Вірші про захисників та захисниць України


 

Ілюстрація Нікіти Тітова.

Ілюстрація Нікіти Тітова.

 

 

 

     Тетяна Строкач

ЩИРА ПОДЯКА ВАМ, НАШІ ГЕРОЇ!

Рідні, незламнії,  мужні й хоробрі,
Найсміливіші, відважні та добрі,
Люблячі, милії, ніжні й кохані,
Вмілі, упевнені та незрівняні.

Щира подяка вам, наші герої!
Ворога знищете ви у двобої.
Вами пишаємось й вірим безмежно!
Будемо вільні ми і незалежні!

 

* * *

 

Владлена Вернер 

З ДНЕМ ЗАХИСНИКА ВІТЧИЗНИ!!!

Ви захищаєте наше небо, 
Даруєте людям мир та спокій, 
Глибоку шану Україні 
Плекаєте в душі широкій.

Нащадок вільних козаків
І гордість для своїх батьків,
Наповнені патріотизмом, 
Вас — з Днем захисника Вітчизни! 

 

* * *

 

Татьяна Маляренко-Казмирук

ЗАХИСНИКАМ

В захисників сьогодні свято.
Та тільки нІяк святкувати.
Штурмують хлопці всі завзято
Рашистів, виродків проклятих.

Та прийде час, і Україна
В цей день співатиме пісні.
Незвана наволоч вся згине,
Кінець прийде страшній війні.

І оживуть всі парки, сквери.
Про перемогу заспіваєм.
Відкриєм миру, щастю двері.
Захисників всіх привітаєм.

А зараз, хлопці і дівчата,
Від всього серця вам уклін.
Вас привітати дуже раді.
Життя хай Бог дарує всім!

 

* * *

 

Golden Get

ДО ДНЯ ЗАХИСНИКІВ І ЗАХИСНИЦЬ
    
Наша війна — важка робота
Без правил, бо це не є гра...
Бо знову лізе ця гидота, 
Від божевільного кремля..

Як їх навчити людським діям ,  
Прибульців з зони зомбі-ленд? 
Як зупинити божевілля, 
Коли ж настане "Хеппі-Енд"? 

Наша війна — важка робота.
Але ми Сильні, бо в Серцях, 
Є про Країну Мрій турбота, 
І ми підемо до кінця... 

Бо вільні ми у наших мріях, 
Згуртовані усі в кулак 
Щоб дати відсіч в мужніх діях, 
І не зламати нас ніяк!

 

* * *

 

Олег Князь

З ДНЕМ ЗАХИСНИКІВ І ЗАХИСНИЦЬ!

Тримаємося, нас не подолати, 
є прикростей багато й таємниць, 
але народ наш заслужив на свято, 
на День Захисників і Захисниць! 

Сьогодні не прості часи в державі, 
кровопролитна йде, страшна війна, 
вчорашні "друзі" — вороги лукаві, 
набрався лиха наш народ сповна! 

Ми сильні духом, непоборні, вільні, 
із наших вуст звучить, зі зброї і дзвінниць, 
серця й кордони українців нероздільні, — 
із Днем Захисників і Захисниць!

 

* * *

 

Василь Ковтун

ДОБРОВОЛЕЦЬ

Доброволець – це завше перший,
Доброволець – це тільки свій,
Доброволець – це шлях до звершень,
Доброволець – це поклик мрій.

Доброволець – це мить розлуки.
Доброволець – це прав борець,
Доброволець – це теплі руки,
Доброволець – це стук сердець.

Доброволець – це погляд віщий,
Доброволець – це ран сліди,
Доброволець – це не «навіщо?»
Доброволець – це лиш «куди?»

 

* * *

 

Лілія Божик

УКРАЇНСЬКОМУ СОЛДАТУ

Український солдате,
Батьку, сину і брате,
Повертайся скоріше додому,
До дітей до дружини,
До всієї родини,
в рідний дім принеси перемогу !

Тебе вдома чекає
І очей незмикає,
Твоя матінка добра і мила,
Знов ночей недіспала,
На колінах стояла,
Вона Бога за тебе просила!

Український солдате,
Лиш не смій помирати,
В тобі міць, в тобі віра і сила,
Рідний дім захищаєш,
Нас грудьми закриваєш,
Бо ти наші надійні вітрила!

Цілу ніч на сторожі,
Гонив танки ворожі,
Руки в кров і у рани всі ноги,
Український солдате,
Ми з тобою наш брате,
Лиш разом досягнем перемоги!

Ми за тебе горою,
Будем разом з тобою,
Рідний край від катів боронити,
Український солдате,
Ще будем процвітати,
Жити, мріяти й знову любити!

Уперед! Не здавайся!
Лиш живим повертайся,
До рідненької отчої хати,
Там сім’я, там дитина,
Там кохана дружина,
Там є батько старенький і мати!

Український солдате,
Будеш гордо стояти,
За країну свою, за родину,
Ти міцний наче криця,
В серці вогник іскриться,
Тільки ти, захистиш Україну!

 

* * *

 

Галина Пігут-Николишин

ПРОВОДЖАЛА МАТИ СИНА...

Проводжала мати сина у солдати,
Серце розривалось, плакала душа.
На порозі стала, просила заждати…
Свій натільний хрестик синові дала.

Бережи, синочку, тільки не знімай,
Коли буде важко… Господа згадай,
Притули до серця, все віддай Йому,
Він тобі засвітить сонечком в пітьму.

Він твоя надія, Він твій оберіг,
Ти молися Богу, щоб тебе беріг,
Щоб на полі бою на страшній війні,
Помагав Ісусик, серденько, тобі.

Проводила мати сина у солдати,
Серце розривалось, плакала душа,
Стала на коліна, почала благати,
Линула молитва щира в небеса…

У бою синочок… Обстріли, гармати,
Перед образами плаче сива мати:
Господи Ісусе… Боже мій Святий,
Ти мою дитину хрестиком прикрий.

У окопі щиро молиться солдат,
А довкола кулі і гримить снаряд…
Затиснув в долоньках мамин оберіг,
А Господь шепоче, щоб до лісу біг.

Вибрався хлопчина, по землі повзе,
А натільний хрестик грудь йому пече.
Тільки перебрався через перекоп,
Влучила гармата в той самий окоп…

Зустрічала мати із війни солдата,
Серце розривалось, плакала душа,
Поклонилась Богу на порозі хати…
Мамина молитва сина вберегла.

Тож моліться мами, довіряйте Богу,
Він із кожним сином в бій смертельний йде!
Сонечко засяє! Буде перемога!
А синочок маму… знову обійме!!!

 

* * *

 

Віра Юрчишин

УКЛІН ЗАХИСНИКАМ!

Я люблю, тебе — дуже, дуже,
Мій Герою, не з книги, а з дня.
Знов сирена неспокій рушить.
Та тривога за тебе, бійця!

Ми не бачились. У вічі не знаю.
Ти ж вірніший за зорі вночі.
День і ніч з тобою минає,
Всі за тебе мої молитвИ...

Я люблю тебе, Непереможний!
Уцілій лиш у битві за край!
Хай минає куля ворожа!
Я чекаю й люблю — пам'ятай...

ГОСПОДИ, БЕРЕЖИ НАШИХ ВОЇНІВ!

 

* * *

 

Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi

CМIЛИВІ ГЕРОÏНІ

Змiнив гарненьку сукню
Плямистий камуфляж,
I не цiкавлять нинi
Нi мода, анi пляж.

Вони в тероборонi,
I на передовiй,
Багато в Украïнi
Cмiливих героïнь!

Й в тилу, рiдненькi, роблять
Усе для перемоги,
Хоч сльози часто душать,
Працюють до незмоги.

Так не одне сторiччя,
З дитятком на руках,
Як Мати — Украïна
Дола тернистий шлях.

I, маючи у доньках
Таких от Берегинь.
Нескорена, безстрашна
Рашисту твердить: "Згинь!"

Руйнує людськi долi,
Безжальний ворог лютий,
Та непоборна iстина:
Вкраïна є! Й ïй бути!
(01.05.2022)

 

* * *

 

Сергій Мостюк

ЗАХИСНИКАМ

Землю мою захищено.
Вкрадене відвойовано.
Ворога в попіл знищено.
Спокій наш гарантовано

Доблесними солдатами.
Лицарями незламними.
Хлопцями та дівчатами.
Захисниками славними.

Жили вони звичайними,
Просто людськими долями.
Стали національними
Воїнами-героями.

Шана на віки вічні їм!
Честь і хвала нескореним!
Слава полеглим і живим!
Схилимо, браття, голови!

 

* * *

 

Сергій Борчук 

ЗАХИСНИКАМ УКЛІН

Ми духом сильні, волею, мечем.
В боях завжди є мудрість і відвага.
Якщо потрібно, світ перевернем.
І буде воля, слава і повага.

Черговий виклик — постріли, війна...
Черговий раз ми здобуваємо свободу.
Нажаль життям і кров'ю козака...
Дітьми Вкраїни — славного народу.

Героям слава — всім ЗАХИСНИКАМ,
Що полягли за нашу Україну.
Наше майбутнє, щастя і талан
Завдячуєм Тобі, ВКРАЇНСЬКИЙ СИНУ!

Низький уклін мужчинам і жінкам, 
Ви спокій наш щоденно бережете.
Щира подяка втомленим батькам,
Які з війною перестали спати.

Чи довго ще гортати сторінки,
Кривавими червоними словами?
Здали екзамен всі ЗАХИСНИКИ,
І Україна житиме віками!

Ми маємо свободу прославляти,
Нащадкам спадок роду передати!
Ставши на ЗАХИСТ — мову  берегти,
Щоб Україну-Неньку пізнавати!

 

* * *

 

Микола Серпень

ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ

Ще посмішки осяють ваші лиця,
І душі загрубілі ще спочинуть.
Ви зможете тоді води напиться
З криниці, що в калині біля тину.

Вода джерельна затверділі душі,
Вам свіжістю ласкаво обійме,
Всі болі і всі муки ваші бувші
З собою назавжди вона візьме!

Надії ваші відтепер дощами,
Так рясно випадуть для всіх.
Ви зможете у щасті до нестями
Ще босоніж пробігтись по росі!

І, щоб в легендах ожили навік
Всі ваші друзі, ті що полягли,
Ви мусите прожити кожен рік,
Із тих, котрі вони не дожили,

І так прожити, щоб не пожаліли,
Ті побратими, чий зірвався шлях!
І щоб сорочки в ста потах біліли,
Країна твердо у майбутнє йшла!

І от коли вам внуки тихо скажуть:
«Дідусю, розкажи нам про війну!»
Про те, як боронилися відважно,
Почнете пісню світлу і сумну...

І хай  навкруг усі її підхватять,
А в серці туга смутком защемить!
Якраз тому всі українці-браття,
Що кров убитих кожному сурмить! 

 

* * *

 

Юрко Голуб

МОЛИТВА ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ

Бережи, Боже, Україну,
дай сили нам без зайвих слів,
вправно, натхненно, без упину
долати підлих ворогів,
терпіння, мужності, єднання, 
щоб зникла наволоч остання,
щоб знали діти лиш мирне небо —
нам ВСЕ для цього зробити треба!

