Публікації за тегом: Іван Франко

Сортувати:    За датою    За назвою

Учнівський конкурс Стежками Каменяра 2019

Цьогоріч Міжнародний Фонд Івана Франка втретє проводить Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра»Прийом конкурсних робіт триватиме до 15 грудня 2019 року.

 

Іван Франко. Мойсей. Поема."Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Твоїм будущим душу я тривожу,
Від сорому, який нащадків пізних
Палитиме, заснути я не можу..."
(Іван Франко)

Література на Малій Сторінці. Усі автори - за абеткою.На порталі "Мала Сторінка" вже зібрано твори понад 400 авторів класичної та сучасної літератури, представлено картини українських художників у нашій онлайн-галереї, опубліковано твори авторів-початківців у розділі "Проба пера", постійно оновлюються матеріали у багатьох блогах... Часом, можна заплутатись у навігації та захопитись тим, що першим потрапило на очі... smiley Це - прекрасно!!! Але, якщо Ви шукаєте конкретного автора, то Вам у нагоді стане наш абетковий покажчик усіх авторів на нашому ресурсі, і Ви швидко потрапите на необхідну Вам сторінку...
 

Іван Франко, письменник. Стежками Каменяра. Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс.

Якщо ти любиш досліджувати спадщину Івана Франка та хочеш створити літературно-мистецькі твори у жанрах, у яких творив Каменяр, то саме для тебе стартував з 15 листопада 2018 року літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра».  Конкурсні роботи приймаються до 15 грудня 2018 року.

 

Міфи та легенди. Літературні (авторські) легенди. Іван Франко, Сергій Плачинда, Катерина Гповацька, Ольга Бондарук, Юрій Мосенкіс, Євген Шморгун, Михайло Слабошпицький, Роман Завадович, Надія Кир'янЧитаймо легенди, які записали такі відомі українські письменники, як: Іван Франко, Сергій Плачинда, Катерина Гповацька, Ольга Бондарук, Юрій Мосенкіс, Євген Шморгун, Михайло Слабошпицький, Роман Завадович, Надія Кир'ян, Ольга Горянка, Сергій Губерначук, Володимир Нагорняк та інші автори.

 

Іван Франко. Над Дніпром (легенда)"Одного разу пливло Дніпром кілька суден. А в суднах люди озброєні, грізні. Між ними були й жінки. Пливли і пісень співали - грізних, бойових!.. Провідник ураз підняв меча вгору і сказав гучно: "Тут станемо табором!" Причалили судна до берега, повисідали люди. Із-за лісу сонце озолотило галявину. "Гарна тут околиця! - сказав русявий юнак. - Тут би нам і осісти". "І звірини, мабуть, доволі в лісі, - сказав середущий". "Мені так і здається, що ми тут довше засидимось. Ліс є, звірини буде доволі, і паші для нашої худоби вистачить", - сказав начальник. Незабаром усі намети були готові, а жінки обід зготували..." (Іван Франко)

Іван Франко. Журавлі. Вірш зі збірки З вершин і низин"Журавлі ключем летять
Піднебесним плаєм,
Діти радісно кричать
І довкола ну скакать
Прастарим звичаєм:

Круцю, круцю, журавлі,
Ваша мати на воді!"

(Іван Франко)

Іван Франко. Спомин. Вірш. Збірка Давнє й нове"У садочку в холодочку
Гарна мати молода
Возить донечку в візочку,
Возить звільна і гойда."

(Іван Франко)

Іван Франко, В плен-ері, добірка віршів. Малюнок Олени ЗеничДо циклу поезій Івана Франка "В плен-ері" увійшли вірші: "Мамо-природо!", "По коверці пурпуровім", "Ходить вітер по житі", "Суне, суне чорна хмара", "У долині село лежить", "Ой ідуть-ідуть тумани", "Над великою рікою", "Дрімають села...", "Ніч. Довкола тихо, мертво".

