На відео: "Священна вiйна в Украïнi!" — вірш Юлії Дмитренко-Деспоташвілі (читає авторка).
Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi
СВЯЩЕННА ВIЙНА В УКРАÏНI!
Священна вiйна в Украïнi!
Не стих вiд гармат соловей!
Iз нелюдом в битвi єдинiй
Вiн спiвом єднає людей!
За те, щоб дитина спокiйно
У власному домi знов гралась,
Щоб поряд батьки з нею були,
Родина щоб знову смiялась.
За те, щоб у рiднiй краïнi
Чужинцiв не було ноги!
Й закрити, нарештi вже, рота
Цинiчнiй ворожiй брехнi! (7.03.2022)
* * *
УКРАÏНА У ВОГНI!
Украïна в вогнi! Украïна!
Не святкуємо в березнi нинi!
Лиш одне побажання жiнок:
Нашiй армiï скрiзь перемог!
Хтось рятує вiд звiрства дiтей,
А котрась з поля бою людей.
Десь до зброï стають берегинi.
I в молитвi за мир всi єдинi! (8. 03. 2022)
* * *
МОЛЮСЬ ЗА ТЕБЕ, УКРАÏНО!
"Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани, і гори —
Все покину і полину
До самого Бога
Молитися..."
(Т. Г. Шевченко)
Летять ворожiï ракети,
На захист встала вся краïна,
Тарасiв погляд на портретi:
Молюсь за тебе, Украïно! (9.03.2022)
* * *
I ПРОЛУНАЛО НАШЕ СЛОВО!
I пролунало наше слово!
Його почули всі світи.
Шевченкiв край, землю Франкову
Нiкому не перемогти!
На відео: вірш Юлiї Дмитренко-Деспоташвiлi "Чорний будинок з чорними вiкнами" на сцені Львівської національної філармоніїв рамках проєкту "Два дні й дві ночі нової музики в гостях у Контрастів" у виконанні Senza Sforzando та Rupert Bergmann.
ЧОРНИЙ БУДИНОК...
Чорний будинок
з чорними вiкнами,
Бiльше не стати ïм
знову привiтними,
Будуть новi,
та не буде вже ïх,
На свiжi рани
ляга тихо снiг...
Снiговi теж
за Вкраïну болить,
Як порятунок
вiн з неба летить.
З нього на вогнищi
звариться чай,
Боже, ще нiч
протриматися дай!
Ще одна нiч,
ще один день,
До переможних
наблизить пiсень,
Сумнiву в цьому
нi в кого немає,
На цiй землi
iкла ворог зламає
Iкла зламає,
та бiльша ще кара,
Коли iз попелу
наша держава,
Ката лишивши
з беззубою пащею,
Вкотре пiдiйметься,
й стане ще кращою! (8.04.2022)
* * *
ВЧУЄТЬСЯ...
Ти думаєш, загарбнику,
Що вкрав у нас весну?
Нам пiсню проспiває
Вона ще не одну!
Тобi ж прокляття вчується
Й у щеботi птахiв!
Нема страшнiш прокльону,
Нiж сльози матерiв! (28.02.2022)
На відео: "Ворог вбмває..." — вірш Юлії Дмитренко-Деспоташвілі (читає авторка).
ВОРОГ ВБИВАЄ...
Ворог вбиває, ворог руйнує,
Йде проти всiх людских чеснот!
Та в Украïнi не запанує!
Дух мiцний має вiльний народ!
Син за батькiв,
Чоловiк за дружину,
Мати за дiток,
Сестра за братiв,
Геть поженуть, як єдиная сила
Осатанiлих кривавих катiв!
* * *
УКРАЇНА ПОДОЛА!
Крiзь мури бетону,
До сонця промiння,
Так тягнеться вперто
Весняна трава.
Тендiтна, вона
Подолала камiння!
Отак й Украïна
Все зло подола!
* * *
CМIЛИВІ ГЕРОÏНІ
Змiнив гарненьку сукню
Плямистий камуфляж,
I не цiкавлять нинi
Нi мода, анi пляж.
Вони в тероборонi,
I на передовiй,
Багато в Украïнi
Cмiливих героïнь!
Й в тилу, рiдненькi, роблять
Усе для перемоги,
Хоч сльози часто душать,
Працюють до незмоги.
Так не одне сторiччя,
З дитятком на руках,
Як Мати — Украïна
Дола тернистий шлях.
I, маючи у доньках
Таких от Берегинь.
Нескорена, безстрашна
Рашисту твердить: "Згинь!"
Руйнує людськi долi,
Безжальний ворог лютий,
Та непоборна iстина:
Вкраïна є! Й ïй бути! (01.05.2022)
На відео: "Прилетіла ластівка" — вірш Юлії Дмитренко-Деспоташвілі (читає авторка).
ПРИЛЕТIЛА ЛАСТIВКА
Прилетiла ластiвка
До рiдного краю,
До дому знайомого,
А дому немає...
Закружляла ластiвка:
Пiд крилом руïни,
Скрiзь вогонь та вибухи –
До неба знов лине.
Крiзь пташиний щебiт
Туга та бiль ллються,
Що ж це з Украïною?
Де гнiзда зiв'ються?
Ластiвочки, братики,
Ластiвки, сестрички!
Кат кривавий вирiшив
З Бога поглумиться.
I прийшов зi зброєю,
Сiє всюди смерть,
Нашi Свiтла Воïни
Женуть його геть!
Сiли пташки парами,
Геть не полетiли,
Знайшли тихi закутки
Й гнiзда все ж там звили.
Принесли с собою
Весну i життя,
Надихнули вiрою
В мирне майбуття.
* * *
ВОДИ КРИНИЧНОÏ ВIДЕРЦЕ...
Води криничноï вiдерце,
Через уста у саме серце.
Це почуття запам'ятай –
Це Украïна, рiдний край.
Домашнi звичнi нам турботи,
Приємна втома вiд роботи.
Це почуття запам'ятай –
Це Украïна, рiдний край.
