Зірка Мензатюк. "Водяна царівна" (розповідь про водяну лілею з книги "Зелені чари")


Зірка Мензатюк. Водяна царівна. Оповідання про водяну лілею з книги Зелені чари. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош.

 

Зірка Мензатюк

ВОДЯНА ЦАРІВНА

(зі збірки оповідань "Зелені чари")

 

Завантажити текст оповідання Зірки Мензатюк "Водяна царівна" (txt.zip)


Місячної ночі з води виходять русалки. Вони гойдаються на гіллі або танцюють на ясних галявах — бліді, тонкорукі, у білих напівпрозорих сорочках, з довгим розпущеним волоссям, у зелених вінках з осоки.
Тільки в найстаршої русалки вінок з чудових водяних лілей.

 

Зірка Мензатюк. Водяна царівна. Оповідання про водяну лілею з книги Зелені чари. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош.


Біле латаття, або водяна лілея — то найпринадніша квітка наших озер і тихих заплав. Велика, сліпучо-біла, з золотою, мов сонце, серцевиною, вона далеко видніється серед води, мов царівна на зеленому троні.

У різних народах склали чудові легенди про латаття, шанували його і навіть обожнювали.
Давні греки вважали, що водяною лілеєю стала прекрасна німфа, і що ця квітка чарівна може наділяти людину красномовством. Німці різьбили її на лицарських гербах. Індіанці вірили, що біле латаття виникло з іскор зірки, яку збив стрілою молодий вождь.

Зірка Мензатюк. Водяна царівна. Оповідання про водяну лілею з книги Зелені чари. А в Україні розповідають печальну легенду, що водяними лілеями стали дівчата, яких гнали в неволю татари. Рятуючись від наруги, полонянки втопилися в глибокому озері, а на ранок виринули над плесом непорочним білим цвітом...

Це одна з найдавніших рослин землі, про що свідчить будова квітки. Вона з’явилася 70-80 мільйонів років тому. А ще — то дуже компанійська рослина. Де росте біле латаття, там, дивись, поруч і жовті глечики. Дружить воно і з жуками. Тичинки квітки виділяють тепло, тому вночі в затуленій квітці й ситно, й затишно. Жуки там днюють і ночують. А перелітаючи з квітки на квітку, запилюють їх.

Квіти, листя й кореневища латаття мають лікувальні властивості. У голодні роки люди рятувалися, готуючи з кореневищ лемішку. Але то треба вміти робити. Борошно належить вимочувати, бо латаття отруйне. Проте його кореневищами залюбки харчуються бобри, а поживне насіння їдять водоплавні птахи. Листя латаття, мов зелений дах, слугує домівкою для різних жучків та рачків, а чорні водяні курочки бігають по ньому, наче по проспекту.
Проте ця гарна й корисна рослина зникає. Її насіння не проростає, якщо у воді збільшується вміст мінеральних солей. Тому промислові викиди гублять її. А тут ще й люди зі своєю любов’ю до букетів. Оберемками виривають квіти відпочивальники, а віднедавна в містах почали продавати незрівнянні букети з білим лататтям. Але не раджу вам їх купляти. Десь годині о четвертій квіти закриються й більше ніколи не розтулять пелюсток. Наче справжня водяна царівна, лілея не являє своєї вроди, не прийнявши купелі, не занурившись по саму шию в прохолодну, м’яку озерну воду...

 

Зірка Мензатюк. Водяна царівна. Оповідання про водяну лілею з книги Зелені чари. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош.

За матеріалами: Зірка Мензатюк. "Зелені чари". Оповідання. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош. Чернівці, Видавничий дім "Букрек", 2012 р., стор. 75 - 79.

 

 

Більше творів Зірки Мензатюк на нашому сайті:

Зірка Мензатюк. "Зелені чари" (збірка оповідань про рослини)

Зірка Мензатюк. Зелені чари. Збірка оповідань про рослини. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош.
"Квітують луки! Цвіте усе зело, а кожна квітка ніби промовляє. Про що ж вони хочуть розказати?" Розгадати їхні таємниці давно намагалася відома буковинська письменниця Зірка Мензатюк. У збірці оповідань "Зелені чари" вона розповідає про знані й маловідомі рослини України, пов'язані з ними легенди, повір'я, народні звичаї, про їхні чарівні й реальні властивості, про дива України - Долину нарцисів, заповідні тисові гаї та інші. Особливу увагу авторка приділяє забороненим у радянський час - і тому майже забутим - релігійним легендам про рослини, а також пов'язаним з різними квітами цікавим бувальщинам з житті видатних українців.
 
Зірка Мензатюк, казки для дітей
"Колись малою я любила читати, сидячи на горісі. Гілля навколо було мов зелене шатро, я опинялася мовби в інакшому, таємничому світі. А ще, правду кажучи, я ховалася. Батьки не схвалювали мого читання-всього-підряд. Тепер розумію чому. Книжки — як друзі. Є серед них надійні і справжні. Є й такі, на які просто марнуєш час." (Зірка Мензатюк)

Останні коментарі до сторінки
«Зірка Мензатюк. "Водяна царівна" (розповідь про водяну лілею з книги "Зелені чари")»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми