Сказав раз Кущ Билині: — Билинонько! Чого така ти стала, Мов рибонька в'яла: Пожовкла, не цвітеш, Живеш, як не живеш, Твоя головонька от-от поляже? — Ох, Кущику! — Билина каже,— Я на чужині... Хто щиро поважа родину, Свій рідний край, Тому не всюди рай: Чужина в'ялить, як Билину. [1856]
За матеріалами: Леонід Глібов. "Цяцькований осел". Вибрані твори. Видавництво дитячої літератури "Веселка", Київ, 1977, малюнки Амброза Жуковсько, стор. 36.
На відео: аудіо-байка Леоніда Глібова "Билина". Читає - Radar:
Леонід Іванович Глібов - це ім’я відоме кожному українцеві. Воно стоїть в одному ряду із іменами всесвітньо-відомих байкарів: Езопа, Лафонтена, Крилова. Саме як байкар Глібов здобув широке визнання в українській літературі. Він виставляв на посміховисько одвічні суспільні біди, надаючи їм українського забарвлення. Жива, багата мова, легкість діалогів та дотепність байок зробили їх популярними серед дітей і дорослих.
Леонід Глібов народився у українському селі Веселий Поділ на Полтавщині. Змалку мав добру душу і чутливе серце. Захоплювався книгами, і сам почав писати: поезії, казки, байки.
Читайте віршовані загадки Леоніда Глібова прокнижку, телятка, руки, скрипочку, бджілку і медок, повний місяць і зорі, про сонце, ніч і комара, колесо у возі, дощову хмару, про піч, багаття і димок, кавуна і ножа, млинці, вареники, цибулю, сокиру, косу, віник і деркач, всесвітню дорогу, про голову людську і правдивого чоловіка, про блоху та горох.
Багатомільйонний український читач з глибокою любов’ю і повагою згадує ім’я Леоніда Івановича Глібова, талановитого байкаря, видатного майстра художнього слова, твори якого зайняли почесне місце в українській класичній літературі. Життя поета було сповнене напруженої творчої праці, щирого прагнення допомогти рідному народові «живим словом правди і просвіти».
За мала Байка
ПРИКОЛЬНО
очень красивая басня
басня очень красивая, ИНТЕРЕСНАЯ ОДУШЕВЛЯЮЩАЯ ПРО РОДИНУ ПРО УКРАИНУ
Для людини головне у житті - це любляча родина, затишна домівка та Батьківщина Тому ця байка мені подобается