I хати батькiвськоï дах,
Той щем, як вiдлiтає птах.
Це почуття запам'ятай –
Це Украïна, рiдний край.
Пухка перина пiсля банi,
Бабусi кроки спозарання.
Це почуття запам'ятай –
Це Украïна, рiдний край.
Смачного з кухнi аромат,
I щедрий на врожаï сад.
Це почуття запам'ятай –
Це Украïна, рiдний край.
В очах коханоï людини себе,
Всi таïнства i мрiï.
Це почуття запам'ятай –
Це Украïна, рiдний край.
Як втратиш раптом ор'єнтир,
Й подумаєш: немає сил...
Цi почуття ти пригадай –
Про Украïну, рiдний край.
Душа заб'ється, затрiпоче,
Знов крила розпростерти схоче,
Це почуття запам'ятай –
Це Украïна, рiдний край. (12.04.2022)
МАЛЕНЬКЕ КОШЕНЯТКО НЕ ЗНАЛО...
Маленьке кошенятко
Не знає, що вiйна,
Йому б скорiш до мами,
Та виспатись сповна.
Воно не розумiє,
Чому тремтить земля.
Де братики, сестрички,
I мало так тепла.
Бере коша в долонi,
Дiвчатко, янголя.
В очах вже стiльки суму,
Хоча сама маля.
Два крихiтних сердечка
Що дiляться теплом,
Так хочуть, щоб страхiття
Було лиш тiльки сном.
З iнстинктом захистити
Iще чиєсь життя,
Маленька украïнка,
Така ти не одна.
I це народ рятує!
Вiд нелюдiв рiзнить!
Iз попелу пiднiме!
Вкраïну воскресить! (4.04.2022)
На відео: Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. Вірш "На фото до війни..." у авторському виконанні.
НА ФОТО ДО ВIЙНИ
На фото до вiйни
Наïвнi та щасливi,
В турботах, що тепер
Здаються незначними.
I мирне чисте небо
Розкинуло блакить,
До гулу в нiм ворожого,
Якась вселенська мить.
На фото до вiйни
Усi iще живi,
I пес з-за спин виглядує
В ще цiлому вiкнi.
I наче у далекому,
Хвилюючому снi,
Так впевненi у завтра,
На фото, до вiйни... (14.05.2022)
* * *
А НАЙСТРАШНIШЕ...
А найстрашнiше:
нi з ким говорити!
Бо ворог той
без мiзкiв може жити.
Без мiзкiв, без душi,
та без любовi,
Лише б примножити
людських страждань
та кровi!
Розквiт держави поряд,
Тиран не змiг терпiти,
Й давай все руйнувати,
Села, мiста бомбити.
Була б хоч одна клепка
Розумна в головi,
Зробити своє кращим
Хотiв би, але ж — нi!
Ось так ганьбу накликав
На себе й свiй народ!
Прокльони та ненависть,
На рокiв кiлькасот!
А Украïнi cлава!
I честь ïï героям!
На захист Батькiвщини
Усi стають до бою! (16.04.2022)
* * *
ХРИСТОС ВОСКРЕС —
ВОСКРЕСНЕ Й УКРАÏНА!
Христос воскрес —
Воскресне й Украïна!
Вона у нас одна така, єдина!
Безбожником розп'ята на хрестi,
Спророчено ïй зло перемогти!
Як той Iсус, що нiс
крiзь натовп хрест,
Святою кров'ю стiк,
I знов воскрес,
Так Украïна Мiць Святую має,
Коли над тiлом Дух перемагає!
Iз попелищ
знов здiйметься життя,
I до грудей
пригорне мати сина,
Й полине дзвiн
Iз мирних вже небес:
Христос воскрес!
Христос воскрес!
Христос воскрес! (23.04.2022)
На відео: Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. Вірш "Діалог українця з родичем з росії".
ДIАЛОГ
або
ЯК УКРАÏНЦI
CТАЮТЬ БАНДЕРIВЦЯМИ
— Ну, как вы там?
— Ми зараз у пiдвалi,
Рашисти знову зранку бомбували.
— Так вам по телеграмканал сказали?
—Та нi, вони в будинок наш ввiрвались,
То ж особисто з ними "привiтались",
Сусiда вбили лиш за те, що вiн,
Дочку на глум вiддати не хотiв...
— Так это ваши нацики чудят. Вот наши их
"зачистить" и хотят.
— Кажу ж тобi, у домi нашому вони,
Й трикляте z на кожнiй ïх бронi,
"Звiльнили" вiд рiчних припасiв льох,
В замiн прострочений свiй кинувши пайок.
Не вистача на все нi слiв, анi лайок.
— Да что за бред?
— Нам тут не до байок!
Людей катують, нищать все навколо...
Та що з тобою, друже мiй, Миколо?
— Вы сами в этом всем и виноваты,
Могли же сдаться, нет же претесь в НАТО!
Вот наши и проучат всех там, знай!
И не Мыкола я, а Николай.
— Я землю свою буду боронити!
З убивцями як можна дах дiлити?
Невже не боляче тобi за рiдний край?
— Бандера, не звони мне, слышь?! Прощай.
(09.06.2022)
* * *
ПРИГОРШНЯ КРИНИЧНОЇ ВОДИ...
Пригоршня криничноï води,
Лагiдне тепло вiд сонця зранку,
Буде в нас все добре у життi!
Зiтканi з роси ми та свiтанку!
Свiтло, свiтло, сонячно в душi,
Геть тiкають вiд промiння хмари,
Радiсно всмiхаютьcя усi,
Все найкраще поряд зараз, з нами!
Щастя з пiснею постукали у дiм,
Я i ти пустили ïх у серце.
Оселивсь пташиний щебiт в нiм,
Плескiт вiд живильного джерельця.
На відео: Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. Вірш "Війна знецінила життя..." у авторському виконанні.
ВIЙНА ЗНЕЦIНИЛА ЖИТТЯ...
Вiйна знецiнила життя,
I душi вщент заполоняють
Безмежний простiр в небесах,
А ïх з землi iще гукають,
Хоч скрiзь ненависть, бiль та страх.
В часи такi припало жити,
Коли схрестились два мечi,
Зло хоче все заполонити,
Та в украïнцiв Дух Сiчi.
Невинно вбитi крила мають,
Вони живих не забувають,
До Бога линучи, благають,
Молитви чути тут i там.
Полеглими ж на полi бою,
Що захищали рiдний край,
Змiцнилась Армiя Небесна,
То ж перемога ближче, знай! (30.05.2022)
* * *
КОЛИ ВIД БОЛЮ
ПЛАЧУТЬ ОЧI...
Коли вiд болю плачуть очi,
А чи Душа твоя кричить,
Згадай: НIЩО в життi не вiчне,
УСЕ мине, земне все — мить.
Надiя, Вiра стоять ПОРУЧ,
Вiд серця їм ЗАЛИШ ключi,
Й повторюй наче заклинання,
Хоч шепочи, а хоч кричи:
"Ти ЗАСЛУГОВУЄШ на щастя,
Любов та успiх, на добро!
Твiй козир завжди ТОЇ мастi,
Що перемогою дано.
Ти МОЖЕШ все то подолати!
Вiдродження твоя стезя!
Вже зараз знову посмiхатись, —
Щаслива доля — то ТВОЯ!"
Слова цi мов магнiт до змiн,
У них вiбрацiя Удачi.
Лиш "ти" на "я" ти замiни,
Й в тунелi свiтло знов побачиш.
Нехай той вогник замалий,
Плекай його, i буде бiльшим!
I тому завжди помогай,
Кому за тебе зараз гiрше...
На відео: Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi. "Приклала до грудей своє маля..."
ПРИКЛАЛА ДО ГРУДЕЙ СВОЄ МАЛЯ...
Приклала до грудей своє маля,
І не існує більш нічого в світі.
Нема будинку? Обстріли? Війна.
Вони обоє знають — мусять жити.
В авто, у бомбосховищах, в дорозі,
До материнського так спрагле молока,
У захисному рук обіймів колі,
Наперекір усьому — до життя!
Маленький українець, українка,
Майбутнє твоє — подвиг матерів,
Батьків, що кожен день, як рік, на фронті,
Сім'я — це України оберіг.
Родина, те, із чого знов почнеться,
Відродження вже вільної країни.
Вона як паросток до сонця вперто пнеться,
Героям слава! Слава Україні!
(07.08.2022 р.)
* * *
МЕНІ НАСНИЛОСЯ..
Мені наснилося кохання,
Мені наснилася любов,
Що Землю охопили зрання,
Як вірус кожному у кров.
І полетіла враз геть зброя, —
За біль чужий усім болить!
І зло ніде не має сили,
Завершилися війни вмить.
Я вірю — світ Добра існує.
Інакше звідки та журба?
І так за ним душа сумує,
Немов самотня сирота... (23.11.2022)
* * *
ЛЕЛЕКИ
Через холод, через спеку,
Прилетять знову лелеки,
Під молитви оберіг,
Щастя пустять на поріг.
Закружляють ластівки,
Миру, спокою дітки.
Гілки дерева життя
шепотять про майбуття:
Кожна знатиме людина —
Сильна, вільна Україна! (25.11.2022 р.)
На відео: "У мене є дім — це вся Україна" — пісня Віктора Савенкова на слова Юлії Дмитренко-Деспоташвілі.
У МЕНЕ Є ДІМ...
У мене є дім — це вся Україна,
Сім'я — українців велика родина,
А більше у мене нічого немає.
Що бачили очі, то краще б не знали...
Чи можна назвати це просто "війна"?
Коли цілять в школи, театри, міста.
Коли убивають, катують людей,
Лише за любов їх до рідних земель.
Життя позбавляють тварин та птахів,
Відверто регочуть, їх бачачи біль.
Не вкладена матір'ю вбивцям душа,
Всі зірвано маски і правда гірка.
З росії мов змій тих скажених кубло,
Своїх та чужих, усіх тягнуть на дно.
Єдине про що вороги мають знати:
Ми маємо міць, щоб те зло подолати!
У мене є дім — це вся Україна,
Сім'я — українців велика родина.
(15.07.2022)
* * *
ПЕРЕМОГА ЛИШ ЗА НАМИ!
Незалежність України —
Це коли твоя дитина
Спить під рідні колискові,
Сил черпаючи у мові.
Це, коли героям шана,
Що за волю полягли,
Не лише десь на папері,
А у серці, у сім'ї.
Це коли ти за спиною
Відчуваєш силу роду,
Знаєш хто ти є, та звідки,
Що твоя міць — міць народу.
Це, коли свій хліб, й до хліба,
Поклик дбати про своє,
Праця, трепетне плекання
Того, що нам Бог дає.
Незалежна Україна —
Це реальність, а не мрія.
Дух козацький не зламали!
Перемога лиш за нами! (22.08.2022)
На відео: Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi. "Троянда".
ТРОЯНДА
Герої не вмирають
Вітер троянду так легко зламав,
Хоч та і мала шипи.
Ніжний, маленький бутон...
З болем підняв його ти.
Нумо, скоріш до води!
Трішки хоч ще поживи!
Вранці дивує бутон:
Квітку дарує тобі.
Вишуканий аромат...
В домі букет, може, ні?
Вітер стеблину зламав,
Та не дістався душі.
(13.10.2022 р.)
На відео: Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. Вірш "Хочеться тиші та перемоги..." (читає авторка).
ХОЧЕТЬСЯ ТИШІ ТА ПЕРЕМОГИ
Хочеться тиші та перемоги,
І щоб позаду були всі тривоги.
Кожному дах свій над головою,
Вирви в землі поросли щоб травою.
Щоб дочекалася, і дочекавсь,
Кожен з родиною знов об'єднавсь.
Всіх покарали російських катів,
Так щоби знов "павтаріть" не хотів.
Жертвам війни, й тим, що не повернулись,
Янголи лагідно щоб посміхнулись,
Щоби навічно їх душі в Раю,
В спокої, ласці, й не знали б жалю...
Хочеться...
(30.09.2022)
* * *
ВІЙНА НЕ ВІЧНА
Війна не вічна. Ні, не вічна!
Наблизить ніч ця новорічна
День Перемоги.
Не до свят...
За наших молимось солдат.
І поспішають волонтери
Туди, де вибухи, сапери.
Хто має змогу — стіл накриє,
Хоча душа від болю ниє.
Та посміхаєшся знов ти
Заради сина і доньки,
Аби дитинство вберегти,
Воно ж бо в них одне-єдине...
Могутній Янгол Світлоликий!
Своїм крилом від лих прикрий,
У рік прийдешній, рік новий.
І меч зміцни у боротьбі
За цінності Твої Святі.
(22.12.2022 р.)
На відео: "Тремти, вороже!" — пісня Віктора Савенкова на слова Юлії Дмитренко-Деспоташвілі.
ТРЕМТИ, ВОРОЖЕ!
Тремти, вороже!
В новий рік
Нова вступає Україна!
І в неї є мета єдина:
За кожне знищене життя
Тебе до суду притягнути!
Геть з рідної землі турнути
У пекло — гнити!
Й не забути!
Ніколи, чуєш, не забути,
Твоє диявольське нутро!
Й почати жити! Просто жити!
Плекать дітей своїх, ростити.
Відбудуватись, відродитись,
І Богу кожен день молитись
За тих, хто так й не повернувсь.
Тремти, вороже!
Новий рік
Нова осяює держава!
І вже на "Слава Україні!"
Відповідає цілий світ:
"Героям твоїм честь та слава!" (31.12.2022 р.)
На відео: "Вони і не думали бути героями" — пісня Віктора Савенкова на слова Юлії Дмитренко-Деспоташвілі.
ВОНИ Й НЕ ГАДАЛИ СТАВАТИ ГЕРОЯМИ
Вони й не гадали ставати героями:
Жили та робили свої помилки,
Не уявляли себе, і зі зброєю,
Просто хлопці й дівчата — які вояки?
Вони й не гадали ставати героями:
В інстаграм, феєсбук безтурботні такі,
Молоді, чи уже з посивілими скронями,
Як багато з них думали, що заслабкі.
Вони й не гадали ставати героями,
І тим більше здивований був "недобрат",
Що з ножем у спині,
У крові, та нескорені,
Гнати геть почали його в пекло назад.
Вони й не гадали ставати героями,
Та коли з-під завалів кричать матері,
Українцями врешті себе усвідомили,
Найстрашніше, що статись могло для русні. (16.01.2023)
На відео: Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. "A я не хотіла..." (вірш про російське вторгнення в Україну 2022 року).
На відео: "Мати героя" — пісня Віктора Савенкова на слова Юлії Дмитренко-Деспоташвілі.
А Я НЕ ХОТІЛА
ТЕБЕ ВІДПУСКАТИ
А я не хотіла
тебе відпускати,
Хоча так пишалась,
що я твоя мати,
Хоча добре знала,
що правда з тобою,
Й лиш так можна кінчить
з лихою війною.
Чи грішна я, Боже?
Так втримать хотіла!
Війні не віддати
єдиного сина!
І сліз стільки вдень,
і вночі проливала,
Молитви, що чула,
усі пригадала...
— Ракети літають,
палають міста,
На фронті хоч відсіч
дамо їм сповна!
Слова чоловіка.
Моя ж ти дитино!
Душі невід'ємна
найбільша частина.
Тепер мені кажуть:
— Героя ти мати!
А я не хотіла
тебе відпускати...
(15.02.2023)
* * *
ЛЮТИЙ, ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ...
Лютий, двадцять четверте,
Вибухів люті концерти:
Повномасштабна війна
З ворога маску зрива.
Темно ще, як уночі,
Та дістаються мечі,
Розкіш то — бути у щоці,
Стають на захист бійці!
В поміч їм Віра й Любов,
В жилах козацька б'є кров.
Серед хаосу й страху,
Стали на вражім шляху.
До себе одна лиш вимога:
Її ім'я — Перемога!
Йде боротьба за життя,
Спокою мирне буття. (24.02.2023)
На відео: "Ще вчора був дім" — вірш Юлії Дмитренко-Деспоташвілі (читає авторка).
ЩЕ ВЧОРА БУВ ДІМ...
Ще вчора був дім,
А в домі тім діти.
Сьогодні руїни
Й не хочеться жити.
Не хочеться жити...
Те ворогу й треба!
Та як повернути
Знов віру у Небо?!
Обернеться горе
У лють справедливу!
За вбитих дружину,
Онуків, дитину!
За кожну могилку
На нашій землі, —
Горіти у пеклі,
Вороже, тобі!
Горіти у пеклі
Іще на Землі!
Таке не пробачать
Вкраїни сини!
Росія, та що ж ти
З собою зробила?
Катів стільки нащо
Весь час цей ростила?
Любов розміняла
На ненависть враз,
Брехнею народу
Навіяши сказ!
Ще вчора був дім,
А в домі тім діти... (28.02.2023)
* * *
РОЗМОВА З ДРУГОМ
Гей! З тобою можна посидіти?
Ніч сьогодні зовсім не для сну...
Чи сирені нічого робити?
Не дає забути про війну.
Не дають забути чужі стіни,
Не дає забути скрізь біда.
Як же ми у дім свій запустили
Стільки нефільтрованого зла?
Друже мій, пробач, що так турбую,
І кажу про те,що знаєш й так....
Просто душу так свою лікую,
Якщо проти — дай лишень но знак.
Пам'ятаєш, як колись ходили
Дім-робота, дім-робота,дім...
В інтернеті до пізна сиділи,
За життя сприймаючи все в нім?..
Гей, з тобою любо говорити,
Дай тебе я міцно обійму.
Обіцяй не дати себе вбити,
Обіцяй, що пройдемо війну. (26.03.2023)
На відео: Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. Вірш "Як ляпас ворогу..."
ВКРАЇНИ СИН
Як ляпас ворогу —
Душа нескорена!
Угледів вбивця в ній
Власну спотвореність!
Бо поряд з воїном — захисником,
Він — ниций, згорблений бридкущий гном.
Щоб не помітили, то інші люди,
У серце чисте послав він кулю,
Та тіло вбивши — Дух воскресив!
— Слава героям, Вкраїни син!
(7.03.2023)
На відео: "Ніколи" — вірш Юлії Дмитренко-Деспоташвілі (читає авторка).
НІКОЛИ
На колінах стояти не cором,
Як стрічаєш мудріших людей.
На колінах стояти не сором,
У обіймах коханих, дітей.
На коліна від захвату впасти,
Це за щастя, хоча б і разок.
І навколішки, з трепетом в грудях,
До полеглих покласти квіток.
Та ніколи не стане країна
Перед катом своїм на коліна!
Не чекай, враже, тут співчуття!
Відзвітуєш за кожне життя!
(10.04.2023)
На відео: Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. "Щоденник війни" (читає авторка).
На відео: Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. Пісня "Дівчинка у зошиті старому записи робила про війну"
(Музика та виконання Andro ID (ШІ)).
ЩОДЕННИК ВІЙНИ
Дівчинка у зошиті старому
Записи робила — про війну.
Просто так, щоденно і буденно.
Дню життя складаючи ціну.
Як снаряд у землю увіткнувся,
Не зірвався, значить не біда.
Як сусід назад не повернувся,
Коли йшов шукати, де вода.
Дівчинка у зошиті старому,
Записи робила — про війну,
І одного разу написала:
"Я навряд до ранку доживу".
І багато теплого про маму,
І про тата, й що їх вже нема,
І про те, що кіт нявчить із хати,
А над ним завалена стіна.
Дівчинка у зошиті старому
Записи робила — про війну,
І коли її все ж врятували,
Дописала: "Я іще живу".
І про мрію за батьків помститись,
І про уцілілого кота,
Із яким не хоче розлучатись,
Бо тепер той кіт її сім'я.
Дівчинка у зошиті старому
Записи робила — про війну,
І про те, як вперше закохалась,
В одного із хлопців ЗСУ.
Як плела, із думкою про нього,
Без упину захисні сітки,
Як з нуля життя розпочинала,
Уночі втираючи сльозу.
Дівчинка у зошиті старому,
Записи робила — про війну,
Та війна дитинство відібрала,
І нема прощення ворогу! (19.10.2023)
* * *
А ВІН ЖИВИЙ!
А він живий, живий, живий!
Чому ж ніхто
не зустрічає?
А він живий, живий, живий!
Прийшов додому —
А будинку вже немає...
А він живий, живий, живий!
І більш нікого із родини в цілім світі.
А він живий, живий, живий!
"Навіщо, Боже?! Краще б жили мої діти..."
А він живий, живий, живий!
"Калина ціла біля хати. Треба дбати..."
А він живий, живий, живий!
Ще більше бійся, враже, бо вже нічого втрачати.
А він живий, живий, живий!
Новий дім зведено, в нім чути голоси.
А він живий, живий, живий!
Довірить сльози лишень вранішній росі.
А він живий, живий, живий!
І не забуде вже ніколи, не пробачить.
А він живий,живий,живий!
І буде жити! І смерть ката ще побачить. (15.07.2023)
На відео: Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. Вірш "Мамині сльози".
МАМИНІ СЛЬОЗИ
Мамині сльози не слабкість, синочки,
Мамині сльози — молитви рядочки.
Мами обійми не просто тепло,
Хоче на себе узяти все зло.
Доню, твій тато ночами не спить,
Вогник у хаті до ранку горить,
Вдень підбадьорливо гляне у очі,
Труднощі твої собі взяти хоче.
Це — Україна, ми — українці,
Тут чоловікові, жінці, дитинці,
Усім відома цінність життя,
На всіх єдине серцебиття.
Це означає — козацькому роду
Справді ніколи нема переводу!
Впаде один, десять стануть взамін!
Заради країни, а отже — родин. (13.09.2023)
* * *
ЧАС ОБРАВ НАС
А пам'ятаєш, мамо,
Війна лише в кіно?
Здається, що було то
Колись дуже давно...
А пам'ятаєш, мамо,
В полях ще мін немає,
Дівча сусідське біга,
Та квіточки збирає.
А пам'ятаєш, мамо,
Ті літні тихі ночі,
Єдине сон тривожить —
Як цвіркуни цвіркочуть.
А пам'ятаєш, мамо,
Наш тато як сміявся?
Й що буде завжди поряд,
Тобі заприсягався.
А пам'ятаєш, мамо?..
І я... все пам'ятаю.
Та сил для перемоги
Зі спогадів черпаю.
Ми знаєм, як це — жити,
Нам є,що захищати!
І з ворога ми маєм
За зло усе спитати!
Як тарганів, що в хату
Набігли чуже жерти,
Розчавимо цю нечисть,
Аби навіки стерти! (05.08.2023)
На відео: Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. "Маленька синичка" — вірш про війну в Україні.
СИНИЧКА
Маленька синичка, від вибуху хвилі,
На землю упала й зламала крило,
Так болю багато тепер в Україні,
Її не помітить, напевне, ніхто.
І злякана пташка у небо дивилась,
Б'ючи по землі уцілілим крилом,
Втомившись, заплющила очі, та й сіла,
Аж раптом її огорнуло тепло.
То йшов місциною тією страшною
Солдат молоденький, із лав ЗСУ,
І вгледів синичку, і взяв у долоні,
Й надія з'явилася в пташини — не вмру.
День воїнів кожен — змагання зі смертю,
Та крихітку всі берегли, як могли,
При першій нагоді у місце, де тихо
Її волонтерам вони віддали.