 

* * *

 

Анна Химина

ЗАХИСНИКУ
  
Солдате, воїн, захисник,
Пишаюся тобою.
За те що мир мені зберіг
Й відважно йдеш до бою.
За те, що в ці важкі часи
Не бачить тебе мати,
І ні дружину, ні дітей
Не можеш обійняти.
За те, що в мене мирний день.
Живу, навчаюсь, граю,
Що мирне небо наді мной,
Що я війни не знаю.
За те що нині кожен день
І кожную хвилину
Ти, ризикуючи життям,
Борониш Батьківщину.

 

* * *

 

Валентина Інклюд

ЛИСТ ЗАХИСНИКАМ

Вертайтесь живі додому,
Батьки, наречені, сини,
Ви власну долю свідомо
Кидаєте в пекло війни.

Еліта нації справжня,
Без фальші регалій і звань.
Спасибі, мужні, відважні
За мирне майбутнє світань.

Щоденно в молитві кожній
Благаємо Бога-Отця,
Щоб кулі лихі ворожі
Не ранили ваші серця.

Рішучі, сміливі, гідні
І, певно, найкращі із нас,
Вертайте живими, рідні,
Країна збідніє без вас.

 

* * *

 

Олександр Джога 

ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ

Приходь живим, син України, 
З боїв за цілісність країни.
Приходь з щитом, а на щиті,
Лежать хай вороги твої. 

За тебе мати свічку ставить,
Її молитва Бога славить.
Та милість просить дарувати-
Життя тобі урятувати. 

Вночі вона не може спати,
І зрозуміло, вона ж мати.
Яка тебе вночі гойдала, 
На сон тобі пісні співала. 

Для неї ти єдина втіха,
Її маля, її ти криха.
Ти наче промінь скрізь віконце,
Їй грієш душу немов сонце. 

Її єдина ти дитина,
Для неї ти уся родина,
Немає в неї більш нікого,
Нікого рідного такого. 

А мати плаче, молить Бога,
Бо вже за край її тривога,
Щоб Ангел крилами укутав,
І ворожнечі карти сплутав. 

Живим вертайся, так потрібно,
Щоб мати була вже спокійна,
Тебе змогла би пригорнути,
Та мирним сном уже заснути.

 

* * *

 

Golden Get

НАШИМ ЗАХИСНИКАМ НЕБА
    
Тяжкі моменти в небі 
Битви 
Героя гартують...
Але його серце б'ється  
сильно
З Вітром...
І він  не сумує.. 

Бо йому немає часу 
на усякі сумління..
Бо герой  неначе птаха..
У польоті вільний. 

Неможливо подолати 
Дух його козацький.  
Орки це повинні знати,
Бо він зненацька, 

Зламає кремля плани,
Бо він не має страху...
Бо наш Герой 
В польоті вільний
Як потужна птаха...

 

* * *

 

Єфросинія Чубінська 

ДО ДНЯ ЗАХИСНИКІВ
ТА ЗАХИСНИЦЬ УКРАЇНИ *

Низький уклін захисникам —
Щодня і в дощ, і в спеку
Стоять на варті нашим снам
І захищають землю.

Тікають орки тут і там,
Мости палають гучно,
Бо йде український солдат
Вражині буде скрутно!

Ворожі танки у вогні,
Капітулює раша.
Ракети падають назад —
Така вже участь ваша!

Завзято взялися гуртом
І знищим супостата.
Звитягу здобува народ —
Залужний — файний ґазда!

 

* Сучасний вірш до Дня козацтва для підняття бойового духу. 
Авторка — Чубінська Єфросинія, 8 років, 13-та школа м. Києва.

 

 

 

 

 

На відео: Вірш "Люди –Титани" читає автор Максим Коровниченко.

 

 

 

Максим Коровниченко

ЛЮДИ – ТИТАНИ

Колись дитина запитає: "Тато, хто це?
Чому обличчя їх – суцільні рани?"
– Пішли разо́м подякуємо, доця,
Бо це не просто люди. Це титани.

Оці опечені, скалічені долоні
Тримали що є сили нашу волю.
Їх різали, ламали у полоні –
Ми маємо позбавити їх болю.

Беззубі посмішки, відірвані кінцівки,
Суха рука вісить отой гіллякою.
Піднімеш, доня, очі від бруківки?
Це наш герой – скажи тихенько «Дякую!»

Якщо це слово, здобрене турботою,
Душа почує це. Почує та відтане.
Навіки вдячності людської позолотою
Тепер ви вкриті. Дякую, титани.

Надія гостем стукає у груди,
Заварить зранку каву запашну.
Титани ці – вони звичайні люди,
Які забути хочуть про війну.

(липень 2023)

 

* * *

 

Максим Коровниченко

ГЕН ВОЇНА

Це не можна купить за біткоїни.
Це не зробиш айфоном як селфі.
Це всередині. Це – Ген Воїна.
Він в тобі, як в надійному сейфі.

Переможемо клятого ящера
Усією, пліч-о-пліч, країною.
Ось за спи́ною встали пращури
Непорушною ввік твердинею.

У землі не буває володаря
Окрім того, хто робить на ній
зроду-віку. Це – Ген Господаря.
Він у праці, важкій, мовчазній.

І земля тобі за́вжди віддячить
І добром тобі щедро вродить,
Але нині сини собачі
Люто нищать цю дивну вроду.

Я без неї – душею безхатько,
Доню, нумо, сідай на плечі!
Це глибинне. І це – Ген Батька.
Він у мирному сні малечі.

Це неправильно – жити розлуками,
Ми планети, в нас є орбіти.
Доки грають батьки з онуками,
Ми щасливі дорослі діти.

Ми усі – ДНК країни,
Унікальна, красива, могутня.
В нас у кожному – Ген Людини.
Збережем його. На майбутнє.

