Іван Крилов. Байка "Свиня під Дубом" (українською мовою)

              Іван Крилов

      СВИНЯ ПІД ДУБОМ

   Свиня під Дубом віковим
   Наїлась жолудів досхочу, до відвала;
   Наївшись, виспалась під ним;
   А потім, очі продираючи підняла,
   І рилом корінь Дуба підривати стала.
   "Адже це дереву біда, -
   Їй з Дуба Ворон промовля, -
   Коли коріння ти оголиш, воно засохнуть може".
   "Хай сохне, - каже тут Свиня, -
   Мене те анітрохи не турбує
   У нім не бачу толку я,
   Нехай це кожен чує;
   Хоч вік його не будь, нітрохи не шкодую;
   О лиш би жолуді були: адже від них я і жирую". -
   "Невдячна! - мовив Дуб до неї тут, -
   Коли б могла ти вгору рило підійняти
   Тобі, нарешті, стало б знати,
   Що жолуді на мені ці ростуть".
   І неук також, як сліпець,
   Учені праці й вчення,
   Усю науку лає,
   Не відчуваючи, що їх плоди збирає.