На сайті
Дошка оголошень Додати оголошення

Українські народні прислів'я та приказки про зиму


НАРОДНІ ПРИКАЗКИ ТА ПРИСЛІВ’Я ПРО ЗИМУ

 

Українські народні прислів'я та приказки про зиму

   Зима літо годує.

Той взимі голодує, хто літо гайнує.

Зима біла, та снігу не їсть, а тільки сіно.

Якби не зима, то й літо було б довше.

Синиця пищить — зиму віщить.

То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.

Мороз невелик, та стоять не велить.

Варвари (17 грудня) ночі урвали, а дня доточили.

На Петра Вериги (29 грудня) – половина снігу, половина криги.

Яркі зорі на голодну кутю - щедрий приплід білих ягниць.

Як на голодний вечір темно, то вродить гречка.

Тріщи не тріщи, а вже минули Водохрещі.

Прийшов Тома — сиди вдома.

Добре говорив святий Тома, що в грудні найліпше сидіти вдома.

Спиридон Сонцеворот небо плечима підпирає - дня добавляє.

На Спиридона хоч на гороб’ячий скік, але таки прибуде дня.

На Спиридона дня прибуде на макове зерня.

Весна була суха — зима буде на сніг глуха.

Зима без трьох підзимків не буває.

Сніг у грудні глибокий — урожай високий.

Сумний грудень у свято і в будень.

Заступи грудня дверима, то він тобі вікном улізе.

Не так зима, як призимки.

У грудні сонце на літо, а зима на мороз повертає.

Трапляється такий год, що в грудні на день сім погод.

Із-за доброї години ожидай лихої днини.

Як зазиміє, то жаба оніміє.

Зимове сонце, як мачушине серце: світить та не гріє.

Зимовий деньок, як комарів носок.

Грудень землю грудить і хату студить.

Грудень холодний та сніжний — хліб буде буйний та пишний.

Грудень — не брат, а морознеча — не сестра.

Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.

Січень рік починає, а грудень кінчає.

Груднева днина куца: сюди тень, туди тень — та і минув день.

Важко влітку без корови, а в грудні без кожушка.

Грудень — кінець року, а початок зими.

Грудень землю грудить, а не встудить; ...хату студить.

Українські народні прислів'я та приказки про зимуГрудень поле грудить, а землю студить.

Грудень око снігом радує, а вухо морозом рве.

Прийшов грудень — приніс студень.

Рихтуйтеся, люди, бо йде грудень.

Смутний грудень, як прийде студень.

Смутно, як в грудню пополудню.

Сподівайся од нього добра, як од грудня тепла.

У грудні так тепло, як за лихим паном.

Зимове тепло — на літній холод.

Як туга зима, то і літо красне.

З Панасовими морозами жарти лихі.

На Опанаса-ломиноса бережи носа.

Новий рік — до весни відлік.

На Новий рік прибавилося дня на заячий скік.

Сонце блищить, а мороз тріщить.

Холод не брат, а завірюха не сестра.

Мороз як вітчим, а холод як мачуха.

Зимова днина така: сюди тень, туди тень — та й минув день.

Зимове сонце, як мачуха — світить та не гріє.

Сичи не сичи, коли я на печі.

Сніг, завірюха — то зима біля вуха.

На Михайла зима саньми приїхала.

Січень снігом січе, а мороз вогнем пече.

Січень січе та морозить, а газда з лісу дрова возить.

Січень без снігу - літо без хліба.

У січні вночі панують сови та сичі.

У січневу холодну добу пам’ятай про худобу.

В січні сніг січе з вітрами, а пияк трясе зубами.

Січень наступає — мороз людей обнімає.

Січень не так січе, як у вуха пече.

Січень січися, а ти до печі тулися.

Січень з груднем прощається, а на лютий очі косує.

Січню морози, а лютому — хурделиці.

Січень стрибнув на поріг курячим скоком.

Хвали січень сніговий, травень дощовий, а серпень на хліб рясний.

Сніг, а не лід, заячий лишає слід.

Українські народні прислів'я та приказки про зимуНастав лютий — тверезий взутий, а пияк босий псяк.

Питає лютий, чи добре взутий, бо прийде марець і вхопить за палець.

В лютім сонце йде на літо, а зима на мороз.

Вже лютий геть підгриз — кидай сани й бери віз.

В лютому зима вперше з весною стрічається.

Лютий воду відпускає, а березень підбирає.

Лютий виганяє ковалів з гути.

Лютий— гостро-кутий.

Лютий додає до весни охоти, але ти взувай ще добре чоботи.

Лютий — місяць вітрів і кривих шляхів.

Лютневий сніг весною пахне.

Лютий ведмедю и барлозі бік пригріває.

Лютень сказав: «Якби я в батькових літах, то бику-третяку роги вирвав би!»

Якби мені та сила, що в січні, каже лютий, то я бику-третяку роги вломив!

Часом лютий змилується, що людина роздягнена, але часом такий гострий, що змерзнеш аж до кісток.

Лютий зиму видуває, а березень її ламає.

Ще рано лютому до березня в свати ходити.

На лютий «Добридень», березневим «Здорові будьте».

Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.

Січню морози, а лютому хуртовини.

Лютневий сніг, мов з рукава.

Лютий сильний хуртовинами, а березень капіжем.

Як в лютому гукнеться, так восени відгукнеться.

Лютневі прикмети — метелиці та замети.

Лютий зиму на ніч замикає, а березень весну в гості припрошує.

Зима хоч припікає, зате комарів немає.

Зимове сонце, як мачушине серце.

Холод - не брат, а заметіль - не сестра,

Зима хоч і біла, та снігу не їсть, а тільки сіно.

Зимою сонце крізь плач сміється.

Мороз такий, аж зорі скачуть.

Іди, зимо, до Бучина, бо ти вже нам наскучила.

За матеріалами: Скуратівський В.Т. "Місяцелік". Київ, видавництво "Мистецтво", 1993, стор. 158 - 159, 182 - 183, 195 - 196.

 

Дивіться також:

Прислів'я про зиму, збірка Народ скаже, як зав'яже"Сонце в мішок не зловиш.

Так тепло, як циганові під ятером.

Зима біла, та не їсть снігу, а все — сіно."

 
 

Українські народні приказки та прислів'я, Різдвяні та новорічні приказки та прислів'я"Не дивниця, що на Різдво метелиця.

Зелене Різдво — білий Великдень.

Краще Різдво тріскуче, ніж пекуче."

(Українські народні приказки)

 

 

Більше прислів'їв та приказок на "Малій Сторінці":

Українські прислів'я та приказки

приказки та прислів'яДо перлин українського фольклору належать прислів'я та приказки — короткі влучні вислови, що в художній формі змальовують різні явища життя. Вони є узагальненою пам'яттю народу, висновками з життєвого досвіду. Прислів'я та приказки збагачують мову, роблять її образнішою, яскравішою. Дивіться у цьому розділі велику колекцію найрізноманітніших прислів'їв та приказок на будь-які теми.


Останні коментарі до сторінки
«Українські народні прислів’я та приказки про зиму»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар