Галина Мирослава
АНКА
Тітку Альберта, тету, всі родичі кликали тільки Анкою. А сьогодні Аль слухав розповідь про Єгипет у школі й почув, що єгипетський хрест, символ безсмертя й мудрості в Стародавньому Єгипті, називали анком або анкхом. Він аж здригнувся. "Ім'я Анка містить анк – єгипетський ієрогліф "життя"'', – подумав Альбертик і став розглядати на плакаті над дошкою зображення знака біля фараона, угорі він побачив коло, під яким своєрідний хрест. "Такий знак, – сказала Марія Іванівна, класний керівник хлопчика, – використовували також мая і скандинави, тільки вони не називали його анком". Отож, є якийсь зв'язок між анком і Анкою. Спершу Аль подумав, що ім'я Анк пасувало б до якогось чоловіка, хоча такого імені Альберт ніколи не чув. І чоловіка в Анки нема, вона живе сама, хоча поруч з їхньою квартирою. "Треба шукати інший розв'язок", – змикитив хлопець.
Повернувшись зі школи, Аль відкрив вікіпедію, аби розглянути знак анк, і тут побачив символ Венери, який використовують для позначення жінки, ніби як анк, проте планка хреста Венери не дотягується до кола. Крім того, коло Венери виразно більше. Коли Аль був маленький, замість людини він малював палички й кружечок над ними, щось подібне на анк, але зараз Альберт – школяр шостого класу, вже добре розуміє різницю між схематичним малюнком і малюнком, на якому на своєму місці ноги, руки, шия й все решта. Якось Бертик портрет мами малював, то мама себе навіть впізнала.
Розглядаючи символ, Альберт зауважив, що анк схожий на ключ. Можливо, в тети є такий ключ. Він знав, що тітка вішає всі свої ключі в сінешній кімнаті на гачку біля дзеркала. Спробував пригадати в уяві кожен. Згадав про один довгий ключ схожої будови, тільки кінчик ключа був інший, не просто дротик. Ключів на кшталт анка хлопчик ніколи ні в кого не зауважував. "Літак "АН" подібний до анка значно більше, ніж анк до ключа", – пожартував сам з собою.
Думка про те, що поєднує анка та Анку, мучила хлопчика довго. Під вечір він вийшов на двір, сів на лавку перед хатою, і, втомлений, чекав тітку. Недовго. Вона якраз йшла з роботи. Побачивши Альберта, весело запитала: "Над чим ти так замислився?" Хлопчик розвернувся до тітки й випалив одразу своє запитання про те, як пов'язані між собою символ анк і тітка Анка.
Тета хитро усміхнулась і запропонувала поглянути на опудало на городі за спиною хлопчика. Альберт закліпав очима, а Анка жваво додала: "Воно зовсім схоже на анк, і я його вчора поставила". На кілька секунд Альберт завмер як вкопаний, а опісля, як за диригентською паличкою, вони обоє одночасно лунко зареготали.
Оповідання люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше творів Галини Мирослави на нашому сайті:
Гарні мовні дослідження! І сюжет!
Від філологів - респект!
Спасибі за таке пізнавальне оповідання. Читали із сином. Колись сам замислювався над символами.
@Наталка
Щиро дякую
@Сергій Дякую дуже.
ПОДОБАЄТЬСЯ!