Маленька синичка, від вибуху хвилі,
На землю упала й зламала крило,
Хоч болю багато тепер в Україні,
Ми — люди, про це не забув тут ніхто. (2.01.2024)
* * *
ХАЙ ЗІГРІВАЄ ТЕБЕ СОНЦЕ...
Хай зігріває тебе Сонце —
Не забувай наших пісень!
Згадай — долоня у долоні,
Мине і цей розлуки день.
І зараз руки хоч у бруді,
Ще буде кава на столі.
Й лиш спогадом цей щем у грудях:
Від болю втрат, війни, зими... (12.01.2024)
КОХАННЯ В ОБЕРІГ
Я дам тобі з собою
Кохання в оберіг,
Щоб з ним ти подолати
Враз труднощі всі зміг!
Що збереже від злого,
Підтримає у скруті,
Примножить твою радість,
Та скаже щастю бути!
І навіть у найбільший,
Густий, густий туман,
Покаже шлях до світла,
Де правда, не обман.
Крізь найтемніші хмари
Промінчиком проб'юся,
Й до тебе ніжно-ніжно
Цілунком доторкнуся.
Я дам тобі з собою
Кохання в оберіг,
Щоб з ним ти подолати
Враз труднощі всі зміг!
* * *
ВЕСНЯНІ МОТИВИ
Кличе, кличе у садок
Спів пташиний із гілок.
Прагне все живе тепла,
В ніжних котиках верба.
А в душі людській надія —
Мирна, вільна Україна.
Щоб із талими снігами,
Зло з земель її зникало. (3.03.2024)
На відео: Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. "Весняні мотиви".
УКРАЇНА НЕ "РАСІЯ"
Біла кімната чи темний підвал.
Хто зі стражданням життя обирав?
Під спостереженням тисяч очей
Нелюди вкотре вбивають людей.
Втомлене тіло давно боротьбою,
Кожного дня бути тяжко героєм.
Та на кону честь людська і Душа, —
І Україна дає відкоша!
Люті то крик,
чи про поміч благання,
У цім бою порятунок — єднання.
Страх не ганебний, ганебна — бездія.
Ні, Україна таки не "расія"! (2.04.2024)
На відео: Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi. Вірш "Україна — не "расія"" (читає авторка).
Юлія Дмитренко-Деспоташвілі
Я ЧЕКАЮ ТЕБЕ
Я чекаю тебе, я чекаю,
Іще здалеку, знаю,
пізнаю.
Все покину, забуду узутись,
Так захочу тебе пригорнути,
БосОніж, по битій дорозі,
Щастя сьози утримать не в змозі.
Я чекаю тебе, я чекаю,
І думки всі до тебе звертаю.
В очі гляну і тихо зізнаюсь,
Як пишаюсь тобою, пишаюсь.
А твій голос, твій погляд глибокий,
Подарують мені, врешті, спокій.
Ти не схочеш обійм розмикати,
І хоча є обом, що сказати,
Ми ще довго так будем стояти
І мовчати, мовчати, мовчати.
Я чекаю тебе, я чекаю,
Іще здалеку, знаю,
пізнаю.
Все покину, забуду узутись,
Так захочу тебе пригорнути,
Босоніж, по битій дорозі,
Щастя сьози утримать не в змозі.
Я чекаю... (19.05.2024)
На відео: Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. Пісня "Я чекаю на тебе".
На відео: пісня "Грузинський легіон" — Andro ID (на вірші Юлії Дмитренко-Деспоташвілі).
Юлія Дмитренко-Деспоташвілі
ГРУЗИНСЬКИЙ ЛЕГІОН
(Музика та виконання Andro ID (ШІ))
Грузинський легіон.
Пишаємось, сини! Пишаємося браття, сестри мої!
І молимось за вас
Всі ночі ці, і дні,
За Сакартвело і за Україну!
Грузинський легіон
У складі ЗСУ
Пліч о пліч, наче злиті воєдино!
Тікає ворог геть, коли ідуть вони!
За мир у Сакартвело й в Україні!
У їх руках лиш міць,
І чиста їх Душа,
Ні біль, ні втрати Воїв не зупинять!
І сходить сонце знов,
Там де пройшли вони,
Проливши свою кров за Україну!
Грузинський легіон
У складі ЗСУ
Пліч о пліч, наче злиті воєдино!
Тікає ворог геть, коли ідуть вони!
За мир у Сакартвело й в Україні!
На відео: Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. Пісня "А пам'ятаєш, мамо?"
(Музика та виконання Andro ID (ШІ)).
.
.
Юлія Дмитренко-Деспоташвілі
А ПАМ'ЯТАЄШ, МАМО?
(Музика та виконання Andro ID)
А пам'ятаєш, мамо,
Війна лише в кіно?
Здається, що було то
Колись дуже давно...
А пам'ятаєш, мамо,
В полях ще мін немає,
Дівча сусідське біга,
Та квіточки збирає.
А пам'ятаєш, мамо,
Ті літні тихі ночі,
Єдине сон тривожить —
Як цвіркуни цвіркочуть.
А пам'ятаєш, мамо,
Наш тато як сміявся?
Й що буде завжди поряд,
Тобі заприсягався.
А пам'ятаєш, мамо?..
І я... все пам'ятаю.
Та сил для перемоги
Зі спогадів черпаю.
Ми знаєм, як це — жити,
Нам є,що захищати!
І з ворога ми маєм
За зло усе спитати!
Як тарганів, що в хату
Набігли чуже жерти,
Розчавимо цю нечисть,
Аби навіки стерти! (5.08.2023)
.
На відео: Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. Пісня "Ти наснився мені"
(музика та виконання Andro ID (ШІ)).
.
Юлія Дмитренко-Деспоташвілі
ТИ НАСНИВСЯ МЕНІ
(Музика та виконання Andro ID (ШІ))
Ти наснився мені так дивно,
Ти наснився мені так ніжно,
І той сон був такий жаданий,
І з тобою було спокійно.
