Зірка Мензатюк. "Квітка-шахівниця" (оповідання про рябчика зі збірки "Зелені чари")

Зірка Мензатюк. Квітка-шахівниця. Оповідання про рябчика зі збірки оповідань Зелені чари. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош.

Зірка Мензатюк

Квітка-шахівниця

(зі збірки оповідань "Зелені чари")

Завантажити текст оповідання Зірки Мензатюк "Квітка-шахівниця" (txt.zip)

- Ну й вигадуєш, ха-ха! Пелюстки в клітинку? Гарна казочка!
А я ж нічого не придумую. Заплющую очі - й мов наяву бачу луку свого дитинства, Велику Рудку в селі Мамаївцях на Буковині.
Зірка Мензатюк. Квітка-шахівниця. Оповідання про рябчика зі збірки оповідань Зелені чари. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош.

Ранньою весною, ще лиш зазеленіє трава, на луці з’являлися квіти, які любило все село. Вони виднілися здалеку - темні цятки на тлі молодої трави.
То були прекрасні квіти! Високе стебло з вузькими та довгими закрученими листками, а на ньому - ніби тюльпани, схилені додолу. Та найдивніше, що вони мали пелюстки, розкреслені в дрібнесенькі білуваті й вишневі клітинки.
Не квітка, а справжня тобі шахівниця! Може, білі весняні метелики грали на них у шахи та були світовими переможцями, достоту, як українські шахісти?
Наукова назва квітки - рябчик шаховий.
Вчені виділяють ще два види цієї рослини: рябчик малий і рябчик руський. Слово „руський” - від давньої самоназви України - увійшло й до латинської назви рослини. Хоча вона трапляється не тільки в Україні, а й на Кавказі, Алтаї.
У народі ці квіти називають руським вінцем, рябими дзвіночками, гірськими тюльпанами. Але їхні найближчі родичі - не тюльпани, а лілеї, адже належать вони до родини лілійних.
Це багаторічні рослини. Прорісши з насінини, вони зацвітають на п’ятий або шостий рік і цвітуть протягом 10-15 років. Нові рослини з’являються і з насіння, і з дочірніх бульбоцибулинок - рябчик подбав, щоб вижити. А проте трапляється він дуже рідко. Рябчик шаховий занесений до Червоної книги України.
Нема вже рябчиків у моїй Великій Рудці. Бо й Рудки нема. Колишній голова колгоспу наказав її виорати, щоб дати Москві більше цукру. За свою запопадливість він дістав бляшану Золоту Зірку. А в Рудці вродили такі буряки, як дуля з маком: та земля негодяща для рільництва.
Але, може, коли-небудь ви натрапите на рябчиків. Бережіть їх! Хай не зникає це клітчасте українське диво.

За матеріалами: Зірка Мензатюк. "Зелені чари". Оповідання. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош. Чернівці, Видавничий дім "Букрек", 2012 р., стор. 33 - 35.

Більше творів Зірки Мензатюк на нашому сайті:

Зірка Мензатюк. "Зелені чари" (збірка оповідань про рослини)

"Квітують луки! Цвіте усе зело, а кожна квітка ніби промовляє. Про що ж вони хочуть розказати?" Розгадати їхні таємниці давно намагалася відома буковинська письменниця Зірка Мензатюк. У збірці оповідань "Зелені чари" вона розповідає про знані й маловідомі рослини України, пов'язані з ними легенди, повір'я, народні звичаї, про їхні чарівні й реальні властивості, про дива України - Долину нарцисів, заповідні тисові гаї та інші. Особливу увагу авторка приділяє забороненим у радянський час - і тому майже забутим - релігійним легендам про рослини, а також пов'язаним з різними квітами цікавим бувальщинам з житті видатних українців.

Дитячі твори Зірки Мензатюк

"Колись малою я любила читати, сидячи на горісі. Гілля навколо було мов зелене шатро, я опинялася мовби в інакшому, таємничому світі. А ще, правду кажучи, я ховалася. Батьки не схвалювали мого читання-всього-підряд. Тепер розумію чому. Книжки — як друзі. Є серед них надійні і справжні. Є й такі, на які просто марнуєш час." (Зірка Мензатюк)