Публікації за тегом: Школа

Сортувати:    За датою    За назвою

Іван Франко, збірка Коли ще звірі говорили, Лисичка і Журавель. Художник Наталя Сердюкова"Лисичка з Журавлем дуже заприятелювали. От Лисичка і кличе Журавля до себе в гості: "Приходь, Журавлику! Приходь, любчику! Чим хата багата, тим і вгощу." Іде Журавель на прошений обід, а Лисичка наварила кашки з молочком, розмазала тоненько по тарілці та й поставила перед Журавлем. "Призволяйся, не погордуй. Сама варила." Журавель стук, стук дзьобом — нічого не спіймав. А Лисичка тим часом лиже та й лиже кашку, аж поки сама всієї не з'їла..." (Іван Франко)

Іван Франко, збірка казок Коли ще звірі говорили, Королик і Ведмідь. Художник Віктор Малінка"Ішов Ведмідь з Вовком по лісі, аж ось зацвірінькала якась пташка у корчах. Підійшли ближче, а маленька пташка з задертим хвостиком скаче по гілках та цвірінькає. "Вовчику-братику, а що це за пташка так гарно співає?" — запитав Ведмідь. "Цить, Ведмедю, це Королик!" — шепнув Вовк. "Королик? — прошепотів і собі переляканий Ведмідь.— Ой, то в такім разі треба йому поклонитися?" "Авжеж,— каже Вовк, і обоє поклонилися Короликові аж до самої землі." А Королик навіть не дивиться на них, скаче собі з гілки на гілку, цвірінькає та все задертим хвостом махає..." (Іван Франко)

Іван Франко, збірка Коли звірі ще говорили, казка Ворона і Гадюка. Художник Петро Лапин"На дупластій, головастій вербі над річкою звила собі Ворона гніздо. Не сподіваючись ніякого лиха, нанесла яєць, висиділа, а коли повикльовувалися з яєць Вороненята, стара Ворона полетіла шукати для них поживи. Та в дуплі тієї верби загніздилася чорна Гадюка. Вона тільки того й ждала, щоби Ворона вивела молодих, і як тільки стара вилетіла з гнізда, зараз Гадюка вилізла зі своєї нори, вповзла до гнізда, вхопила одно Вороненя і понесла собі на обід. Прилетіла Ворона, бачить, що однієї дитини нема, покракала, покракала та й перестала, бо що мала робити?..." (Іван Франко)

Іван Франко, збірка казок Коли ще звірі говорили, Заєць та Ведмідь. Малюнки художників Л. Джолос і Є. Соловйова"Був собі в одному лісі дужий та лютий Ведмідь. Піде було по лісі й душить та роздирає все, що потрапить: одного з'їсть, а десятеро й так покине, тільки дарма життя збавить. Ліс був великий, і звірини в нім було багато, та проте страх напав на всіх. Адже ж так і року не мине, а в цілім лісі душі живої не лишиться, коли Бурмило так господарюватиме. Радили раду і присудили звірі так. Вислали до Ведмедя посланців і звеліли йому сказати: "Вельможний наш пане Ведмедю! Нащо ти з нас знущаєшся? Одного з'їси, а десятьох зі злості роздереш і покинеш? Адже так за рік то й душі живої в лісі не стане. Краще ти ось що зроби. Сиди собі спокійно в своєму барлозі, а ми тобі будемо щодня присилати одного з нас, щоби ти його з'їв." Вислухав це Ведмідь та й каже..." (Іван Франко)

Іван Франко, збірка казок Коли ще звірі говорили, Лис і Дрозд, Малюнки художників Л. Джолос і Є. Соловйова"Ішов Кабан у Київ на ярмарок. Аж назустріч йому Вовк.
— Кабане, Кабане, куди йдеш?
— У Київ на ярмарок.
— Візьми й мене з собою.
— Ходімо, куме.
Ішли, йшли, аж назустріч їм Лис..."
(Іван Франко)
 