(20.01.2023)

 

* * *

 

Максим Коровниченко

***
Хтось вписує зараз в майбутнє події,
Бо нині часи – саме чесне люстерце.
Ми вийшли з братами із пекла Авдії...
...вкипає в броню українськеє серце.

Частини його залиши́лись навіки
В згорілій землі українських позицій,
Воно б'є набатом у "піксель" каліки
Як доказ славетних козацьких традицій.

А втрата землі – це не втрата надії:
Вертатися можна та треба вертати.
Ми винесли друзів своїх із Авдії...
... вкидання про зраду не треба вкидати.

Війна для політиків – партія в шахи.
Для нас – боротьба за життя та свободу.
Раніше ми думали, люди – мурахи,
Чи шістки та сімки, що вклали в колоду.

Що служки закону – зазвичай повії,
Де власність "державна" дорівнює "власна".
Але саме нас пам'ятає Авдії...
...вкарбується Сватово, Харків, Попасна.

Виходити важко – душа заболіла,
Вона, мов старе та диряве відерце.
Та наше посічене втомлене тіло
Несе з усіх сил українськеє серце.

(лютий 2024)

 

* * *

 

Максим Коровниченко

МІЙ

Мій пост бойовий – його праве плече.
Рука його вправна зрослася з мечем.
Боронить він землю, родину та дім.
І гоже мені бути поруч із ним.

В людей нині дуже болючі часи.
Нам Батько сказав: «Відведи та Спаси!»
Тому в охоронців роботи багато,
Бо маємо слухатись Нашого Тата.

Бо знижки немає в цієї ціни:
Розпродаж людського життя у війни.
А ми не торгуємо – це найдорожче.
Але це війна. Підстрахуй мене, Отче.

"Мій" каже, що просто десь в центрі Європ
Боронить тихенько маленький окоп.
Але цей окоп – його рідна земля,
На ній народилось його немовля

І він не позволить наразі нікому
Зі зброєю пхатись до нього додому.
А він не позволить – я вже таких знаю,
Бо, справді, рабів не пускають до раю!

Розправлені плечі рабам – привілей.
Їх доля – ненависть до вільних людей.
Претензії світові – це я засвоїв –
Завжди відрізняли рабів від героїв.

Либонь, це звичайна геройська потреба:
Як втримали землю, тримати і небо.
На Небі Героям – пошана та слава!
На жаль, у раю в них вже ціла держава.

Горюють небесні мої побратими,
Бо хлопці додому не прийдуть живими.
Бо як так?! Ми їх не змогли вберегти?!
Крильми обіймають холодні хрести.

"Свого" не пущу я за Темну Межу!
Обітницю дав, що його збережу.
Від кожного бою до кожної битви
Я втілюю в дійсність дитячі молитви.

Небесного війська незримі солдати
Завдання одне – зберегти, врятувати,
Біду відвести та від зла захистити,
Бо вдома чекають дружина та діти.

Знов вибухнув світ, починається бій.
Зайняти місця та тримаємо стрій!
Розправимо ширше над хлопцями крила!
Десь поруч Наш Тато. Ми разом! Ми сила!

(березень 2022)

 

* * *

 

Максим Коровниченко

РІДНІ НЕЗНАЙОМЦІ

Усе життя вмістилось у котомці,
Ворожий танк загородив життєвий шлях.
А десь на сході рідні незнайомці
Бурятів смажать в селах та містах.

Я їх не знаю – ні ім'я, ні віку.
Працюють в офісах чи садять десь городи?
Та маю я повагу превелику:
Здається, ми одного з ними роду.

Сумний святий заплакав на іконці,
Не стримавши нещадного прокльону.
А десь на півдні рідні незнайомці
Тримають що є сили оборону.

Я їх ніколи в очі не побачу
Та мати спільне небо з ними – гордо.
Вони вбивають зграю ту собачу,
Що перегризти хоче наше горло.

Творець борщу наварить десь на сонці:
«Я кожного з повагою зустріну»
Десь зовсім поруч рідні незнайомці
Вмирають за свою й мою країну.

(травень 2022)

 

* * *

 

Максим Коровниченко

***
Крок за кроком, крок за кроком
Під нашим небом, під нашим богом,
Зваливши долю важку на плечі,
З землі своєї женемо нечисть
Крізь біль та втому, крізь смерть та зраду.

Занадто цінне у нас позаду:
Дитинство, друзі, батьки та діти,
Ранкова кава, сади та квіти,
Рибалка з кумом, в батьків вечеря,
Мала з собакою грає в сквері.

Тут пам'ять предків – могили роду,
Тут сіють волю та жнуть свободу.
Тримайся, ненька: ми тут, ми встигли.
Ми обіцяли братам загиблим,
Що жодній латці землі цієї
Не бути зроду шматком расєї.

Ростемо швидко, нам зброя впору.
Наш добрий ранок – це вбитий ворог,
Якого в пекло забрав нечистий
Він там шукає: «А де нацисти?»
Нацисти вбили людей в Ізюмі
Країна плаче, вона у сумі.

Ми замінили в душі деталі,
Затисли горло та йдемо далі.
Наш подих стане їх некрологом
Бо крок за кроком, наш крок за кроком
За сльози жінки, за крик малечі
Ми будем бити цю кляту нечисть.

(вересень 2022)

 

* * *

 

Максим Коровниченко

***
Моє тіло сидить в окопі
Мої руки тримають зброю.
Що там пишуть у гороскопі?
Чи сприятливий день для бою?

Мої очі сканують простір
Кожна клітка стає очима
Птах співає. Гармати постріл
Неспокійно. Але терпимо.

М'язи сили уже не тямлять,
Кожна мить – прес-реліз для хронік.
Та дарує ласкава пам'ять
Мирні згадки. Які як бронік

... Я сиджу на колінах в тата.
Чути неба блакитний плескіт.
І попереду так багато –
Все життя і ласкавий всесвіт...