Ти збирав поцілунком
сльози,
З моїх щік, і з мого лиця,
А душа моя так тремтіла,
Немов доторк то був Творця.
Невже ти мій небесний Янгол,
Що й без слів все про мене знає?
І ніколи мене не образить,
Бо Душею всією кохає?
Може якось це пафосно дуже?
А для когось, можливо, й за про сто,
Ти наснився так дивно.
Благаю.
Прийди знову до мене. Можна?
На відео: Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. Пісня "Хай зігріває тебе сонце"
(музика та виконання Andro ID (ШІ)).
Юлія Дмитренко-Деспоташвілі
ХАЙ ЗІГРІВАЄ ТЕБЕ СОНЦЕ
(Музика та виконання Andro ID (ШІ))
Хай зігріває тебе сонце —
Не забувай наших пісень!
Згадай, долоня у долоні,
Мине і цей розлуки день.
І зараз руки хоч у бруді,
Ще буде кава на столі.
Й лиш спогадом цей і щем у грудях:
Від болю втрат, війни, зими...
На відео: Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. Пісня "Мамо, я вдома!"
(музика та виконання Andro ID (ШІ)).
Юлія Дмитренко-Деспоташвілі
МАМО, Я ВДОМА!
Присвячено усім, хто повернувся з рашиського полону
(Музика та виконання Andro ID (ШІ))
Мамо, я вдома!
Вернувся з полону.
Тут і повітря знімає враз втому.
Мамо, а знаєш, наш стяг — як те сонце!
Радості сльози в очах оборонців.
Чув, як вітри рідні тихо співають,
Та все про те, як нас вдома чекають.
Дружні обійми, рідна земля,
А вже, бувало, прощавсь з вами я.
Тяжко в неволі, змучене тіло,
Думка про дім додавала лиш сили.
Я повернувся, та там побратими,
Хочу побачитись знову тут з ними.
Мамо, я вдома!
Вернувся з полону.
Тут і повітря знімає враз втому.
Мамо, а знаєш, наш стяг — як те сонце!
Радості сльози в очах оборонців.
Надію, рідненькі мої, не втрачайте,
Чекайте, чекайте, чекайте, чекайте!!!
"Я уже вдома!" —
Хай кожен почує,
Мить ця, чекання усього вар тує!
Мамо, я вдома!
Вернувся з полону.
Тут і повітря знімає враз втому.
Я вдома. (25.08.2024)
На відео: Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. Пісня "Дзвінок"
(музика та виконання Andro ID (ШІ)).
Юлія Дмитренко-Деспоташвілі
ДЗВІНОК
("Всі кажуть, що тебе уже немає...")
(Музика та виконання Andro ID (ШІ))
Всі кажуть,що тебе уже немає...
Дзвоню і виклик йде у нікуди.
А як у сні твій номер набираю,
То точно знаю, що відповіси.
— Алло
— Алло. Як ти ?
— Я сумую за тобою.
— Кохаю тебе
— Люблю
— Будь ласка, будь щасливою.
Не божевільна, все я розумію,
Та голос твій як спраглому вода,
Колись тебе я зможу відпустити,
Та зараз знов шепчу твоє ім'я.
Все більше мені хочеться мовчати,
Ніхто не зрозуміє як болить,
І затишку немає того в хаті.
Душа кричить лиш німо: Поверніть...
На відео: Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. Пісня "Мати Героя"
(музика та виконання Andro ID (ШІ)).
Юлія Дмитренко-Деспоташвілі
МАТИ ГЕРОЯ
(Музика та виконання Andro ID)
А я не хотіла тебе відпускати,
Хоча так пишалась,
що я твоя мати,
Хоча добре знала,
що правда з тобою,
Й лиш так можна кінчить з лихою війною.
Чи грішна я, Боже?
Так втримать хотіла,
Війні не віддати єдиного сина.
І сліз стільки вдень,
і вночі проливала,
Молитви, що чула,
усі пригадала.
— Ракети літають, палають міста,
На фронті хоч відсіч дамо їм сповна !
Слова чоловіка.
Моя ж ти дитино!
Душі невід'ємна найбільша частина.
Тепер мені кажуть:
— Героя ти мати!
А я не хотіла тебе відпускати... (15.02.2023)
На відео: Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. Пісня "Родина"
(музика та виконання Andro ID (ШІ)).
Юлія Дмитренко-Деспоташвілі
РОДИНА
(Музика та виконання Andro ID)
Моя родина, моя сім'я
Ви найдорожче, що маю я.
Тут поцілую, тут пригорну,
Без вас, рідненькі, я не живу.
Родина, родина,
Чи доньку, чи сина,
Однаково люблять обоє батьків.
Родина, родина
Це міць України,
Колиска героїв,
Сестер і братів.
Приклала до грудей своє маля,
І не існує більш нічого в світі.
Нема будинку? Обстріли? Війна.
Вони обоє знають — мусять жити.
Родина, те, із чого знов почнеться,
Відродження вже вільної країни.
Вона як паросток до сонця вперто пнеться,
Героям слава! Слава Україні!
Родина, родина,
Чи доньку, чи сина,
Однаково люблять обоє батьків.
Родина, родина
Це міць України,
Колиска героїв,
Сестер і братів.
На відео: Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. Пісня "Мирного неба!"
(Музика та виконання Andro ID (ШІ)).
Юлія Дмитренко-Деспоташвілі
МИРНОГО НЕБА!
(Музика та виконання Andro ID (ШІ))
Мирного ранку!
Мирного неба!
Що іще треба? Що іще треба?
Мирного дня! І щоб вечір був мирним,
Мирної ночі й знов мирної днини.
Мирної бесіди в мирний обід,
Знати,що згинув кривавий сусід,
І на вкраїну ніколи не ступить.
Мирне майбутнє усім нашим людям!
Мирного дітям сьогодні та завтра,
Мирного фінішу, мирного старту,
Мирних розумних навколо людей,
Мирних розваг і весільних пісень.
Мирного ранку!
Мирного неба!
