Блог Ольги Шарко про мову. "Ціни зжовтеніли! Реклама – рушій мови" (частина 10), #мовамемів
Доброго здоров’я моїм читачам, читачкам та особам поза гендерною бінарністю. Улюблена вами рубрика про мову реклами повертається. У попередніх частинах ми з вами згадували контамінації, римування, антитези й оксиморони. А сьогодні сформуємо семантичне поле й словотвірне гніздо. Під час пошуку матеріалів для добірок реклами найчастіше, звісно, трапляється лексема «ціна». Воно й не дивно, адже реклама – не лише рушій мови, а й торгівлі. Тож пропоную глянути, як маркетологи на повну експлуатують це слово, надаючи філологам та філологиням все більше матеріалів для дослідження. До речі, хто хоче видати словник новітніх українських фразеологізмів – пишіть мені, може, згуртуймося силами, бо гуртом дешевше." (Ольга Шарко)
"Якось матуся повідомила милій донечці Людмилі, Люді, Люсі, що в Китаї, країні, де дуже багато людей, жив колись імператор Лю Да, який походив з роду Лю. Його батько теж був Лю, а діда звали ще цікавіше — Лю Сю. Всі сини Лю Да також до імені додавали слово Лю. І спадкоємцем Лю Да згодом став якийсь новий Лю. — Китай, — повторила про себе Люда по складах, — мабуть, там має бути багато китів. Але вголос запитала про інше: — А як правильно: Лю Лю чи Лю Люєвич? Мама знизила плечима і відповіла: — Люсю, Людо, люлю — це я тобі іноді перед сном кажу, а він був просто Лю, це не ім'я, а прізвище..." (Галина Мирослава)
Галина Мирослава, у дитячій літературі часто підписувалась як Галка Мир, родом з Червонограда. Пані Галина — з родини вчительки української мови, що фанатично любила свою професію та українську літературу, Мирослави Козак, і дизайнера одягу, шанованого у Червонограді закрійника невеличкого ательє, до якого приїздили шити костюми та плащі навіть зі столиці, Івана Козака. За життя навчалась на різних курсах, як потрібних, так і таких, що були даремною тратою часу, змінювала види діяльності, та єдине, що завжди залишалось незмінним — безмежна любов до української мови та поезії.
Перекладіть англійською "Це не на часі"
"В сестри Оленки в квітничку
Барвіночок зацвів.
А я викохую квітник
Із наймиліших слів.
Квітник-словник,
Словник-квітник —
Він справжній чарівник.
Вміщає поле, і ріку,
І день, і ніч, і вік..."(Надія Кир'ян)
"Ця стаття визрівала понад рік, і я все не могла зібратися докупи, аби її написати. Ба більше, я збиралася йти з філології цього місяця, аж доки один талановитий аналітик, назвемо його Максимом Юрійовичем, не відписав мені в Телеграмі «Ти не можеш піти звідти, де тебе нема». А далі в нас почалася палка полеміка філологині й економіста, чому мова перебуває в глибокій рецесії. Максим Юрійович вважає, що причини такої ганебної ситуації суто економічні, я ж переконувала, що криза в головах, а не в гаманцях. Тож ми уклали парі (я не впевнена, чи мій опонент хоче розголошувати, на що ми посперечалися, тож просто знайте, що ставка вкрай висока)..." (Ольга Шарко)
"...Піснею квітни завзято,
Сяйвом схвильованих нот!
Бо нам усім оживати
В слові тривожнім – народ...
Те, що в душі заясніло,
Стрімко, мов хвиля, зліта.
Мовонько, ти ж наша сила,
Ти наших дум висота!"(Володимир Даник)
Катерина Мотрич. «Молитва до мови»
"Mово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку, м'яти, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена! Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути зеленому вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу. Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси Ти і Бог - Любов, і Бог-Віра, і Бог-Надія. То ж стояла Ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духа виродження, злого духа скверноти, злого духа ганьби! І висвячувала душі козацького роду спасенними молитвами й небесним вогнем очищення, святими водами Божого річища, щоб не змалів і не перевівся народ той. І множила край веселий, святоруський і люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень і наповнювала душі Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори духовності і Божого знамення..." (Катрина Мотрич)
"Все, що живе на світі,
Уміє розмовляти:
Уміють говорити
Зайці і Зайченята...Прийми ж, матусю, слово
Подяки від дитини,
За нашу рідну мову —
За мову України!"(Леонід Полтава)
"Мати, мова, Батьківщина —
От і вся моя родина.Батьківщина, мати, мова —
Три цілющих, вічних слова.Батьківщина, мова, мати —
Нас повік не роз'єднати."(Микола Сингаївський)
"Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім'я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна."(Дмитро Павличко)
Володимир Сосюра. "Рідна мова"
"Вивчайте, любіть свою мову,
як світлу Вітчизну любіть,
як стягів красу малинову,
як рідного неба блакить.
Нехай в твоїм серці любові
не згасне священний вогонь,
як вперше промовлене слово
на мові народу свого."(Володимир Сосюра)
"...Любив до болю нашу рідну мову
І ненавидів всіх катів її.
Люблю й тепер її крилате слово,
Її пісні, безмірно чарівні.
Я й далі понесу свою любов велику
До смерті, до кінця, без галасу, без крику."(Василь Сосюрченко)
"В землі віки лежала мова
І врешті вибилась на світ.
О мово, ночі колискова!
Прийми мій радісний привіт."(Олександр Олесь)
Вірші про рідну мову від Андрія Малишка
"Знаю від листя немало слів,
З ріками родич в таємному слові,
Біло-білену мову снігів,
Гімни осені малинові
Знаю... Навчався блакитних собі промов
З плескоту хвилі й людських розмов.
З хліба узяв запахущий сік
Землі, дощів і залізного плуга,
Ніби я жити сто літ зарік,—
Прибуває потуга." (Андрій Малишко)
Василь Голобородько. Вірші про мову
"Кожне слово
нашої мови
проспіване у Пісні
тож пісенними словами
з побратимами
у товаристві розмовляємо
кожне слово
нашої мови записане у Літописі
тож хай знають вороги
якими словами
на самоті мовчимо" (Василь Голобородько)
Вероніка Токар. Патріотичні поезії
Вероніка Токар - юна, вродлива поетеса з Дніпрянщини, патріотка, неймовірно талановита україночка з величезним майбутнім та щирим жовто-блакитний серцем! Знайомтеся!!!
"Практичний англо-український словник фразеологічних синонімів" показує фразеологічне багатство англійської та української мов, є практичним виданням. Тому він може задовольнити широкі потреби цільової аудиторії. Словник допоможе носіям англійської і української мов, глибше зрозуміти та засвоїти паралельні фразеологічні структури, яких немає в інших словниках. Містить близько 19000 фразеологічних одиниць. Головними гаслами, є крилаті вислови відомі імена літературних героїв, назви популярних книжок та кінострічок, а також вислови, що вживаються у мовленні. Cловник фразеологічних синонімів розрахований для професіоналів та широкого кола читачів, не байдужих до мови. Він орієнтований на мовознавців, філологів, перекладачів, лексикографів, журналістів, письменників, учнів старших класів, студентів гуманітарних спеціальностей, вчителів та викладачів гуманітарних факультетів. Видання рекомендоване Вченою радою Національного університету Острозька академія.