... Мирне небо, робочі будні,
І обІйми міцні жіночі.
Я тримаю в руках майбутнє
Воно дивиться мені в очі ...

Це не згине в війни потопі:
Ми закрили свій дім спиною.
Моя пам'ять сидить в окопі
Моє серце тримає зброю.

(вересень 2022)

 

* * *

 

Максим Коровниченко

ГЕРОЇ, НЕ ВМИРАЙТЕ

Пам'яті Романа Ратушного та всіх героїв


Герої, не вмирайте. Вам не можна.
Шо все нормально, шліть голосові.
Країна буде вільна та заможна,
Коли у ній ви будете живі

Відчинені до раю навстіж двері
Герої йдуть – рабам в раю не місце
Зготуй їм шось смачненьке на вечерю,
Госпо́дарко небесная царице

В неволі жити ми чомусь не звикли
Неволя – це свобода кріпака.
Їм хочеться, щоб ми навіки зникли
Тому і нищать наше ДНК

Ідуть герої. Часто непомітно.
Заплаче небо. Прапор на труні.
На груди ляже вслід плита гранітна.
Вони перемогли на цій війні

В дива й героїв віримо, як діти,
Але ...прикрийте "броником" живіт.
Герої не вмирайте. Треба жити
Щоб врятувати цей буремний світ

(червень 2022)

 

* * *

 

Максим Коровниченко

ЖИВИЙ...

– Живи, живий, – закутуюся в ніч,
«Добраніч, донечко. Люблю тебе, Маріє»
На відстані розмови – гарна річ:
Безцінна безоплатна терапія.

Живи, живий! Боятися не слід –
Не розплескай миттєвості коштовні.
Бо ти – це є могутній дивосвіт:
Все у тобі з тобою йде назовні.

Живи, живий! Сьогодні гарний день.
Якщо ж не дуже – завтра буде краще.
Вдихни цей ранок космосом легень,
Виводь всіх демонів із внутрішньої хащі.

Не треба аж занадто перейматись,
Що не такий. Бо кожен – не такий.
Перемогти. Прожити. Подолати.
Живи, живий.
Живи, живий.
Живий...

(липень 2024)

 

* * *

 

Максим Коровниченко

ЗАРАЗ БИ ДЖИНА ІЗ ТОНІКОМ...

Зараз би джина із тоніком
Чи узвару холодного з глека.
Піт закипає під броніком.
Спека.

Зараз на море б родинами
Милуватись морськими пейзажами.
Та треба возитися з мінами
Вражими.

Свобода вартує дорого,
Воля багата спокусами.
Ми знищимо цього ворога —
Мусимо.

В Монако втекли раби.
Стрій тримає еліта.
Новий сезон боротьби —
Літо.

Грають комахи джаз.
Снаряди летять драконами.
Небо вдивляється в нас
Дронами.

Бавиться сонце руде,
Підморгує снайперу в оптику.
Збрешіть, що спека спаде,
Синоптики.

Джерело: https://www.instagram.com/

 

 

 

 

На відео: Максим Коровниченко. "Зараз би джина із тоніком..."

 

 

 

 

 

 

 

Світлана Гуцуляк-Федорович

УКРАЇНСЬКИЙ СОЛДАТ

Не кажіть лише мамі, що тут по коліно води.
Не кажіть лише мамі, як холодно тут у окопі.
Ви скажіть їй лише — все нормально: здоровий-живий...
Український солдат наймужнішого війська в Європі...

Не кажіть лише мамі, як часто я згадую дім,
Теплу рідну домівку і мамині яблучні штрудлі.
Ви скажіть лише те, що я ситий, я сплю і я їм...
А про решту — не треба, бо справді не спав я добу вже...

Не кажіть лише мамі, що іноді просто боюсь,
Що навіки залишуся тут, у холоднім окопі.
Ви скажіть їй що виживу, просто скажіть, що молюсь...
Український солдат наймужнішого війська в Європі...
(27.11.2022)

 

* * *

 

Володимир Мілянчук

Я ПОВЕРНУСЯ 
(присвячено захисникам України)

Прощаюся з тобою,
А ти уся в сльозах,
Огорнута журбою,
І сум в твоїх очах.

Пробач мене, маленька,
Та не можу я не йти, 
Коли моїх братів
Розстрілюють кати.

Чекай мене у спеку
Чекай мене в дощі —
Я повернусь до тебе 
За покликом душі!

Ти вір, що все минеться,
Що це не назавжди, 
Що пройдуть темні хмари 
І люті холоди...

Я повернуся —
Ти так і знай,
До тебе пригорнуся,
А ти лише чекай...

Я повернуся 
І тебе обійму,
Й залишуся з тобою
Назавжди!

 

* * *

 

Анатолій Розумний

СПАСИБІ ВАМ, ЗАХИСНИКИ ВІТЧИЗНИ…

Спасибі Вам, захисники Вітчизни!
Усім, хто землю рідну боронить…
В боргу ми перед Вами, аж до тризни...
Хай Матір Божа Вас усіх хранить!...

За Вас щодня я Богові молюся,
Щодня прошу у Нього одного:
Щоб кожен з Вас додому повернувся,
Живий-здоровий... Я молю Його...

Щоб кожна мати сина дочекалась,
Щоб батько рідну доньку обійняв...
Малеча — мамі, татку щоб всміхалась,
Щоб в мирнім небі журавель кружляв...

