Мене звати Тетяна Прокоф’єва. Я — з міста Покров, що на Дніпропетровщині. Маю у творчому доробку 6 альманахів, де опубліковано мої поезії. Пишу від душі та серця. У кожен рядочок укладаю частинку добра. Вірю, що світло перемагає темряву!
"Ніколи не забудемо ми,
що з нами зробили ви!
Завжди ми будем пам'ятати,
як ви хотіли нас «спасати»!
Дзвонили вранці всі,
новини всі — в війні!
Зробили горе нам сьогодні ви,
прокляті москалі!.."(Тетяна Сверлович)
"Розтопилися сніги,
Як тут не радіти?
Бо відразу проросли
Вже найперші...(квіти)"(Тетяна Строкач)
"Весна! Сніжить... Краплиночки злітають з висоти.
У небі між хмаринками пташиний ключ летить.
Вітаються із сонечком підсніжники малі,
У небі на галявинках зросли і на землі.
І всі звірята радісно спішать мерщій у двір-
Помилуватись квітами!
Весніє... Вір-не-вір..."(Тетяна Строкач)
"Вже ясне сонце припікає,
Синичка весело співає,
Квітуча, ніжна, запашна
Ця пора року. Це — ... (весна)!"(Тетяна Строкач)
"Закликаю сонечко — посвіти!
А весняну квіточку — розцвіти!
Закликаю дощик я — поливай!
До життя охоти всім додавай!
Закликаю пташечку — прилети!
Молоду травиченьку — прорости!
Закликаю весноньку в рідний край!
Пісенько-весняночко! Ввись злітай!"(Тетяна Строкач)
Читаймо дитячі вірші української поетеси Тетяни Строкач: поезії про маму, про війну, віршовані загадки про зиму та весну, загадки про пори року, поезії, присвячені народним святам та інші.
11 квітня 2017 року в обласному художньому музеї міста Кропивницький напередодні Великодня у залі сакрального мистецтва було презентовано виставку писанок Ірини Михалевич «Живі барви писанки». На виставці представлені писанки, які пані Ірині вдалося створити протягом 2014 - 2017 років. Писанки було пофарбовано такими натуральними барвниками, як цвіт бузини, листя горіха, ягід шовковиці, чорниць, бузини, квітів сафлору, мальви, безсмертника, ромашки, комахи кошеніль, сандалу, цезальпінії. В рамках відкриття виставки було проведено презентаційний майстер-клас з писанкарства (фарбування природним барвником — ягодами бузини). Виготовлені писанки стали гарним подарунком дітлахам до наступаючого свята — Світлого Христового Воскресіння.
Веснянки та гаївки з бібліотеки Української греко-католицької парафії Святого Миколая (м.Нюрнберг, Німеччина). До збірки веснянок і гаївок увійшли: "Голубка", "Огірочки", "А вже весна", "Шум", "Жучок", "Царівна", "Загадав си дідо восени женити", "Подоляночка", "Грушечка", "Ой у Львові на горбочку", "Чижик", "Копав копав криниченьку", "Вербовая дощечка", "Коструб", "Пустіте нас", "Вінець", "Хтіла мене мати".
Пісенна творчість українського народу багата й різноманітна. З глибокої давнини супроводжує вона життя народу. Жоден із фольклорних жанрів не може порівнятися з піснею широтою охоплення життєвих явищ, відображення народного світосприймання, моралі, естетичних уподобань. Створена в незапам'ятні віки, вона хвилює й сьогодні правдивістю, свіжістю і щирістю почуттів, чарує поетичністю, художньою красою. До розділу увійшли: пісні літературного походження, весільні пісні, родинно-побутові пісні, історичні пісні, стрілецькі пісні, коломийки, календарно-обрядові пісні (пісні зимового циклу: колядки та щедрівки, жниварські пісні, петрівки, русальні пісні, купальські, веснянки та гаївки), суспільно-побутові пісні (заробітчанські, наймитські, строкарські та робітничі пісні, бурлацькі пісні, рекрутські та солдатські пісні, кріпацькі пісні, чумацькі пісні, козацькі пісні).
Hа Стрітення Господнє, 15 лютого, українці починали писати писанки, які традиційно асоціюють з Великоднем...
Серед творів поетеси можна нарахувати шість збірок поезії. У пізніший період творчості Уляна Кравченко писала переважно для дітей і юнацтва. З цих віршів зібрані її останні чотири збірки. Довгий час, близько двадцяти п'яти років, поетеса публікувала твори для дітей у журналі «Дзвінок».
"А в Кривого Танця
Да не виведу кiнця.Треба його довиводити,
Кiнця-ладу iзнаходити,
Треба його вести,
Щоб вiночок плести..." (З ігрової веснянки)
Зміст:
Вишенька взимку
Зима
Гарна баба снігова
Снігурі
Щічки-полунички
Журавлики-веселики
Березень
Соняшник
Танцювали кавуни
Ходить осінь
Оповідання Олександра Копиленка для дітей про весну та природу: "Весна іде", "Сади ідуть", "Найвеселіший місяць", "Покинуте гніздо".
Коли в нас виникає бажання написати писанку, ми відшукуємо традиційні зразки і відтворюємо за ними вподобаний орнамент. Щедрим натхненням можуть зарядити писанки, які походять з села Суржа, що на Поділлі. Унікальна річ! З цього села збереглася сорок одна писанка. Одна з них має біле тло. Відтворюймо традиційні писанки! Заряджаймося натхненням!
"Христос воскрес —
Воскресне й Украïна!
Вона у нас одна така, єдина!
Безбожником розп'ята на хрестi,
Спророчено ïй зло перемогти!"(Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi)
"Їжачок народився навесні. Тоді, коли лише починала пробуджуватися від сну природа. Мама з татом облаштували йому дитячу кімнату, що залишилася від старших братика та сестрички, які уже виросли. Як відомо, перше,що надається від народження - ім'я. Але ніхто не міг придумати як назвати малого. "Може Пушок чи Колько?" - думав вголос тато. "Та ні, він не пухнастим буде,коли виросте!" - говорила мама, -"Та й зараз не дуже м'які чи гострі у нього колючки". Як ви вже зрозуміли, поки що їжачок був без імені. Одного разу сестричка повела його на прогулянку. Маля неквапливо брело по стежці та позіхало. Не дійшовши й до середини шляху, малий заснув і молодша їжачиха понесла його додому..." (Юлія Забіяка)
Віктор Качула, журналіст, поет-пісняр, створив пісню, що, справді, не може не хвилювати кожного... Юлія Качула чудово виконує пісню батька. Розкішний голос, щирість виконання роблять цю пісню неперевершеною...