Іван Франко, збірка казок Коли ще звірі говорили, Вовк - старшина, Малюнки В. Мартинця"Пасся раз Осел на пасовиську та якось наблизився до лісу, а за пнем сидів Вовк, вискочив до Осла й хотів його роздерти. А Осел, дарма що його за дурня вважають, зараз надумав, що йому зробити. Вовк до нього біжить, а він усміхається так радісно, кланяється йому низенько та й каже: "От добре, от добре, пане Вовче, що ви прийшли. Я вже тут вас шукаю-шукаю!" "А нащо я тобі здався? —питає Вовк..." (Іван Франко)

Казка Заєць та іжак, Іван Франко, збірка казок Коли ще звірі говорили

"Їжак стояв собі коло дверей своєї нори, заклав лапки за пояс, виставив ніс на теплий вітер та й мугикав собі стиха пісеньку — чи гарну, чи погану, кому яке до того діло? Як знає, так і співає. Мугикав собі тихенько, а далі подумав: «Поки там моя жінка миє дітей та дає їм свіжі сорочечки, дай лишень піду я трохи в поле, пройдуся та й на свої буряки подивлюся, чи добрі виросли». Буряки були недалеко від його хати. їжак брав їх, скільки йому треба було на страву для своєї родини, а тому говорив завжди «мої буряки». Ну, добре. Обережно зачинив він за собою двері й поплентався стежкою в поле. Недалеко й пройшов, аж тут назустріч йому Заєць..." (Іван Франко)

Іван Франко, збірка казок Коли ще звірі говорили, Як лисиця сама себе перехитрила"Ходив собі Вовчик-братик по лісі, ходив, та й спіткала його тяжка пригода. Побачили його ловці-молодці та й почали за ним гнатися. Тікав Вовчик лісом, лісом, а далі прийшлося вибігти на биту дорогу. А дорогою в ту хвилину йшов з поля чоловік з мішком і ціпом. Вовк до нього: "Дядечку, голубчику! Змилуйся на до мною, сховай мене в мішок! За мною ловці-молодці гоняться, хочуть мені віку вкоротити." Змилувався чоловік, сховав Вовка в мішок, кинув собі на плечі та й несе. Аж надбігають ловці-молодці..." (Іван Франко)

Іван Франко, збірка казок Коли ще звірі говорили, Лисичка і Рак. Малюнки В. Мартинця"Зустрілася Лисичка з Раком. Стала й дивиться, як він помаленьку лізе. А далі давай над ним насміхатися: "Ну, та й швидкий же ти, нема що й казати! Справжній неборак! А скажи мені, Раче-небораче, чи то правда, що тебе раз по дріжджі послали, а ти аж через рік з дріжджами прийшов та й ті посеред хати розілляв?"..." (Іван Франко)

Казка Осел і Лев, Іван Франко, Збірка казок Коли ще звірі говорили"Був собі Осел. Багато було йому праці у господаря. «Давай,— думає,— втечу в ліс і буду жити на волі! Буду собі пастися в лісі, і хто мені що зробить? » І, не довго думавши, втік від господаря у ліс. Добре йому там. Пасеться, де хоче, нічого не робить, ніхто його не б'є — відколи живе, ще такого добра не зазнав. Аж раз дивиться, йде Лев, страшний-престрашний, та просто на нього..." (Іван Франко)

Коли ще звірі говорили. Іван ФранкоІван Франко написав в передмові до збірки казок "Коли ще звірі говорили": "Оці байки, що зібрані в тій книжечці, то старе народне добро... Вони найбільше відповідають смакові дітей від 6 до 12 років, заставляють їх сміятися і думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи." Читайте казочки Івана Франка: "Лисичка-черничка", "Вовк, Лисиця і Осел", "Старе добро забувається", "Як звірі правувалися з людьми", "Байка про байку", "Як синиця хотіла море спалити", "Фарбований Лис", "Мурко і Бурко", "Три міхи хитрощів",  "Війна між Псом і Вовком", "Лисичка-кума", Лисичка і Журавель", "Королик і Ведмідь", "Ворона і Гадюкаи", "Заєць та Ведмідь", "Лис і Дрозд", "Вовк - старшина", "Заєць та іжак", "Як лисиця сама себе перехитрила", "Лисичка і Рак", "Осел і Лев".