Згадаю всіх я, ставши на коліна,
Життя своє віддав хто у бою...
За свою матір, неньку Україну...
В скорботі голову свою схилю…

 

* * *

 

Галина Брич

ПИЛЬНІ ЗАХИСНИКИ
    
Тривога… Панічна тривога...
Страх змією повзе до хати.
І знову звертаюсь до Бога.
Неспокійні думки про втрати…
Сирена… Відбій сповіщає. 
Новина́ – ні втрат, ні руїни.
Ворожу ракету вражає
Захисник – ППО України.
Отямтесь, поганці повзучі.
Не точіть надаремне зброї.
Спиняють і смерті летючі 
Незламні та пильні Герої.

 

* * *

 

Галина Грицина

ЗАХИСНИКАМ І ЗАХИСНИЦЯМ

Захищаючи — запам'ятайте!
Свободу не дадуть до рук,
Палкого серця вільний дух
Усі на боротьбу вставайте!
Щоб зберегти усе своє,
Не забуваючи могили,
Тих, що життями заплатили,
В порохівницях порох є!
Не вірте на слова "братам":
З дияволом нема угоди,
Кують кайдани в нагороду
Тюрми готуючи всім нам.
Свободи збережімо дух,
Любові хватить нам і сили,
Сокиру миру нагострили?
Її не випускаймо з рук.
Пам'ять не спить, а будить нас:
У боротьбі свій дух гартуймо
Та Богородицю шануймо,
Від Неї захист нам  весь час.

 

* * *

 

Любов Пікас

ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ

Ви — у наших думках,
Ви — у наших серцях,
Ви — у наших словах при молитві.
На життя полотні
Вам малюємо дні,
Де вас успіх чекає у битві.

Де вас янгольський цвіт
Укриває від бід, 
Бог тримає свою парасолю —
Від вогню, що в лице.
Тільки вірте у це!
Захистіть нашу землю і волю!

 

* * *

 

Любов Пікас

ДЯКУЮ ЗАХИСНИКУ

За те, що я живу в оселі,
За те, що сплю в своїй постелі, 
За те, що ранок зустрічаю
Що маю хліб і сир до чаю, 
Що  бачу небо, кущ калини,
Що чую  щебети  пташини, 
Пірнаю часто в сни казкові,
Я дякую захисникові.
Це він стоїть на варті краю,
Вогні ворожі відвертає.
Це він  у будень і у свято
Б’є ворога, що йде, завзято.
Вклонюся я захисникові,
Складу букет йому з любові.
Хай з перемогою вертає!
Хай Бог його охороняє!

 

* * *

 

Катерина Проценко

Присвячується 
КОЖНОМУ 
українському солдатові

Поки ти у окопі, солдате,
Я лежу у своєму ліжку.
Поки ти лише мрієш поспати,
Я читаю цікаву книжку.

Поки ти ледь втікаєш від кулі,
Я вдягну теплий плед на спину.
Поки ти за сім‘єю сумуєш,
Я цілую свою дитину…

Але чи ще стояло б те ліжко,
Та і вся взагалі то хата?
Чи була б іще цілою книжка?
Чи могла б я її читати?

Чи могла б я ще кутатись пледом,
Цілувати свою дитину?
Чи була б ще родина мене?
Чи була б ще я у родини?

… Якби не ти…

Я молюся за тебе, солдате,
І до Всесвіту, і до Бога.
Щоб тебе дочекалася мати,
І додому вела дорога.

Завдяки лиш тобі, наш солдате,
Є у мене і хата, й ліжко,
І можливість сім'ю обійняти.
І дочитана моя книжка.

Неодмінно, я знаю, вернешся,
Будеш, хоч вже і є, героєм.
І родині своїй усміхнешся,
Дім всі рани твої загоїть.

Повертайся скоріше, солдате.
Я думками завжди з тобою.
Так словами і не передати,
Як я вдячна, що є живою!

 

* * *

 

Валентина Ярошенко

ЗАХИСНИКИ — НАШІ СИНИ

Стала огидна ця війна,
Немає спокою в душі.
Яка ж життю тепер ціна?
Але ми пишемо вірші.

Інколи пісні лунають,
Бійці дарують нам тепло.
Оплески від нас чекають,
Бо переможе все ж добро.

Їм причетна вся сміливість,
Заради нас здатні на все.
Нам хвилини йдуть щасливі,
Бо втрати ворог всі несе.

Ми чекаємо на вас,
Повертайтеся додому.
Для всіх настане добрий час,
Буде крапка, а не кома.

Захисники — наші сини,
Дорогі, ми завжди з Вами.
Закінчаться скрути війни,
Перемога йде за нами!

 

* * *

 

Валентина Ярошенко

ЗАХИСНИКИ — СПРАВЖНІ ГЕРОЇ

Настане наш День Перемоги,
Воєнні скінчаться жахіття.
Усі міста вийдуть з облоги,
Прикрасить квітом весна віття.

Будемо сльози проливати,
Після страждань, усіх тортур.
З руїн державу підіймати,
Український покажемо дух.

Поки що, рано нам радіти,
Маразм "Пукіна" йде без кінця.
Мужністю варто володіти,
Вже в мобілізації війська.

Людей продовжує гнобити,
Нема нацистським діям спину.
Їх допоможе Бог добити,
Назавжди ворог від нас згине.

Захисники — справжні Герої,
Збережи всім їм Боже життя.
Лунає Слава в кожнім слові,
Звільняють вже села  і міста.

 

* * *

 

Валентина Ярошенко

СЛАВА ЗАХИСНИКАМ!

Хай війна заціпить рота.
Не подружка всім, а біль.
Прогресує вона доти,
Перемога влучить в ціль.

Заб'є її вона, заб'є,
Бо силу має й волю.
Не тільки там слово моє,
Від Бога — допомога.

Хай допоможе він усім,
Надія лиш на нього.
Посмішки у світі цім,
Діждатись Перемоги.

А вона не за горами,
Одного терпіння нам.
Україні нашій СЛАВА!
СЛАВА ще ЗАХИСНИКАМ!

