Публікації за тегом: Іван Франко

Сортувати:    За датою    За назвою

Іван Франко. Boa constrictor, повість Вершиною прози Івана Франка є повість «Boa constrictor» (1878 р.). У ній автором уперше відображені початкові форми революційної боротьби робітництва та стихійне пробудження його класової свідомості.  Вперше повість надруковано в журналі «Громадський друг» (1878, № 2) та збірках «Дзвін» і «Молот». У 1884 році повість вийшла окремим виданням під назвою: "Boa constrictor. Повість Івана Франка." На нашому сайті повість «Boa constrictor» подається за виданням 1884 року. 

Іван Франко, віршована казка Абу-Касимові капціУ передмові до другого видання казки «Абу-Касимові капці» Іван Франко розкриває джерело її сюжету — казку із старовинної збірки арабських казок в німецькому перекладі, яку він колись придбав у антикварній книгарні. Письменник не просто переказав її, а ввів деякі нові мотиви за стару основу, щоб скерувати увагу читачів від казкових подій до живого життя, пробудити інтерес до реальних життєвих ситуацій.

Гімн, Іван Франко, збірка З вершин і низин"Вічний революціонер –
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю, –
Він живе, він ще не вмер..."

(Іван Франко)

Іван Франко. Журавлі. Вірш зі збірки З вершин і низин"Журавлі ключем летять
Піднебесним плаєм,
Діти радісно кричать
І довкола ну скакать
Прастарим звичаєм:

Круцю, круцю, журавлі,
Ваша мати на воді!"

(Іван Франко)

Коли ще звірі говорили. Іван ФранкоІван Франко написав в передмові до збірки казок "Коли ще звірі говорили": "Оці байки, що зібрані в тій книжечці, то старе народне добро... Вони найбільше відповідають смакові дітей від 6 до 12 років, заставляють їх сміятися і думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи." Читайте казочки Івана Франка: "Лисичка-черничка", "Вовк, Лисиця і Осел", "Старе добро забувається", "Як звірі правувалися з людьми", "Байка про байку", "Як синиця хотіла море спалити", "Фарбований Лис", "Мурко і Бурко", "Три міхи хитрощів",  "Війна між Псом і Вовком", "Лисичка-кума", Лисичка і Журавель", "Королик і Ведмідь", "Ворона і Гадюкаи", "Заєць та Ведмідь", "Лис і Дрозд", "Вовк - старшина", "Заєць та іжак", "Як лисиця сама себе перехитрила", "Лисичка і Рак", "Осел і Лев".

Іван Франко. Легенда про вічне життя. Збірка Давнє й нове (Легенди)"Олександер Великий весь світ звоював
І отсе в Вавілоні мов бог раював.
А побожний аскет вік в пустині прожив
І молитвою й постом богині служив..."

(Іван Франко)

Малий Мирон, Оповідання Івана Франка, Ілюстрації Софії Караффи-Корбут"Малий Мирон - дивна дитина. Батько втiшається ним i каже, що вiн чудово розумна  дитина, але батько, звiсна рiч, сторонничий суддя. Та й ще Миронiв батько -  чоловiк уже в лiтах, ледве дочекався дитини, i, значиться, яка там будь собi  дитина, все вона у нього золота, i розумна, i гарна. Сусiди тихо шептали собi,  що Мирон "якесь не таке, як люди": iде та й розмахує руками, гуторить щось сам  до себе, вiзьме прутик, швякає по повiтрi або стинав головки з будякiв та  ластiв'ячого зiлля. Серед iнших дiтей вiн несмiлий i непроворний, а коли часом i  вiдiзветься з чим-будь, то говорить таке, що старшi як почують, то тiльки  плечима стискають...." (Іван Франко)

Пісня і праця. Вірш Івана Франка про маму (зі збірки поезій З вершин і низин)"Тямлю як нині: малим ще хлопчиною
В мамині пісні заслухувавсь я;
Пісні ті стали красою єдиною
Бідного мого, тяжкого життя..."

(Іван Франко)

Іван Франко, Украдене щастя, драма Вперше драму Івана Франка "Украдене щастя" надруковано в журнал «Зоря» (1894, № 9). Того ж року п’єса вийшла окремим виданням у Львові. Драму написано на конкурс, де в січні 1893 року драма була відзначена другою премією і рекомендована для постановки. Виставу «Украдене щастя» було поставлено на сцені театру «Руської бесіди» у Львові 16 листопада 1893 року. Відтоді драма зайняла почесне місце в репертуарі українських театрів.