Іван Франко, вірші для дітей. Дрімають села. Малюнок Олени Зенич"Червона калино", "Спомин", "Дивувалась зима", "Дрімають села...", "Навесні",  "У долині село лежить", "Розвивайся, лозо, борзо", "Журавлі" - поезії Івана Франка для дітей з різних збірок.

Повісті Івана ФранкаЧитайте повісті Івана Франка: "Захар Беркут", "Boa constrictor".

27 серпня - день народженння Івана Яковича Франка 27 серпня 1856 року побачив світ видатний український письменник, поет, громадський діяч Іван Якович Франко. «…У важкі часи безправ’я і темряви він був для Західної України і університетом, і енциклопедією, і академією наук, і народним, не затвердженим ніякою монаршою ласкою міністром культури та освіти…» (Павло Тичина)

 

Іван Франко, збірка казок Коли ще звірі говорили, Передмова. Малюнок художників Л. Джолос і Є. Соловйова

"Отсі байки, що зібрані в тій книжечці, то старе народне добро. Багато такого ви почуєте в устах наших бабусь та дідів, а мало хто й подумає про те, що, оповідаючи ті байки, ми повторяємо тільки те, що перед тисячами літ повидумували мудрі люди в Вавілоні, в Єгипті, в Індії та в Греції. Тільки недавно вчені мужі, повіднаходивши стародавні книжки тих народів та порівнявши їх із нашими народними байками та казками, дійшли до погляду, що те, чим нині так любуються наші діти, було колись випливом мудрості царів, звіздарів та патріархів. Наша нинішня байка і казка, се та сама Попелюшка, що заклята живе в брудній одежі, в душній кухні, але направду вона царівна родом із високого, блискучого замку. Бажаючи вибрати для наших дітей книжечку щонайкращих казок різних часів і народів, я зупинився поперед усього на тих, де оповідається про самих звірів..." (Іван Франко)

Іван Франко, збірка казок Коли ще звірі говорили, Байка про байку. Малюнки художників Л. Джолос і Є. Соловйова"Але ж се все байки! — в один голос закричали Діти, коли я скінчив оповідати їм оте все, що написано в тій книжці.
— Так, дітоньки, байки. А знаєте ви, що то байка?
— Знаємо, знаємо! То щось таке, що не є правда.
— Овва! А хто ж то сказав вам се?
— Ми самі так думаємо.
— Ну, то подумайте ліпше. Хіба ж се не правда, що вовк їсть барана, лис курей, сови пташок?
— Та се правда. Але ж ти оповідав нам, що лисичка копала поле і їла паляниці з медом, що вовк їхав на ослі в село, бажаючи бути війтом, що крук ніс у дзюбі головню і розложив огонь, і всякі такі несенітниці. Се вже не може бути..." (Іван Франко)

Іван Франко, збірка казок Коли ще звірі говорили, Як звірі правувалися з людьми. Малюнки художників Л. Джолос і Є. Соловйова"Старі перекази й книги оповідають нам, що в давню давнину люди були дикі, жили по лісах та вертепах, ховалися в печерах та яскинях. їх було мало, розум їх був нерозвинений, вони не знали ні вогню, ні заліза, ні жодного металу, жили плодами диких дерев, ягодами та корінцями ростин, одягалися в листя та кору дерев і мусили ховатися перед звірами, що були далеко сильніші, ліпше узброєні і численніші, ніж люди. Се тривало дуже довгі віки. Аж з часом люди набралися більше розуму, опанували вогонь, навчилися з кременя робити оружжя, викрісувати стріли, сокири та списи, далі пізнали різні метали, бронзу, мідь, залізо, присвоїли деяких звірів і при їх помочі запанували над землею..." (Іван Франко)