Що іще треба? Що іще треба?
Мирного дня! І щоб вечір був мирним,
Мирної ночі й знов мирної днини. (14.07.2024)
На відео: Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. "Діти війни" (музика та виконання Andro ID (ШІ)).
Юлія Дмитренко-Деспоташвілі
ДІТИ ВІЙНИ
(Музика та виконання Andro ID (ШІ))
Ми діти війни
Погляньте нам в очі.
Там біль від утрат
I з тривогою ночі.
В нас цілять зі зброї, і нас убивають.
Нас кра дуть, як річ,
У батьків віднімають.
Ми діти війни, що живуть в Україні,
Ми знаємо цінність життя, що єдине.
На рідній землі ми бажаєм рости,
І пішки готові до неї дійти.
Скарбнички розбиті, все для зе ес у,
Ми як і вони кожен день у бою.
Блок пост знов ворожий,
Гра в смерть і життя,
Не зна окупант, що таке каяття.
Наш дім зруйнувавши цукерку простягне
"На камер" у посмішку штучну натягне,
А вимкнеться запис й обличчя, знов звіра,
Ми діти в яких відібрали довіру.
Мета наша — вижити!
Мрія одна,
Це мир, де ворожому місця немає,
Де кожен будує, ніхто не ламає.
Ми діти війни, погляньте нам в очі!
Погляньте нам в очі...
"Води криничноï вiдерце,
Через уста у саме серце.
Це почуття запам'ятай –
Це Украïна, рiдний край.
Домашнi звичнi нам турботи,
Приємна втома вiд роботи.
Це почуття запам'ятай –
Це Украïна, рiдний край..."
"Змiнив гарненьку сукню
Плямистий камуфляж,
I не цiкавлять нинi
Нi мода, анi пляж.
Вони в тероборонi,
I на передовiй,
Багато в Украïнi
Cмiливих героïнь!"
"Тепер зрозумiла, чому та бабуся, що стiльки пережила, хлiб не викидала, й навiть крихти бережно збирала. Не тому, що хотiла зберегти, накопичити його для себе, а тому, що бачила очi тих, кого цi крихти могли врятувати, коли ïх, цих крихт, не було... Вiдправити до смiтника той шматочок, мовби зрадити тi очi, знецiнити ïх страждання. Страждання, якi могли бути ïï, та не стали, або торкнулися в меньшiй мiрi. Немовби вони не мали того хлiба, аби вона його мала. Й це почуття провини, свiдоме чи пiдсвiдоме. Цi збереженi крихти в долонi, як символ збереженого життя. Ним можно лише подiлитися: з пташкою, безхатнiм песиком... А викидати? Нi." (Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi)
"Коли закінчиться війна,
Я хочу тата обійняти,
Сказати сонячні слова
І повести його до хати,
Ти – наш Герой! Тепер щодня
Я буду дякувати Богу
За мирне небо, за життя,
Всім, хто здобув нам ПЕРЕМОГУ!"
Думки українських поетів про рідну країну, їхні відчуття до української землі і нашого народу — все це юні читачі зможуть знайти в представленій добірці віршів про Україну від Ганни Черінь, Юрка Шкрумеляка, Наталки Талиманчук, Іванни Савицької, Уляни Кравченко, Яни Яковенко, Василя Симоненка, Івана Франка, Володимира Сосюри, Катерини Перелісної, Богдана-Ігоря Антонича, Марійки Підгірянки, Миколи Чернявського, Володимира Сіренка, Іванни Блажкевич, Грицька Бойка, Миколи Вінграновського, Платона Воронька, Наталі Забіли, Анатолія Камінчука, Анатолія Качана, Володимира Коломійця, Тамари Коломієць, Ліни Костенко, Андрія Малишка, Андрія М’ястківського, Івана Неходи, Бориса Олійника, Дмитра Павличка, Максима Рильського, Вадима Скомаровського, Сосюра Володимир, Павла Тичини, Петра Осадчука, Варвари Гринько та інших відомих українських поетів.
"Вiйна знецiнила життя,
"В українському садочку
"Води криничноï вiдерце,
"Змiнив гарненьку сукню
"Христос воскрес —
"Тепер зрозумiла, чому та бабуся, що стiльки пережила, хлiб не викидала, й навiть крихти бережно збирала. Не тому, що хотiла зберегти, накопичити його для себе, а тому, що бачила очi тих, кого цi крихти могли врятувати, коли ïх, цих крихт, не було... Вiдправити до смiтника той шматочок, мовби зрадити тi очi, знецiнити ïх страждання. Страждання, якi могли бути ïï, та не стали, або торкнулися в меньшiй мiрi. Немовби вони не мали того хлiба, аби вона його мала. Й це почуття провини, свiдоме чи пiдсвiдоме. Цi збереженi крихти в долонi, як символ збереженого життя. Ним можно лише подiлитися: з пташкою, безхатнiм песиком... А викидати? Нi." (Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi)
Думки українських поетів про рідну країну, їхні відчуття до української землі і нашого народу — все це юні читачі зможуть знайти в представленій добірці віршів про Україну від Ганни Черінь, Юрка Шкрумеляка, Наталки Талиманчук, Іванни Савицької, Уляни Кравченко, Яни Яковенко, Василя Симоненка, Івана Франка, Володимира Сосюри, Катерини Перелісної, Богдана-Ігоря Антонича, Марійки Підгірянки, Миколи Чернявського, Володимира Сіренка, Іванни Блажкевич, Грицька Бойка, Миколи Вінграновського, Платона Воронька, Наталі Забіли, Анатолія Камінчука, Анатолія Качана, Володимира Коломійця, Тамари Коломієць, Ліни Костенко, Андрія Малишка, Андрія М’ястківського, Івана Неходи, Бориса Олійника, Дмитра Павличка, Максима Рильського, Вадима Скомаровського, Сосюра Володимир, Павла Тичини, Петра Осадчука, Варвари Гринько та інших відомих українських поетів."Тремти, вороже!