До перлин українського фольклору належать прислів'я та приказки — короткі влучні вислови, що в художній формі змальовують різні явища життя. Вони є узагальненою пам'яттю народу, висновками з життєвого досвіду. Прислів'я та приказки збагачують мову, роблять її образнішою, яскравішою.
Приказки та прислів'я називають ще приповідками, пословицями; найдавніша їх назва — притчі. Різкої межі між прислів'ями та приказками не існує, тому їх розглядають як один жанр. Різниця між ними полягає хіба в тому, що приказки будуються як одночленні речення, а прислів'я більш розгорнуті.
На основі спостережень над природою виробився досить стрункий народний календар, складений з прислів'їв та приказок. За давнім звичаєм за орієнтири бралися церковні свята: «Прийшов Петро — вирвав листок; прийшов Ілля — вирвав і два; прийшов спас — бери рукавиці про запас; прийшла пречиста — на дереві чисто; прийшла покрова — на дереві голо».
Уміння поставитися з гумором та іронією до своїх труднощів і злигоднів є ознакою оптимізму і морального здоров'я народу. Український народний гумор прийнято вважати м'яким, добродушним. Це справді так, коли йдеться про окремі вади характеру, вчинків чи зовнішності людей свого ж середовища. Тоді жартома, з усмішкою говорять: «Розуміється, як ведмідь на зорях»; «Розбалакалась, як свиня з гускою»; «Чорнобрива, як руде теля»; «Дурний, як сто пудів диму». Навіть кинувши ущипливе або грубувате слівце, прислів'я уміє делікатно пом'якшити його чи замінити натяком: «Не будь, тим, що ворота підкидає», «... тим, що лізе у тин», «... тим, що моркву риє», «... тією людиною, що догори щетиною».
Та коли треба, щоб слово стало зброєю, народ вдається до гострої сатири і сарказму: «Купіть собі, люди, пана, щоби вас бив!»; «Усе пани та пани, а хто ж буде свині пасти?»; «Батько мій був середній хазяїн: торби по боках, а сам посередині».
Знаючи ціну влучному народному слову, письменники з давніх часів і до сьогодні охоче користуються народними скарбами. У XIX ст., коли народна творчість стала однією з основ української писемної літератури, прислів'я та приказки впліталися в тканину творів І. Котляревського, Марка Вовчка, І.Нечуя-Левицького, М. Коцюбинського та інших письменників. Іван Франко згадував, що він об'їздив десятки сіл і міст Західної України і записав цілий збірник приповідок,— бо «на вічах і зборах виступали деякі бесідники-селяни, що так. і сипали приповідками, мов добрим намистом».
"Весна красна квітками, а осінь - плодами.
Бджоли раді цвіту, а люди - літу.
Весняний день рік годує.
Весна всім красна." (з народного)
"Погода: один день блисне, а сім днів кисне.
Буде погода: насподі болото, а зверху вода.
Вітер віє, хоч не знає, що погоду він міняє.
Не все дощ іде, як гримить.
Погода — всім вигода." (з народного)
"Природа одному мати, другому мачуха.
Весняне сонце - як дівчини серце.
Сонце блищить, а мороз тріщить.
Ні від сонця тепла, ні від місяця світла.
І на сонці є плями." (з народного)
"Яка совість, така й честь.
Яка честь, така й шана.
Кому честь, тому й слава.
Кому честь, тому й хвала.
Від своєї совісті не втечеш."(з народного)
"Діждались ми паски, а далі діждемо і Божої ласки.
На Великдень і крашанки цілуються.
За тиждень Великдень - недалечке червоне яєчко!
Красна річка берегами, а Великдень пирогами.
Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля."
(з народного фольклору)
"Куди голка, туди й нитка.
Згубилась, як голка в сіні.
Поки зерно в колоску - не засиджуйся в холодку.
Біліє колос — давай жатці голос.
Кисла яблуня солодке яблуко не вродить.
Від одного гнилого яблука увесь віз гниє. "
Одна гарна книга краще всякого скарбу.
Одна книга тисячі людей навчає.
Книжка розуму навчає.
Книги читати - все знати.
Книги читати - нудьги не знати.
Книги читати - усе знати.
"Друга шукай, а знайдеш — тримай.
З добрим дружись, а лихого стережись.
У лиху годину пізнаєш вірну людину.
Міцну дружбу і вогонь не спалить.
Хто в біду допоміг, той два рази поміг. "
"Не всяк, хто читає, в читанні силу знає.
Хто більше читає, той більше знає.
Око бачить далеко, а розум ще далі.
Де розумом не дійду, то в книжці знайду.
І я колись під школою ночував.
Хто хоче більше знати, треба менше спати."
(з народного)
"Зима літо годує.
Той взимі голодує, хто літо гайнує.
Зима біла, та снігу не їсть, а тільки сіно.
Якби не зима, то й літо було б довше."
Ці та багато інших українських народних приповідок читайте у цій статті.
"Не дивниця, що на Різдво метелиця.
Зелене Різдво — білий Великдень.
Краще Різдво тріскуче, ніж пекуче."
(Українські народні приказки)
"Пташка красна своїм пір'ям, а людина знанням.
Не кажи: «Не вмію!» Кажи: «Навчуся!»
Наука та труд добрі плоди дають."(З народної мудрості)
Олександр Міхнушов - художник, ілюстратор, карикатурист. Народився 24 жовтня 1955 року. Живе в Києві. За освітою – архітектор, однак усе життя присвятив книжковій графіці. Переможець конкурсу ім. Валерія Зелінського «Карикатура в українській пресі», володар золотого диплома 2010 року. Його карикатури публікувалися в багатьох періодичних виданнях України, зокрема й у славетному журналі «Перець».