 

* * *

 

Валентина Ярошенко

ЗАХИСНИКАМ — СЛАВА!

Одна мить, як розпочалась війна,
А стільки болю у кожнім слові.
Уже стільки жертв принесла вона,
Боже, хто з нас хотів таку долю?

Чи вдасться нам описати пером?
На словах той біль не передати.
Стільки померло українців загалом?
А стільки нам, ще живим страждати?

Ми усі сильні, бо є українці,
Затопчемо ворога ногами.
У тому існує наша міцність,
Неси Боже, захисникам СЛАВУ!
СЛАВА УКРАЇНІ!!? ГЕРОЯМ СЛАВА!!!

За матеріалами: 
http://www.poetryclub.com.ua/

 

* * *

 

Інна Паламарчук

ВОЇН

Не біла ковдра застеляє землю,
Холодний сніг лягає на життя,
Ще варто пережити біль і скверну,
Бо дика наволоч крокує на міста.

Ти мусиш не ховати змерзлі руки,
Тримати зброю і в поля іти,
Прицільно стежити, щоб  ці звірюки
На землю нашу більше не прийшли.

Ти не почуєш голосу матусі,
Лише молитва на твоїх устах,
Й нестерпний вітер ген на виднокрузі
Летить до тебе, як зловісний птах.

Зима краса, коли вдихали волю,
Коли  тепло в домівках зігрівало,
Але коли ти воїн в  мертвім полі,
Ти мрієш про одне
війни б не стало!

 

* * *

 

Інна Паламарчук

СИНИ-ВОЇНИ

Вітер лагідно їх огортав,
Шепотіло розквітле гілля,
— Мене дома чекають, — сказав.
— Обійняти хочу дитя.

— Я дружину дуже люблю
І надіюсь на щастя своє,
Тож за землю свою стою,
Бо кохання на ній живе.

— А мене зачекались батьки,
Хай вклоняється місяць їм,
Я щоночі зорі прошу
Берегти їхні душі сумні.

— Я приїду — збудую дім,
Наречена мене чекає,
Хай Господь допоможе усім,
Хто страждає і миру благає.

Я так слухала їхні слова,
І, здається, душа співала:
Народила моя земля
Тих синів, яких зАвжди чекала!

 

* * *

 

Інна Паламарчук

ПОКОЛІННЯ ВОЇНІВ

Ми народились — світло й тьма змагались,
Нас напувала доля лиш вином,
І Божа кров із вірою вливалась,
Щоб нечисть побороти її ж злом.

Ми вижити навчилися без хліба,
Ковток води замінював нам піт,
Каміння розгрібали просто  неба
І споживали правди тяжкий плід.

Ми гартували тіло із душею,
Стежки обрали крізь вогонь і млу,
Ми поріднились з  нашою землею,
Йдемо "на прю", щоб вбити цю війну.

 

* * *

 

Наталія Кузьмічова

ГЕРОЯМ СЛАВА!

Вони безстрашно бороня'ть наш спокій,
І день, і ніч стоять за землю рідну.
А скільки полягло в бою жорстокім
За щастя й долю нашої країни!

Вони Герої! Слава їм навічно,
Отим найкращим, тим, хто поруч з смертю!
Що всіх нас захищають героїчно
І віддають себе війні у жертву.

Героям слава! Слава Україні!
Вертайтеся живими з того бою!
За вас, відважниих, молимось ми нині...
Чекаєм з Перемогою Святою!
(06.12.2022 р.)

 

* * *

 

Галина Римар

ВБЕРЕЖИ, МОЛЮ!

Кланяюсь у Ноги Тобі, Боже,
І цілую Стопоньки Святі,
Вбережи, молю, мій рід від злого
і країну дорогу, весь світ!

Кожного захисника-солдата,
що за Правду б'ється, за своє!
Село кожне, місто українське,
кожен дім і всіх, хто там жиє!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тетяна Строкач

ЩО Ж ВИ ТАК, НАЙДОРОЖЧІ?...

Що ж ви так, найдорожчі?...
В небі кривавий слід...
Йдуть і дівчата, й хлопці
У неземний похід.

Світлом на чорнім полі,
Поміж вогню і вирв...
Біль сивиною скроні
Янголам посріблив...

Линуть у піднебесся
З тугою журавлі...
Лиш у матусі в серці
Діти завжди живі...
(09.03.2023)

 

 

 

 

 

Володимир Заєць

(воїн ЗСУ)

НЕ ЗАПИТУЙ, КУДИ МИ ЙДЕМО...

Місимо болото, сніг,
попіл згорівшого міста,
а чи ранкову росу...

Хто і коли де був — не питай,
ми були скрізь...
Де були потрібні,
де були і маєм бути ...

Не питай, куди ми йдемо...
Ми завжди йдемо додому,
просто трішки звивистим шляхом —

шляхом, довжина котрого
вимірюється не в кілометрах —
шляхом довжиною в перемогу...

(*записано автором у часі між виконанням бойових завдань...)

 

 

 

 

 

 

Петро Вірин

СЕСТРИЧКО! РАНИ ЩЕ БОЛЯТЬ…


Медикам і ними врятованим
у цій війні присвячується.


Сестричко! Рани ще болять
І ниє тіло…
Поспати б ще хвилин із п’ять
І знов – за діло.

(Щоб я зумів на ноги стати,
Не спала й ти…)
Негоже довго так гуляти,
Нам треба йти!

У тебе вдома – мама, діти…
У мене – теж.
Тож нам зарано ще радіти,
Життю, без меж!

Тобі ще треба врятувати
Чимало нас.
Мені ж – на фронті воювати…
Такий вже час!