Іван Франко, збірка казок Коли ще звірі говорили, Ворони і сови. Малюнки художників Л. Джолос і Є. Соловйова"В однім великім лісі гніздилося багато ворон. Вони жили тут такою збитою купою, що в цілім лісі не було іншого птаха ані звіра: весь ліс був одно вороняче царство. Тільки насеред лісу стояли великі голі скали, в них була велика, простора, темна печера, а в тій печері жили сови, так само великою купою, як ворони в лісі. Вдень ворони були повними панами, кракали, сиділи по деревах і скалах, чули себе вповні свобідними. Але коли прийшла ніч і ворони позасипляли в своїх гніздах, тоді вилітали сови зі своєї печери, летіли просто до Воронячих гнізд, забивали кожна по одній вороні і їли їх. Довгий час терпіли ворони се лихо, але далі не стало їм терпцю. Воронячий цар скликав одного дня весь свій народ на велику нараду і промовив до них..." (Іван Франко)

Іван Франко, збірка казок Коли ще звірі говорили, Лисичка-черничка. Малюнки художників Л. Джолос і Є. Соловйова"Важко було Лисичці хліба добувати. Постарілася вже, послабла, а їсти хочеться. От вона вдалася на хитрощі. Забігла десь у комин, обмазалася сажею та й ходить по лісі, голову звісивши, важко зітхаючи, чотки перебираючи. Звірі зразу боялися; почали тікати від неї, та вона масненько вговорювала їх: "Бог з вами, дітоньки! Куди се ви? Мене боїтеся? Ні, не бійтеся, мої голуб’ята. Бачите, я черничкою зробилася, богу служу, постом тіло морю, поклони б’ю, на прощу до святого місця збираюся." Почув се Півень. Дуже його зворушила Лисиччина побожність, та й каже до неї: "Лисичко, божа черничко, возьми мене з собою на прощу."..." (Іван Франко)

Іван Франко, збірка казок Коли ще звірі говорили, Вовк Лисиця і Осел. Малюнки художників Л. Джолос і Є. Соловйова"Вовчик-братик і Лисичка-сестричка хитрили, поки хитрили, грішили, поки грішили, а далі стали та й кажуть: "Годі нам грішити! Треба покаятися. Ходімо на прощу аж за море, аби відмолити свої гріхи." Ходімо, то й ходімо. Зібралися, йдуть. Ішли, йшли, аж надибали Осла, що пасся на пасовиську. "Здоров був, Ослику-братику! "— промовили до нього. "Здорові були, люди божі!" — відповідає Осел. Стали вони, ласо позирають на Осла, а далі Лисичка й мовить: "А може би, ти, Ослику-братику, пішов з нами в дорогу?"..." (Іван Франко)

Іван Франко, збірка казок Коли ще звірі говорили, Старе добро забувається, Малюнки художників Л. Джолос і Є. Соловйова"Ходив собі Вовчик-братик по лісі, ходив, та й надибала його тяжкая пригода. Побачили його ловці-молодці та й почали за ним гнатися. Тікав Вовчик лісом, лісом, а далі прийшлося вибігти на биту дорогу. А дорогою в тій хвилі йшов з поля чоловік з мішком і ціпом. Вовк до нього: "Дядечку, голубчику! Змилуйся надо мною, сховай мене в мішок! За мною ловці-молодці гонять, хотять мене віку збавити." Змилувався чоловік, сховав Вовка в мішок, завдав собі на плечі на й несе. Надбігають ловці-молодці..." (Іван Франко)

Украдене щастя. Екранізація драми Івана Франка, 1984 рік.На відео - екранізація драми Івана Франка "Украдене щастя" - 2 серії (1984 р.). Кіностудія - "Укртелефільм".  Режисер-постановник: Юрій Ткаченко. Оператор-постановник: Геннадій Енгстрем. Художник-постановник: Борис Жуков. Композитор: Євген Станкович. Актори: Нелє Савиченко, Богдан Ступка, Григорій Гладій, Анатолій Білий, Микола Гудзь, Юрій Дубровін, Микола Олійник, Юрій Рудченко, Микола Шутько, Тамара Яценко.


Всього:
65
Поточна сторінка: 1
1   2   3   4  
Наступна
В кінець
Топ-теми