Збірка базується на виданні Перший Україно-Англійський Англо-Український Словник Народної Мудрості «Так кажуть» - унікальне зібрання відомих та рідкісних фразеологізмів, сталих та крилатих виразів, прислів’їв та приказок, афоризмів, ідіом, порівнянь, прикмет, повір’їв, метафор тощо, які широко використовуються у всіх сферах мовлення.
Володимир Плав’юк — відомий збирач українських паремій у Канаді.
Після себе В. Плав’юк залишив не тільки опубліковану у 1946 році збірку „Приповідок”, але й велику кількість рукописних матеріалів для другого тому. Пояснення до паремій першого тому написані у дотепній і дохідливій для українсько-канадського читача формі. Володимир Плав’юк зробив надзвичайно цінний вклад у розвиток української фольклористики в Канаді. Приповідки опубліковані за алфавітом і за темами, тому із задоволенням будемо знайомити читача з ними, починаючи від букви "А", і закінчуючи — "Я".
Із усього різнобарв'я українських народних приказок та прислів'їв пропонуємо добірку про маму...
І досі не втратила свого значення збірка етнографічних та фольклорних матеріалів українського етнографа, фольклориста, письменника і педагога Матвія Номиса (1823 - 1901), метою якого було «зберегти для нащадків розповіді бувалих, старосвітських людей, цікаві факти з минулого різних українських станів і тим самим сприяти розвитку національної самосвідомості». Приказки та прислів'я, вміщені в книжці, охоплюють найрізноманітніші сфери життя, звичаїв, вірувань українського народу. Пропонуємо шановному читачу підбірку приказок про щастя.
Українські народні казки, притчі, легенди, перекази, пісні та прислів’я, записані від Михайла Івановича Шопляка-Козака.
Українські народні приказки. Як на крилах, вони перелітають із століття в століття, від одного покоління до іншого… Епохи, що породили приказки, - різні. З безодні часів дійшли до нас у цих згустках розуму і знання життя - неозора багатоманітність людських відноси, радість і страждання людські, сміх і сльози, любов і гнів, віра і безвір’я, правда і кривдв, чесність і обман, працьовитість і лінощі, краса істин і потворність забобонів...
Українські народні приказки. Немає такої людини, яка б у своєму житті не користувалася цими короткими, але з глибоким змістом виразами. Свої життєві спостереження, особливо спостереження над явищами природи, люди здавна фіксували в коротких висловах, які віками відточувалися, шліфувалися та прибибирали дедалі досконаліших форм. Пропонуємо Вам маленьку збірочку для дошкільнят «Бджола мала, а й та працює».
Українські народні прислів’я та приказки – джерело невгасної народної мудрості, яка пройшла крізь віки і зараз є непохитним дороговказом у житті для кожної людини. Українські народні прислів’я та приказки – це багатющий та потужний внесок української Нації до скарбниці світової цивілізації. Маємо всяк час бути гідними продовжувачами добрих та великих справ наших Предків та донести їхній спадок-скарб до прийдешніх поколінь. У цьому сенс життя та місія людини на Землі.
Народна творчість в Україні завжди була нескінченно багатою і неосяжною. Усе, що було придумано людьми має для майбутніх поколінь найбільшу цінність. До збірки «Де живе жар-птиця» увійшли фольклорні записи відомого збирача скарбів усної народної творчості Івана Івановича Гурина: казки, легенди та бувальщини, притчі, усмішки, скоромовки, постійні народні порівняння, лічилки, прислів’я та приказки.
Пропонуємо Вашій увазі найкращі прислів'я про знання.
"Добре роби, добре й буде.
Хто спішить, той двічі робить.
Без охоти нема роботи.
Хотів зробити спішно, а зробив смішно."
(Зі збірки "Відгадай")
"І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.
Доброму коневі — не довгі версти.
У вмілого руки не болять.
В умілого і долото рибу ловить.
Коваль клепле, доки тепле"
(Зі збірки "Народ скаже, як зав'яже" та збірки М. Номиса)
Прислів’я та приказки про маму — це українська народна мудрість про найголовніших у нашому житті жінок, що нас виростили, навчали, піклувалися про нас, що віддали нам усю свою материнську любов, духовні надбання і душевну велич.
Прислів'я і приказки - це такі зразки народної творчості, які роблять мову живою і яскравою, розвивають уяву і часто здатні підняти настрій своїм дотепним гумором. Народні прислів'я зі збірки "Народ скаже — як зав'яже: Українські народні прислів'я, приказки, загадки, скоромовки." Упорядник - Н. С. Шумада. Київ, Веселка, 1985
"Гості першого дня — золото;
Другого — срібло;
А третього — мідь,
Хоч додому їдь!"Прислів'я та приказки, що увійшли до складу виданого Тарасом Шевченком "Букваря" 1861 року.
Дякую за хороши присливя и приказки
Мені потрібно приказки та примлів'я про страх. Не дуже сайт
Прислів'я про страх та переляк, збірка "Народ скаже, як зав'яже":
https://mala.storinka.org/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B2'%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BA-%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0-%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4-%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B6%D0%B5.html
Українські прислів'я та приказки про страх (записано Володимиром Плав'юком:
https://mala.storinka.org/українські-прислів%27я-та-приказки-про-страх-записано-володимиром-плав%27юком.html
мені приказки про Ківщину