На відео - екранізація драми Івана Франка "Украдене щастя" - 2 серії (1984 р.). Кіностудія - "Укртелефільм". Режисер-постановник: Юрій Ткаченко. Оператор-постановник: Геннадій Енгстрем. Художник-постановник: Борис Жуков. Композитор: Євген Станкович. Актори: Нелє Савиченко, Богдан Ступка, Григорій Гладій, Анатолій Білий, Микола Гудзь, Юрій Дубровін, Микола Олійник, Юрій Рудченко, Микола Шутько, Тамара Яценко.
На відео представлена вистава "Украдене щастя", поставлена на сцені Міського муніципального театру "Київ" у 2011 році за однойменною драмою Івана Франка (режисер-постановник - Микола Яремків).
Вперше драму Івана Франка "Украдене щастя" надруковано в журнал «Зоря» (1894, № 9). Того ж року п’єса вийшла окремим виданням у Львові. Драму написано на конкурс, де в січні 1893 року драма була відзначена другою премією і рекомендована для постановки. Виставу «Украдене щастя» було поставлено на сцені театру «Руської бесіди» у Львові 16 листопада 1893 року. Відтоді драма зайняла почесне місце в репертуарі українських театрів.
Вершиною прози Івана Франка є повість «Boa constrictor» (1878 р.). У ній автором уперше відображені початкові форми революційної боротьби робітництва та стихійне пробудження його класової свідомості. Вперше повість надруковано в журналі «Громадський друг» (1878, № 2) та збірках «Дзвін» і «Молот». У 1884 році повість вийшла окремим виданням під назвою: "Boa constrictor. Повість Івана Франка." На нашому сайті повість «Boa constrictor» подається за виданням 1884 року.
Іван Франко, "Сойчине крило" (новела)
"Завтра Новий рік і заразом сорокові роковини моїх уродин. Подвійний празник. А бодай подвійний пам'ятковий день. І я надумав стрітити його незвичайно, празнично. Ха, ха, ха! Празнично! Що таке празничне стрічання Нового року? Шумне товариство, молоді жіночі голоси, мов срібні дзвоники. Старші панове гудуть, мов дуби в теплому вітрі. Світло салону. Звуки фортеп'яна. Хор, пісні, сола... Декламація, брава, оплески. Жарти. «Кришталева чаша, срібная криш...» Наближається північ. Починає бити дванадцята....." (Іван Франко)
"Олександер Великий весь світ звоював
І отсе в Вавілоні мов бог раював.
А побожний аскет вік в пустині прожив
І молитвою й постом богині служив..."(Іван Франко)
"Хто смів сказать, що не богиня ти?
Де той безбожник, що без серця дрожі
В твоє лице небесне глянуть може,
Неткнутий блиском твої красоти?Так, ти богиня! Мати, райська роже,
О глянь на мене з свої висоти!.."(Іван Франко)
"Вічний революціонер –
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю, –
Він живе, він ще не вмер..."(Іван Франко)
Іван Франко. Поема "Іван Вишенський"
«Іван Вишенський» – поема Івана Франка, написана ним у 1900 році. Поема присвячена Агатангелу Кримському і розповідає про завершення життєвого шляху Івана Вишенського. «Іван Вишенський» постає як філософська поема, постать Івана надто суперечлива. З одного боку, він бажає добра Україні, бажає запобігти масовому «покатоличенню», прагне допомогти своїм братам у боротьбі, а з іншого, бажає віднайти суть життя, наблизится до Христа. Саме тому він робить вибір, який протирічить його почуттям до України – обмежує своє існування печерою."
Іван Франко. "Слово про похід Ігоря"
"Браття, чи ж би не було се впору
Старим словом і складом зачати
Сумну пісню про Ігоря похід,
Про Ігоря, Святославля сина..."(Іван Франко)
Повість "Захар Беркут" була надрукована вперше в 1883 році в журналі «Зоря» №№ 7-15. Того ж року у Львові повість вийшла окремим відбитком з журналу. Повість Івана Франка викликала широке зацікавлення громадськості, її прихильно сприйняла і критика.
