас країні жила собі одна заможна вдова з трьома дочками. Дві з них були їй рідні, а третя — пасербиця. Вдова своїх доньок дуже любила, гарно їх одягала й усі їхні примхи сповняла. А вже ту, нерідну доньку, так ненавиділа, що ані наїстись як слід їй не давала, тільки все лаяла та до праці силувала. Ще й на світ не благословиться, а вже та бідна пасербиця була на роботі, вже й сонце давно лягло спочивати, а вона все ще мусила працю кінчати. А тим часом навіть за спільний стіл сісти не сміла. Та й як же їй було з такими панянками попліч сідати, коли ж ходила вона в старих лахах, а спала просто на долівці, під піччю! Цілими днями й доброго слова ні від кого не чула, бо мачуха все її вичитувала, а сестри коли й озивались до неї, то лише з глумом і глузуванням. Найбільше ж усі чіплялись до неї за те, що вона раз у раз була замазана попелом. Тому й звали її не хресним найменням, а вигадали для неї прізвисько Попелюшка....

Василь Королів-Старий, казка Дві Іванки"У глибоких печерах, зарослих колючим глодом і густими тернами, з прадавніх часів живе в Карпатських горах добрий — як каже переказ — і могутній гірський дух. Гуцули та підкарпатці звичайно звуть його так: «Той, що в скелі сидить». А я вам зраджу що цей карпатський дух-чарівник має наймення Нямеш..."


Останні коментарі до сторінки
«Василь Королів-Старий: авторські казки про дівчат за мотивами світового фольклору. Збірка "Чарівне намисто" »:
Всьго відгуків: 0    + Додати коментар