Скоромовки-спотиканки Грицька Бойка, скоромовки для дітей, дитячі скоромовкиЧитайте скоромовки Грицька Бойка: "Скоро мовлю скоромовку", "Тачка та човен", "Чучело", "Ворона-каркарона", "Повезло", "Лежень", "Колосся", "Про милу і мило", "Ожина", "З села в село", "Зуби", "Явдошка й волошки", "Горішина", "Архип охрип", "Череда", "Зоя і Зіна", "Вареники", "Смаженя", "Лелі", "Клює курка крупку", "Білча", "Бусол", "Горличка", "Подзьобав і пострибав", "Гксенята й гуска", "Курличі", "Липка", "Ослисько", "Лошата", "В альтанці", "Мурий з мурмуркою", "Мороз", "Василинка й Маша", "Гуси, гуси, гусенята", "Орли", "Карася - з порося", "Аби з рук", "Коса косить", "Скрекоче сорока", "Мішок на мішку", "Бощик", "Сухарики", "Щедрий дощик", "Качечка", "Не плакали", "Калинка", "Малюємо клени", "Торохкоче трактор", "Маля-немовля", "Сумно самому", "Спочиває сивий сом", "Чапля", "Бабуся", "Пройдем двором - поговорим", "Текла Сула", "Краб", "Моржі", "Кіндрат вбрід брів", "Сто ніжок", "Жатка", "Груші", "Задумався", "Наробили двері скрипу", "Шелестять комиші", "Щиглі".

СкоромовкиЧитайте у цьому розділі скоромовки зі збірки "Народ скаже, як зав'яже", добірку українських народних скоромовок, скоромовки-спотиканки Грицька Бойка та добірку авторських скоромовок від Вадима Скомаровського, Володимира Підпалого, Ганни Чубач, Лесі Вознюк, Варвари Гринько, Володимира Лучука, Миколи Сингаївського та Анатолія Камінчука, Сергія Губерначука, Галини Мирослави.

Віршована казка Марії Пригари Про Ведмедика

"Де шумить сосна лапата
Край дзвінкого джерела,
Там ведмедиця кудлата
Із малятами жила.

Двоє менших ведмежаток
Ще й ведмедик — старший брат.
І любила дуже мати
Неслухняних ведмежат..." (Марія Пригара)

Марія Пригара, вірші про дітей, У дворіВірші Марії Пригари про дітей: "Туп-туп", "Синичка", "Сварка", "Цокотухи", "У дворі", "Тайна", "Сестра і брат", "Новачок", "Сашко-шахтар", "Товариші", "Одна сім'я", 

Марія Пригара, Горобчик-розбишака, збірка віршів про горобчикаЗбірка віршів Марії Пригари про горобчика: "Горобчик-розбишака", "У дворі", "Хоч утікай", "Плаче мама", "Що робити?", "За море", "Сорока", "Що зробив шпак".

дитячі вірші про ліс, поезії для дітей про ліси, гаї та дереваВірші "Берізки", "Пахне літо", "Лозинка", "Струмок", "Пташиний сад", "Журавлі", "Що сталося в лісі...", "Незвичайні мандрівники", "Знялися весла..ю", "Перша злива", "Сосонка".

Марія Пригара, вірші  для дітей про школуВірші Марії Пригари про школу : "Перший день", "Хлопчик і вітер", "Хто то?", "Забудько", "Базіка", "Про книжку", "Тихенька дівчинка", "Чудесний сад", "Товариші", "Чорнило", "Вистава".

Марія Пригара, поезії для дітей про ДніпроВірші Марії Пригари: "Тарасове слово", "Стоїть верба над кручею", "Ми з Дніпром тепер сусіди", "Сам з собою", "Приїхали внуки", "Нема спочинку", "Народження", "Уночі", "Дніпро шепоче".

Марія Пригара, Про жука, вірш про жуків-короїдів та дятлів

"Жив собі жук,
На ім'я короїд.
Що в короїда
Було на обід?"

(Марія Пригара)


Всього:
896
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 44
39   40   41   42   43   44   45  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Мистецтво    Табір    Гумор    Тарас Григорович Шевченко    Володимир Винниченко    Василь Шаройко    Василь Сухомлинський    Грицько Бойко   
Топ-теми