Видавництво «Ранок» спрямувало понад 1,3 млн грн на благодійність з продажів манґи «Привид Києва». Усі кошти пішли на допомогу родинам загиблих пілотів та допомогу ЗСУ. Манґа «Привид Києва» – це переклад українською твору японського автора Мацуди Джюко. Він надихнувся подвигом героїчних українських льотчиків-оборонців неба. Харківське видавництво «Ранок» зв’язалося з японським автором та домовилося про випуск манґи в Україні. Загалом було надруковано 10 000 примірників українською мовою та ще 2 000 примірників англійською. Захоплива історія манґи, її унікальність відразу зацікавила читачів. Відтак видавництво «Ранок» оголосило, що 10 грн від загальної вартості примірника (ціна якого 149 грн) перераховуватимуть на благодійність.
Ера Тік-Току, блогерства та медійності за помахом чарівної палички конверсії навчила нас нової мудрості: усе, що ти бачиш довкола можна перетворити на тренд. А тренд конвертувати у популярність, охоплення та репутації. І вже на цих трьох китах сміливо можна будувати масштабні проєкти чи реалізовувати амбітні стратегії просування бренду. Ще кілька років тому можна було з натяжкою уявити, як книго-сфера (одна з досить класичних та більш консервативних галузей) розриватиме Тік-Ток, Інстаграм, Фейсбук та інші платформи. Адже книга стало трендом. Відео з книжковими новинками, які залітають на мільйони переглядів є новою буденністю. За кордоном та в Україні почали з'являтися книжкові клуби, фендоми та телеграм-канали, де можна було обговорити улюблену книжку та просто лампово поспілкуватися з іншими букловерами. З'явилися окремі ком'юніті, а букблогерство стало ще однією популярною категорією медійності.
"Наш світ, переповнений технологіями та зачарованими книжковими стелажами, що припали пилом у бабусі вдома, якось майже непомітно змінився. Віртуальна реальність, штучний інтелект, безліч гаджетів та інноваційних пристроїв — все це стало неодмінною частиною нашого повсякденного життя. Але чи залишається читання «доречним» під час війни для українців? Чи може воєнний час змінити наше ставлення до книг і привести до їх забуття? Відповідь на це питання міститься в самому питанні: читання залишається доречним, і, навіть, набуває нового значення під час війни в країні. Важливо зрозуміти, що війна - це час, коли люди шукають втіхи, надії й зв'язку зі світом, який десь за межами військових дій зберігає свою звичність. І саме книги, зі своєю чарівністю та здатністю передати нам різні емоції, стають надійними товаришами у цей складний період. Відкриття книгарень, як от ,наприклад, чергова книгарня “Книголенд” у Харкові, набуває особливого значення саме тепер. Українці продовжують читати, незважаючи на війну, в якій вимушені продовжувати жити. Книги стають своєрідними вікнами у світ, де не дійсність, а сюжет, герої та ідеї керують ходом подій..."
"Колись Альберт Ейнштейн сказав: «Якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумними, читайте їм казки. Якщо ви хочете, щоб ваші діти були ще розумніше, читайте їм більше казок». Пройшло майже століття. Чи змінилася ця думка? Та чому ж казки такі важливі і яка їхня роль? Так, мабуть, вже традиційно склалося, що дітям на ніч читають казки. А чи замислювалися ви навіщо? Щоб дитина заспокоїлася й заснула міцним сном? Вірно, але це далеко не все..." (Ольга Шкрьогал)
"Нещодавно народився на світ новий проєкт "Слухати серцем", створений для дітей, у першу чергу малечі з вадами зору, яка прагне читати книжки, але не має для цього можливостей. Чому така назва? Бо ініціатори проєкту вирішили з душею підійти до розв'язання проблеми та допомогти діткам поринути у фантастичний книжковий світ, з його талановитими та сміливими героями, неймовірними пригодами, закрученими сюжетами та повчальними історіями. Маються на увазі аудіокнижки, записані за творами сучасних українських дитячих письменників, які вже готуються до друку у видавництві дитячої літератури "Ранок" та найближчим часом будуть озвучені професійними журналістами, акторами, теле- та радіо ведучими. А далі, усі охочі слухатимуть голоси книжок та отримають вільний доступ до творчої добірки у вигляді аудіобібліотеки, представленої 11 новими виданнями." (Юлія Валова)
