В неосяжному океані народної пісенності важливе місце посідають соціально-побутові (або суспільно-побутові) пісні: козацькі, чумацькі, кріпацькі, рекрутські, солдатські, бурлацькі, наймитські, заробітчанські, робітничі. Розвинулися вони на основі традиції, виробленої ще раніше обрядовою і позаобрядовою ліричною та епічною пісенністю, продовжуючи і збагачуючи її. Це ліричні твори, де на перший план виступає ідейно-емоційне ставлення до події, а оповідальний елемент відіграє підпорядковану роль (на відміну від епічних і ліро-епічних). У соціально-побутовій ліриці відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя, класовими суперечностями, боротьбою проти іноземних загарбників та феодально-капіталістичного гноблення. Взяті в сукупності, ці пісні дають широку, правдиву картину історичного буття народу. В них особливо виразно виявляються його волелюбність, ненависть до насильства й експлуатації, мрії про справедливий суспільний лад.
"Минаючи убогі села
Понаддніпрянські невеселі,
Я думав: „Де-ж я прихилюсь
І де подінуся на світі?”
І сниться сон мені..."(Тарас Шевченко)
Богдан Теодор Нестор Лепкий - одна з вершинних постатей в історії українського красного письменства і культури, розвою національного духу, гордість народу. Це - видатний поет, прозаїк, критик, видавець, перекладач, історик літератури, літературознавець, громадсько-культурний діяч, художник, публіцист.
До чудової збірочки поезій Тетяни Виник увійшли такі вірші: «Весна», «Пiдсніжник», «Сонце», «Моя матуся», «Тато», «Синій світ», «Тіння», «Секрет», «Художник», «Вечір», «Неслухняні черевики», «Слон і дзеркало», «Пісенька лісових грибів», «Осінь», «Покрова», «Синичкa», «Сон», «Миколай Чудотворець», «Лист до Святого Миколая», «Метелиця», «Буває», «Іній», «Снігурі», «У Святвечір», «Вертеп», «Бiлий янгол», «Колядка», «Йде Рiздво по Hiжину», «Родивсь Христос!», «Щедрий вечір», «Засівка», «Водохреща», «Добро i Зло», «Моя родина», «Вишиванка», «Їде потяг повз Карпати», «Сіячі», «Писанка», «Великдень», «Великоднiй Hiжин».
"Тільки коли втрачаєш, приходить розуміння того, що нічого повернути не можливо. Немає таких ключів, які б відкрили двері засвіти, немає машини часу, яка б обернула стрілки годинника назад. Починаєш усвідомлювати, що більше не буде так, як було раніше. Дім, у якому промайнуло дитинство, стане просто цегляним домом. Адже у нім більше немає життя. Усе зупинилося, мов хто поставив на паузу. Коли стиха ти прочиняєш двері й переступаєш через поріг, відчуваєш краплину віри, що от-от, саме у цю мить побачиш рідну людину, але…" (Тетяна Прокоф'єва)
"Моя родина — моя сила,
З ними я завжди весела, щаслива.
Люблю усім серцем рідних своїх,
Їх добрі слова і радісний сміх..."(Тетяна Прокоф’єва)
"Ніколи не забудемо цей день,
Він слід лишив пекучий у серцях!
Знов завітав скорботний квітень,
І спогади підняв на крилах птах..."(Тетяна Прокоф’єва)
"У дружній родині — щаслива дитина,
Бо є в неї мама і тато.
Любов'ю осяяна кожна хвилина
І радістю повниться хата.
У дружній родині — щаслива дитина,
Бо братики є і сестрички.
Похмурого дня і у сонячну днину
В них усмішки сяють на личках..."(Тетяна Строкач)
Читаймо дитячі вірші української поетеси Тетяни Строкач: поезії про маму, про війну, віршовані загадки про зиму та весну, загадки про пори року, поезії, присвячені народним святам та інші.
З давніх часів в Україні словом і ділом люди створювали у цей день образ багатства, щастя, миру і спокою у своєму домі. В цей день уся родина має бути вдома; не можна сваритися, і краще помиритися з ворогами. Коли сонце починає заходити, вносять у хату сніп жита — "дідух" — і ставлять його на почесному місті. Зараз замість урочисто прикрашеного "дідуха" люди прибирають ялинки. Найголовніша урочистість цього вечора — свята вечеря. Вона виготовлена на "новому вогні" з різних плодів землі і символізує утворення нового добробуту на наступний рік. Починається свята вечеря з першою зорею, бо саме в цей час народився Ісус Христос.
"Каю́"- франко-канадський мультиплікаційний серіал для дітей, знятий за книжками Кристини Льорьо та ілюстрованими Елен Депюто. Тішить, що мультики перекладені та озвучені українською мовою. Це - пригоди чотирирічного хлопчика на ім'я Каю, який кожен день виявляє для себе щось цікаве з його мамою, татом, молодшою сестрою Роузі, бабусею та дідусем. Кожна нова серія - це нова повчальна історія про малюків, що пізнають життя та починають розуміти стосунки... "Каю" - дуже спокійний та позитивний мультфільм. Він буде цікавий діткам від 3-х років та усій родині... ;)
У цьому розділі дивіться добірку чудових народних українських щедрівок для дітей та авторські щедрівкм: "Ой сивая та і зозуленька", "Щедрівка" Катерини Перелісної. Також Ви знайдете найбільш відомі та легкі для вивчення щедрівки для дітей молодшого шкільного віку: "Щедрик-ведрик", "А в цім домку, як у вінку", "Ластівочка прилетіла", "Ой вийди, дядьку, щось тобі Бог дав", "Пане, пане господарю!".
"Тепер зрозумiла, чому та бабуся, що стiльки пережила, хлiб не викидала, й навiть крихти бережно збирала. Не тому, що хотiла зберегти, накопичити його для себе, а тому, що бачила очi тих, кого цi крихти могли врятувати, коли ïх, цих крихт, не було... Вiдправити до смiтника той шматочок, мовби зрадити тi очi, знецiнити ïх страждання. Страждання, якi могли бути ïï, та не стали, або торкнулися в меньшiй мiрi. Немовби вони не мали того хлiба, аби вона його мала. Й це почуття провини, свiдоме чи пiдсвiдоме. Цi збереженi крихти в долонi, як символ збереженого життя. Ним можно лише подiлитися: з пташкою, безхатнiм песиком... А викидати? Нi." (Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi)
