Василь Сухомлинський
СТО ПОРАД УЧИТЕЛЕВІ
43. ВИХОВУЙТЕ В ДІТЕЙ ЛЮБОВ ДО МАЛЮВАННЯ
Пряме відношення до розвитку розумових сил учнів має питання про те, як викладається малювання в початковій школі, яку увагу приділяє йому вчитель. Виховуючи дітей у початковій школі, я побачив у малюванні один із засобів, які розвивають творче мислення, уяву. Я твердо переконаний, що дитячий малюнок є необхідним східцем на шляху до логічного пізнання, не говорячи вже про те, що малювання допомагає розвивати естетичне бачення світу.
Спочатку я вчив дітей малювати з натури. Ми малювали дерева, квіти, річку, тварин, комах, птахів. Якою б простою не була композиція малюнка, у ньому завжди відбивалися індивідуальні риси сприймання, мислення, естетичного оцінювання. Одного разу ми малювали конюшинове поле. Одні діти намагалися охопити всю квітучу ниву, хмари, сине небо, співучих жайворонків. У інших дітей я побачив квітучу стеблинку конюшини з бджілкою на пелюстках. А в однієї дівчинки через увесь аркуш — крильця джмеля, маленька пелюстка квітучої конюшини і сонце...
Кілька мандрівок до першоджерел думки ми здійснювали спеціально для того, щоб сприймання навколишнього світу було пройняте яскравими естетичними почуттями. Ми малювали Ранкову й Вечірню зорю біля ставка, нічне багаття на пасовищі в лузі, відліт птахів у теплий край, весняну повінь. Я прийшов до радісного висновку: зображення того, що хвилює, захоплює, вражає,— це своєрідна естетична оцінка навколишнього світу. Коли дитина малює те, що втілює красу, переживання краси наче проситься в слово, пробуджує образне мислення.
Поступово, крок за кроком я передавав дітям елементарні вміння з техніки малюнка: діти навчилися передавати світло й тінь, перспективу. Уже в першому класі значне місце в дитячому малюванні зайняла творчість. Діти складали оповідання в малюнках, малювали казку. Малюнок став джерелом гри творчої уяви. Я переконався, що між грою уяви, яка розвивається в процесі малювання, і мовою дитини є прямий, безпосередній зв’язок. Без перебільшення можна сказати, що малюнок «розв’язав язик», змусив говорити мовчазних, дуже сором’язливих дітей.
У початкових класах діти почали включати малюнок у творчі письмові роботи-твори, складені на матеріалі спостережень над явищами природи й працею. Я помітив, що в тих випадках, коди дитина не знаходить точних, містких слів для вираження своєї думки, вона вдається до малюнка Один хлопчик, прагнучи передати своє захоплення тими скарбами, які він побачив у «коморі» їжака, намалював ці скарби — яблука, картоплю, зелене листя, буряки, різнобарвне листя, що опало з дерев.
Я прагнув того, щоб малювання зайняло своє місце в духовному житті дитини. Коли ми пливли по Дніпру до Києва, хлопчики й дівчатка захоплювалися красою дук, гір, лісів, далеких могил у степу, всю цю красу намагалися відобразити в лініях і фарбах.
Без малювання я не уявляю уроків географії, історії, літератури, природознавства. Ось я розповідаю про флору й фауну далекого континенту — Австралії. Не завжди є можливість принести на урок готові картинки, де все було б зображено. Тому багато які рослипи і тварин я швидко малюю па дошці. Це не перериває нитку думки дітей і водночас підтримує гру уяви. На уроках історії, розповідаючи, я водночас малюю крейдою на дошці одяг людей, що жили багато років тому, знаряддя праці, зброю. Досвід переконав мене, що на уроці історії, особливо в IV й V класах, значну роль відіграє сюжетний малюнок, який народжується на дошці в процесі розповіді. Наприклад, розповідаючи про повстання Спартака, я зображую на дошці табір повстанців па вершині гори. Малюнок, який народжується тут же, в процесі розповіді, має великі переваги перед готовою, навіть багатобарвною картиною. На уроках математики в молодших класах інколи доводиться малювати задачу — про це я вже розповідав.
За матеріалами: В.О. Сухомлинський. Сто порад учителеві. Вибрані твори в п'яти томах. Том другий. Видавництво "Радянська школа", 1976, стор. 519 - 520.
Більше порад від Василя Сухомлинського:
Василь Сухомлинський, "Сто порад учителеві"
Книга "Сто порад учителеві" написана російською мовою протягом 1965 - 1967 років. Уривки з роботи друкувалися російською мовою в журналі “Народное образование” (1969, №5,6,9) й українською мовою в ряді номерів газети “Радянська освіта” у 1971 та 1972 роках. У повному об’ємі вперше опублікована українською мовою у 1976 році в другому томі п’ятитомного видання вибраних творів педагога.