"Днями в Україні презентували відкриття онлайн бібліотеки аудіо-книжок, записаної українською мовою. Йдеться про освітній проект "Слухай", реалізований за допомоги програми EGAP, що фінансується Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва та реалізується Фондом "Східна Європа" й Innovabridge. Це добірка з 60 аудіо-книжок за творами української літератури, що були озвучені іменитими виконавцями, на кшталт Нати Жижченко, Лілії Ребрик, Даши Астаф'євої, Гаріка Корогодського та інших. Корисний ресурс, за задумом його ініціаторів, має допомогти школярам в умовах карантина успішніше освоїти шкільну програму та підготуватися до іспитів ЗНО..." (Юлія Валова)
"У листопаді 2020 року, за підтримки Українського культурного фонду стартував творчий проєкт "Слухати серцем", створений для дітей – у першу чергу малечі з вадами зору. Команда проєкту вирішила з душею підійти до втілення ідеї та допомогти діткам поринути у фантастичний книжковий світ, з його талановитими та сміливими героями, неймовірними пригодами, закрученими сюжетами та повчальними історіями. У проєкті будуть створені аудіокнижки, записані за творами сучасних українських дитячих письменників, які вийдуть із друку у видавництві дитячої літератури "Ранок" до кінця року. Врешті, усі охочі слухатимуть голоси книжок та отримають вільний доступ до творчої добірки у вигляді аудіобібліотеки, представленої 11 новими виданнями. Добірка книжок розподілена за віковими групами та орієнтована на читачів від дошкільного до старшого шкільного віку..." (Юлія Валова)
"Змістові (наскрізні) лінії – це лінії, що пронизують навчально-освітній простір. Щоб краще зрозуміти суть поняття, порівняємо ці лінії із утворювальними нитками килима – утіком або їх ще можна порівняти із струнами в квантовій теорії – основотворними Всесвіту. Наведені порівняння наскрізних ліній НУШ змушують нас оперувати метафоричною мовою філософії. Сьогоднішнє положення філософії в школах України незавидне. Про такий предмет лише чули. Що ж, ми є неосвіченими в питаннях філософії, а значить погано розуміємо суть наскрізних ліній? А от і ні! Чи то так склалося історично, чи з Божого провидіння, але в українських школах завжди був предмет, який частково заміняв філософію, – зарубіжна література. І хоч методика літератури відрізняється від вивчення філософії, та підбір творів, що включалися в програму для вивчення, все ж відображав становлення і розвиток людської думки. Таким чином, при умові вмілого підходу вчителя учні мають той «утік», на якому виплітають килими своєї освіти індивідуальними візерунками. Покажемо як зарубіжна література здатна зіткати самобутній візерунок із розрізнених знань по предметах. Але інтеграція передбачає елементи об’єднання. Якщо немає елементів, то немає і що об'єднувати. Переконатися у цьому можна на прикладі уроку-конференції за твором М. Булгакова «Собаче серце». В ході такого уроку зарубіжної літератури в учнів виробляються всі чотири наскрізні лінії: 1) екологічна безпека і сталий розвиток; 2) громадська відповідальність; 3) здоров'я і безпека; 4) підприємливість і фінансова грамотність та формується цілісний філософський світогляд..." (Людмила Федорова)
Цікаві статті про актуальні події в Україні та світі від киянки, журналістки з багаторічним стажем Катерини Колесник читаймо у її авторському блозі.
Жінка і весна... Ці слова завжди поєднуються у нашому сприйнятті. І саме так я хотіла назвати нову рубрику, яку я давно мріяла створити. Мені так багато хочеться сказати своїм посестрам! Тож я зрозуміла, що писатиму на цю тему не лише весною, а й далі, далі... І я назвала свою рубрику "Україночка". Бо, якщо Жінка — це магічне явище Всесвіту, то Українська Жінка — це взагалі явище унікальне!
Матеріали цього блогу будуть цікаві для усіх вчителів, що крокують у ногу з часом.
Майже тридцять років не стихають розмови про те, яка українська мова солов’їна та калинова. За останню п’ятирічку особливо акцентують на її збереженні й відродженні. Не заперечую, що варто заглядати у словник, аби поновити в пам’яті скарби тисячоліть. Проте як щодо сьогодення? Адже мова, яка не реагує на виклик часу й не відображає повною мірою сучасність – мертва мова. У цьому блозі я намагатимуся довести протилежне, збираючи випадки лексичного та словотвірного потенціалу української мови часів незалежності, зафіксовані у рекламі, фільмах та серіалах, піснях різноманітних виконавців, соцмережах та друкованих чи електронних виданнях.
