Українські прислів'я та приказки про Великдень

 

ВЕЛИКОДНІ ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ

 

Завантажити текст статті (txt.zip)

 

Не я б'ю - верба б'є, за тиждень Великдень. (Так приговорюють у Цвітну (Вербну) Неділю, б'ючи когось вербо-лозою.)*

День свят, а тиждень заходу. (До Свята готуються цілий тиждень.)

Шити-білити: завтра Великдень. (Перед Великоднем, пов’язаним з весною, прибирали хату, подвір’я, було багато роботи).

Не щодень - Великдень. (Не кожен день буває святковим і радісним.)

Не кожний день Великдень, а хліб не паска. (Не кожного дня свято або щастя.)

Раз у рік Великдень. (Свято буває не кожнього дня.)

На Великдень цілуються, а на Різдво ні. (Так - за народними звичаями)

Коли не прийду до церкви, то все паски святять. (Про людину, що приходить до церкви лише на Великдень.)

На Великдень сорочка хоч лихенька, аби біленька, а на Різдво хоть сирова, аби нова. (За народними звичаями на Різдво одягають новий одяг, на Великдень - має бути чистим, білим.)

Дороге яєчко - к Великому дню. (Крашанки та писанки - обов'язковий атрибут Великодня.)

Де ще той Великдень, a він уже з крашанками носиться. (Про хвалька, або такого, що все робить не в пору.) 

Їж Ковбаску, поки Паска. (На Великдень готували багато м'ясних страв.)

Байдуже паски, аби порося. (Для тих, хто полюбляє м'ясні страви)

Добра паска, як є ковбаска. (Після Великого посту їдять м'ясні страви.)

Рохкай, пацю, рохкай, іще не Великдень.(Про звичай робити ковбаски на Великдень)

Без когось і паски не посвятяться. (Хтось завжди втрутиться в що-небудь, ніде не обійдеться без когось.)

Поживитися як Сірко паскою. (Зовсім не поживитися, бо паскою собак не годують.)

Годі з болота паску спекти.(Паску печуть не з аби-чого, а з пшеничного борошна.)

У сироти тоді воскресна неділя, як вона сорочку білу наділа. (Нею не опікуються, а біла сорочка у неї є рідкістю, як і Великдень.)

Якби то можна бути через зиму - котом, через літо - пастухом, а на Великдень - попом. (Докір лінюхам, що хочуть жити без клопоту. Кіт в зимі держиться коло теплої печі, пастух літом на свіжім повітрі лише завертає товар, а священик на Великдень має найбільший дохід за свячення пасок.)

Віддасть на Рахманський Великдень. (Не віддасть ніколи. За народними віруваннями, рахмане — легендарний (таємний) народ.)

Обійдеться Великдень без гречанної паски. ("Мені не треба клопоту". Гречана пасха є ознакою нужди. Пасха — Великодній хліб з білої пшеничної муки. після довгого семитижневого посту дозволялось на Великдень вживати всяку їжу, та не кожний її мав.)

Чужа ласка - сироті Великдень. (То дуже рідко трапляється, тому кожен раз - свято.)

Як на Різдво зеленіє, то на Великдень багато нових могил видніє. (Якщо на Різдво - тепло, то на Великдень буде холодно. Але люди легко одягаються, з чого буває простуда та смерть.)

Зелене Різдво, а білий Великдень. (Ворожба погоди, як на Різдво нема снігу, то на Великдень буде, бо зима мусить своє видержати.)

 

* (синім курсивом наводиться пояснення кожного прислів'я чи приказки)

 

 

 

Діждались ми паски, а далі діждемо і Божої ласки.

На Великдень і крашанки цілуються.

За тиждень Великдень - недалечке червоне яєчко! 

На Великдень: кожна дівка – маківочка, кожен хлопець – голубочок.

Де – писанка, де – мотанка, де – крашанка, а в нашої Галюньки галунка до галунки.

Як на Великдень удень спить господар, то виляже пшениця, а як спить господиня, то виляже льон.

Такий вдатний ґазда, що й кури крашанками несуться.

А яйце від курки старше, бо воно свячене.

Не тобі пеклася паска, та тобі досталось з’їсти.

Де вовк на Великдень зачує дзвони, то там буде цілий рік крутитися.

Добрий день - на Великдень; добрий вечір - на Різдво.

На Пасху дощить – хліб височить.

Рання Пасха чи пізня, а виноградники треба доглядати.

Тепла Пасха – порожній колос.

Як різдвяні страви їсти у теплі, то пасхальні яйця – на печі.

Красна річка берегами, а Великдень пирогами.

Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля.

 

Народні повір'я або прикмети (народні спостереження):

На Великдень перший раз закує зозуля.

Тепло на Різдво – холодно на Пасху.

Як на Пасху задощить, то шість тижнів моросить.

Дощ на Пасху – комори повні.

Дощова Пасха – густі хліби.

Як на Пасху дощ, то й пшениця колосиста (зернова), і зима - з борошном.

На Великдень повинна бути така сама погода, що й на Благовіщення.

Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

Якщо хмарно і накрапає дощик, то буде гарний врожай.

Якщо на Великдень небо ясне та сонце грає — до багатого врожаю та теплого літа.

Якщо на другий день Великодня ясна погода — літо буде мокре, якщо хмарна — літо буде сухе.

За матеріалами:  

- Приповідки або українсько-народна філософія. Том перший. Зібрав та видав Володимир С. Плав’юк.  Едмонтон, Альберта, 1946 р.

- Українські приповідки (другий том). Зібрав Володимир Плав’юк, Том 2. Катедра української культури та етнографії ім. Гуцуляків, Альбертський університет Асоціація Українських Піонерів Альберти, Едмонтон, 1996 р.

- Олександр Чередниченко, Ірина Забула. Мовознавство. “Біблія і культура”, № 10, Київ, 2008 р.​

- О. В. Ковалевський. "Українські традиції. Перлини української культури." Видавництво "Фоліо", Харків, 2011 р.