Який Сава, така і слава.
Спить, хоч з гармати стріляй.
Сидить, надувається, три дні в чоботи взувається.
Написав, мов курка лапою.
Бджола мала, а й та працює
То снідаю, то обідаю – і погуляти ніколи.
Ласа кішка до риби, та в воду лізти не хоче.
Він набалакає, що на вербі груші ростуть.
Не смійся з другого, щоб тобі не було того.
Задер носа - й кочергою не дістанеш.
Іде, як корові сідло.
Зліз кіт на сало та й кричить: «Мало!»
І сам не гам, і другому не дам.
Його й муха крилом вб’є.
Що за холод, як козак молод.
От вам Лука: рукавиці за пазухою, а він їх шука.
Якби знав, де впаду, то й соломки б підстелив.
На словах городА бере, а на ділі й жаби боїться.
Як «на» - то чує, а як «дай» - то глухий.
Зробив з дуба сірник.
Не кажи гоп, поки не перескочиш.
Поставили козла город стерегти.
Жаба і на вола рота роззявля.
Стук, грюк, аби з рук.
Дівка заплетена, а хата не метена.
Хоч гірше, аби інше.
Моя хата скраю, я нічого не знаю.
В людях Ілля, а вдома – свиня.
Лякає миша кицьку, та сама з нори не вилазить.
Надувсь, як сич.
Не помиряться, як два коти над салом.
Як на гріх, то й граблі стріляють.
Живіт та головка – ледарська одговорка.
Коли за все візьмешся, то нічого не зробиш.
Пішов по шерсть, а вернувся сам острижений.
Сів, як рак на мілкому.
Любиш їздить – люби й саночки возить.
Парочка – Мартин та Одарочка.
За матеріалами: «Українські народні приказки» – збірка (Київ, «Дитвидав», 1959). Художники: В.Григор’єв, К.Полякова.
Більше народних приказок та прислів'їв на "Малій Сторінці":