"Ця стаття визрівала понад рік, і я все не могла зібратися докупи, аби її написати. Ба більше, я збиралася йти з філології цього місяця, аж доки один талановитий аналітик, назвемо його Максимом Юрійовичем, не відписав мені в Телеграмі «Ти не можеш піти звідти, де тебе нема». А далі в нас почалася палка полеміка філологині й економіста, чому мова перебуває в глибокій рецесії. Максим Юрійович вважає, що причини такої ганебної ситуації суто економічні, я ж переконувала, що криза в головах, а не в гаманцях. Тож ми уклали парі (я не впевнена, чи мій опонент хоче розголошувати, на що ми посперечалися, тож просто знайте, що ставка вкрай висока)..." (Ольга Шарко)
"Вітаю з Днем філологів та філологинь, що минув, усіх моїх читачів, читачок та осіб поза гендерною бінарністю. Щось у лісі вмерло – я нарешті структурувала добірку, яка мала вийти ще після Чорної п’ятниці, тобто ще торік. Стосується вона мовних контамінацій цієї власної назви. Частково ви вже розумієте з моїх попередніх добірок, що це. Обіцяю, про контамінації скоро буде довга-предовга добірка. А поки розглянемо способи їх утворення з допомогою тропів та фігур на прикладі словосполучення «ЧП».." (Ольга Шарко)
У розділі зібрано статті, які поповнять наші знання про культуру завдяки лекціям викладачки Юлії Сєрової:
– Різновиди культур від Юлії Сєрової
– "Знайди свою культуру! Підвалини міжкультурної комунікації від Юлії Сєрової"
– "Як виникають стереотипи?" (лекція викладачки Юлії Сєрової)
Трохи лінгвістичного гумору
Вітаю, шановні читачі та гості мого блогу. Вам сподобалася попередня лекція від Юлії Володимирівни Сєрової про різновиди культур (Ольга Шарко. Різновиди культур від Юлії Сєрової), тож я й надалі знайомлю вас із підвалинами міжкультурної комунікації.
"Вітаю вас та бажаю богатирського здоров’я, мої любі особи поза гендерною бінарністю, читачки та читачі. Ви вже мали змогу ознайомитися з добіркою фразеологізмів зі словом «ціна», а тепер розглянемо словотвірний та комбінаторний потенціал найулюбленішого слова всіх часів і народів – «знижка». І не кажіть мені, що коли десь його чуєте чи бачите, вас не огортає подив. Цей матеріал парний до добірки про лексему «ціна», отже кістяк викладу збігатиметься. Тож не дивуйтеся, якщо відчуєте якесь дежавю. Здебільшого у слоганах знижка як абстрактна неречовинна неістота оживлюється, тобто поєднується зі словами, які зазичай уживають із іменниками на позначення істот чи речовинних предметів..." (Ольга Шарко)
"Доброго здоров’я, мої улюблені особи поза гендерною бінарністю, читачі та читачки. Сьогодні класична добірка римованих рекламних слоганів, яких останнім часом назбиралося багацько. Хочу спитати вашої думки – чи потрібна вам класифікація рим за різними критеріями? Могли б на прикладах вітчизняного креативу одразу й аналізувати. Згодом будуть ще кілька добірок, схожих на «Ціни зжовтеніли», матеріал про синестезію та колекція новотворів. Інші теми також будуть, не хвилюйтеся. А поки наша пісня гарна-нова, заспіваймо її знову
(Ольга Шарко)
"Вітаю моїх любих читачів та читачок, а також усіх, хто поза гендерною бінарністю. Сьогодні мав бути інший матеріал, який я ніяк не дороблю й через який буксує весь блог, але пост Оксани Хвилі надихнув мене докінчити цілий ряд інших матеріалів. Я вже поділилася з пані Оксаною попередніми добірками, однак пропоную й вам долучитися та написати свої варіанти або тут в коментарях, або прямо під постом пані Хвилі. А якщо хтось ширить меми в соцмережах, то пропоную їх позначити хештегом #мовамемів . Ну, а реклама – це чи не найпоширеніше джерело крилатих висловів. Однак пошуком і дослідженням слоганів опікуюся не лише я, а й інші філологи та філологині, із робіт яких я доповнила нашу колекцію..." (Ольга Шарко)