Іван Франко, збірка казок Коли ще звірі говорили, Фарбований Лис. Художник Іван Пеник"Жив собі в однім лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий. Скільки разів гонили його стрільці, цькували його хортами, ставили на нього капкани або підкидали йому отруєного м'яса, нічим не могли його доконати. Лис Микита сміявся собі з них, обминав усякі небезпеки, ще й інших своїх товаришів остерігав. А вже як вибереться на лови — чи то до курника, чи до комори, то не було сміливішого, вигадливішого чи спритнішого злодія. Дійшло до того, що він у білий день вибирався на полювання й ніколи не вертавсь з порожніми руками. Незвичайне щастя і його хитрість зробили його страшенно гордим. Йому здавалося, що нема нічого неможливого для нього..." (Іван Франко)

27 серпня - день народженння Івана Яковича Франка 27 серпня 1856 року побачив світ видатний український письменник, поет, громадський діяч Іван Якович Франко. «…У важкі часи безправ’я і темряви він був для Західної України і університетом, і енциклопедією, і академією наук, і народним, не затвердженим ніякою монаршою ласкою міністром культури та освіти…» (Павло Тичина)

 

Іван Франко, Украдене щастя, драма, вистава, відео онлайнНа відео представлена вистава "Украдене щастя", поставлена на сцені Міського муніципального театру "Київ" у 2011 році за однойменною драмою Івана Франка (режисер-постановник - Микола Яремків).

"Ой ти, дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько – колюче терня?
Чом твої устонька – тиха молитва,
А твоє слово остре, як бритва?.."

(Іван Франко)

Вірш Івана Франка. Червона калино, чого в лузі гнешся "Червона калино, чого в лузі гнешся?
Чого в лузі гнешся?
Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?
До сонця не пнешся?.."

(Іван Франко)

Іван Франко, письменник. Стежками Каменяра. Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс.

Якщо ти любиш досліджувати спадщину Івана Франка та хочеш створити літературно-мистецькі твори у жанрах, у яких творив Каменяр, то саме для тебе стартував з 15 листопада 2018 року літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра».  Конкурсні роботи приймаються до 15 грудня 2018 року.

 

Украдене щастя. Екранізація драми Івана Франка, 1984 рік.На відео - екранізація драми Івана Франка "Украдене щастя" - 2 серії (1984 р.). Кіностудія - "Укртелефільм".  Режисер-постановник: Юрій Ткаченко. Оператор-постановник: Геннадій Енгстрем. Художник-постановник: Борис Жуков. Композитор: Євген Станкович. Актори: Нелє Савиченко, Богдан Ступка, Григорій Гладій, Анатолій Білий, Микола Гудзь, Юрій Дубровін, Микола Олійник, Юрій Рудченко, Микола Шутько, Тамара Яценко.

Іван Франко, Сікстинська Мадонна, збірка З вершин і низин, Вольні сонети"Хто смів сказать, що не богиня ти?
Де той безбожник, що без серця дрожі
В твоє лице небесне глянуть може,
Неткнутий блиском твої красоти?

Так, ти богиня! Мати, райська роже,
О глянь на мене з свої висоти!.."

(Іван Франко)

"Завтра Новий рік і заразом сорокові роковини моїх уродин. Подвійний празник. А бодай подвійний пам'ятковий день. І я надумав стрітити його незвичайно, празнично.  Ха, ха, ха! Празнично! Що таке празничне стрічання Нового року? Шумне товариство, молоді жіночі голоси, мов срібні дзвоники. Старші панове гудуть, мов дуби в теплому вітрі. Світло салону. Звуки фортеп'яна. Хор, пісні, сола... Декламація, брава, оплески. Жарти. «Кришталева чаша, срібная криш...» Наближається північ. Починає бити дванадцята....." (Іван Франко)

Іван Франко. Спомин. Вірш. Збірка Давнє й нове"У садочку в холодочку
Гарна мати молода
Возить донечку в візочку,
Возить звільна і гойда."

(Іван Франко)

"Чого являєшся мені у сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні, сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?.."

(Іван Франко)


Всього:
40
Поточна сторінка: 1
1   2  
Наступна
В кінець
Топ-теми