Нам доля вкотре посилає
Важкий рубіж…
(За мою ногу не хвилюйся,
Сміливо ріж…)

Я клятих орків буду бити
І без обох,
Допоки точно буду знати –
Останній здох.

Тоді зустрінемось з тобою
А може й ні:
Не кожен дорожить собою
На цій війні…

(27.07.2023)

 

 

 

 

 

 

 

Оксана Аннич

ЛИСТ ЗАХИСНИКОВІ

Привіт, відважний солдате!
Пишу тобі цього листа,
Щоб слово подяки сказати!
У твоїх руках, воля моя.

Дякую, мужній герою!
За твоє надійне і сильне плече!
За те, що тримаючи зброю,
Щоночі мій сон, воно береже!

Ти приклад відваги, солдате!
Я теж, як і ти, коли підросту,
Сміливо піду захищати!
Боротимусь я за землю свою!

Тримайся, зі всіх сил, тримайся!
Господь допоможе, — твоя він броня!
Ти тільки прошу не здавайся!
Я буду молитись за тебе щодня!

Знаю, як важко... нестерпно! 
А ти попри втому, відчай і біль
Рвешся у бій уперто...
Життям ризикуєш, щоб знищити ціль.

Ти крила свої розгортаєш,
Неначе янгол усіх бережеш!
Кулі від нас відганяєш,
Нашій подяці немає меж!

 

 

 

 

Галина Римар. Пишу листи Захисникам (вірші українським воїнам). Пишу листа подяки, бо живу, бо бачу сонце..."Хоча ніякими словами не передати Вдячність за життя,
можливість бути і творити, і Господа щодня молити!
Всіх закликаю щось робити!
Коли думка одна — то сильніша вона.
РАзом — до Перемоги!!!
Слава Богові, Героям, Україні з Богом!"

(Галина Римар)

 

 

 
 

Цей ужинок симфо-віршів (коли ритмізована проза поєднується власне з віршами, утворюючи своєрідну поетичну симфонію) присвячено нашим героям. Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі, і тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу:

Картина Олега Шупляка.

 

 

ВАСИЛЬ СЛІПАК
ДМИТРО КОЦЮБАЙЛО
АНДРІЙ ПІЛЬЩИКОВ
ОЛЬГА СІМОНОВА
ДМИТРО БУЙВАЛ
СЕРГО ГОРНАКАШВІЛІ
АНДРІЙ ХАЛОЇМОВ
ІГОР БЄЛАНОВ
ЄВГЕН НИЩУК
ГАЛИНА АЛМАЗОВА
МИКОЛА БІЛЕНЬКИЙ
ОЛЕКСІЙ ЮКОВ

 

 

 

Картина Олега Шупляка."Ішов військовий на завдання,
Молилася дружина зрання:
Просила в Бога, долі, світу,
Щоб знов жили із татом діти.
Просила так, що звідкись крила
На спині у бійця з'явились!
Чи відросли, чи хтось позичив?
А доля чує: її кличуть..."

(Міла Сонячна)

 

 

 

Читаймо також на "Малій Сторінці":

Вірші про війну"Коли закінчиться війна,
Я хочу тата обійняти,
Сказати сонячні слова
І повести його до хати,
Ти – наш Герой! Тепер щодня
Я буду дякувати Богу 
За мирне небо, за життя,
Всім, хто здобув нам ПЕРЕМОГУ!"
 
(Ірина Мацкова)​
 

 

Вірші про Україну

УкраїнаДумки українських поетів про рідну країну, їхні відчуття до української землі і нашого народу — все це юні читачі зможуть знайти в представленій добірці віршів про Україну від Ганни Черінь, Юрка Шкрумеляка, Наталки Талиманчук, Іванни Савицької, Уляни Кравченко, Яни Яковенко, Василя Симоненка, Івана Франка, Володимира Сосюри, Катерини Перелісної, Богдана-Ігоря Антонича, Марійки Підгірянки, Миколи Чернявського, Володимира Сіренка, Іванни Блажкевич, Грицька Бойка,  Миколи Вінграновського, Платона Воронька, Наталі Забіли,  Анатолія Камінчука, Анатолія Качана,  Володимира Коломійця, Тамари Коломієць, Ліни Костенко, Андрія Малишка, Андрія М’ястківського, Івана Неходи, Бориса Олійника, Дмитра Павличка, Максима Рильського, Вадима Скомаровського, Сосюра Володимир, Павла Тичини, Петра Осадчука, Варвари Гринько та інших відомих українських поетів.


Сьогодні, 20 січня, в Україні відзначають День вшанування захисників Донецького аеропорту, яких за мужність та неймовірну стійкість називають Кіборгами. Кіборги — символ непереможної України.

"Нам кажуть, що не витримав бетон,
а як же вої – витримали пекло,
коли на них скидали безліч тонн
й текла рікою кров солдатська тепла.
Нам кажуть, що не витримав бетон,
де "Кіборги" москвинів били вміло,
на смерть стояв Безсмертний Легіон
і невідомо звідки брались сили..."

(Святослав Щербина)

 

Вірші про кіборгів написали: Марія Яновська, Ганна Верес, Наталка Слободянюк, Галина Онацька, Світлана Онуляк-Мінтенко, Святослав Щербина, Віктор Погуляй, Василь Ткачик (Т. Василько), Ігор Іванко, Микола Паламарчук, Надія Кошіль, Наталя Мазур, Роман Прус, Сергій Сергієнко, Зоя Енеївна.

 


Останні коментарі до сторінки
«Вірші про захисників та захисниць України»:
Олена Журило , 2022-10-20 10:08:31, #
Дарія , 2023-12-19 09:10:27, #
Лесь Маланка , 2023-12-22 18:02:15, #
Людмила. , 2024-09-14 12:22:45, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 4     + Додати коментар
Топ-теми