"Своє натхнення людство завжди шукало в природі.
У щонайменшій краплинці роси, яка спинила свій плин
на білосніжній пелюстці ромашки, можна побачити,
як віддзеркалюється цілий світ, як обертається планета."(Сергій Губерначук)
"Усе почалося зі Слова
й на Слові скінчиться.* * *
Слово – від Бога
у Бозі
світить нам."(Сергій Губерначук)
"Хто розумом вільний –
не стане рабом
чужих божевільних
і злих ідеалів."(Сергій Губерначук)
До збірки Сергія Губерначука для школярів увійшли цікаві та своєрідні вірші, що вирізняються багатими поетичними образами. Поєднуючись з яскравими ілюстраціями, вірші розвивають уяву і креативність дітей, захоплюють їх, дарують радість. Усі вірші щирі, просякнуті душевним теплом і любов’ю, а деякі з них – і тонким, дружнім гумором. Вони вчать важливим речам, які супроводжують людину в житті, – любові до України, рідного краю, навколишнього світу, всього живого і прекрасного. Вірші надихають до навчання і пізнання історії своєї Батьківщини і всього нового. Збірка запрошує у подорож до цікавого світу поезії разом зі справжнім майстром слова. Добірка віршів приваблює оригінальністю думок, загальним оптимістичним настроєм, буде не тільки до смаку, але й на користь дітям, навчаючи їх важливим життєвим цінностям – мудрості і доброті, прищеплюючи любов до поезії, розвиваючи мовлення і літературні смаки.
"Але звідки берешся ти, рідне натхнення?
А найперше тебе відчуваю в легенях.
Щонайширше у серці всю кров каламутиш.
Розкумедиш – і враз якнайглибше засмутиш…
Просто ти як знайшло, то ніяк не одпустиш.
Знову кров каламутиш… Думки каламутиш…"(Сергій Губерначук)
"Радій сонцю, яке є, а якщо його нема,
вигадай світло."(Сергій Губерначук)
Дитяча збірка Сергія Ґуберначука представляє цікаві й яскраві образи, які поєднуючись із колористикою ілюстрацій, спонукають дітлахів до читання, сприяють їх розвитку, заряджають оптимізмом. Вірші випромінюють наївну дитячу радість і захоплюють маленького читача добрими історіями, відчуттям казки й дива. В оригінальній формі піднімаються питання любові до України, доброго відношення між людьми, краси природи, навчання і пізнання нового. Дотепні вірші, самобутні думки поета, яскраві ілюстрації, що мають позитивну енергетику, будуть не тільки до смаку, але й на користь дітям. Діти дошкільного та молодшого шкільного віку зможуть отримати задоволення, набути нових знань. Книжка ніби розмовляє з читачами, надихає перечитувати вірші, розуміти їх суть і мудрі поради. «Тобі, золотко моє…» – це сучасна, світла й жива поетична збірка, її слова та ілюстрації ніби дихають.
"Я не боюсь стрічати нові дні,
хоч що не день, то вогняна безодня —
безодня невідомих відкриттів,
непередбачених, непередчутих."(Сергій Губерначук)
"Багато щастя не треба.
Безмежно багато людині не треба.
У зайвому сяйві осліпнеш.
Шукай джерело."(Сергій Губерначук)
"Де сяє дух,
там почуття –
ґротеск."(Сергій Губерначук)
"Мої думки – така маленька річ
у безконечності нічного зорекраю."* * *
Лікую виключно любов’ю.* * *
Усім тобі завдячую, Любове!(Сергій Ґуберначук)
"Зберу насінини, всі ночі і днини,
лузатиму їх, ідучи по стежині,
і кожного ранку саджатиму зерня,
щоб квіткою – сонце
й малюнком – майстерня".
(Сергій Ґуберначук)
"Осінні дива́ злива змива,
барви плутає вітер.
Давай, іди – зривай плоди,
розписані золотом літер..."(Сергій Ґуберначук)
"Наша велика родина, за тодішніми господарськими мірками, заможною не була. Землі – обмаль, синів, невісток і онуків – купа. Проте в найми не йшли, на багатших не батракували, попідтинню не вмирали. Обходилися своєю працею. Прабаба згадує, що за її дитинства у дворі була навіть пара волів і сяка-така пасіка – може, два, може, три вулики. Був добротний сільськогосподарський реманент. Усім цим до часу кермував мій прапрадід Панас (Охтанасій). Кермував вправно. Кожного ранку він узував свої незмінні юхтові чоботи – лівий чобіт на праву ногу, а правий на ліву – і поволеньки йшов уздовж хутора. Дворів, у яких жили його сини з невістками чи зяті з дочками, було в селі чимало. [...] Ото хіба вже в глибокій старості виходив Охтанасій увечері на ганок, приставляв долоню до вуха і скрушно зітхав: «Ееее, не чуть уже, не співають дівчата й парубки». Починалися тридцяті..." (Сергій Осока)
"У неділю із батьками
Між базарними рядами
Неквапливо я блукала,
Цікавеньке щось шукала.
Раптом бачу трохи збоку
Одну яточку високу,
А що в ній, не видно геть,
Бо дітей набилось вщерть."(Ольга Науменко)
Велика добірка віршованих загадок від Тамари Коломієць зі збірки віршів "Найперша стежечка": «Росте в саду веселиця...», «Біла грядка...», «Скинув шубку їжачок...», «Що на хаті дах...», «У носатого Івана...», «Цей скляр старанний дуже...», «Чекали на мене сади...», «На тонких бринять стеблинках...», «Мірошниця біла-біла...», «Руда, руда рудиця...», «Довгохвосту лиску маю...», «Водовоз-торохтій...», «Дівча вітру вклонялося...», «Ходить Густя з Густятами...», «Що сивий кінь...», «У печері при заслоні...», «Одчиняйтесь, ворота...», «Що воно за сіть...», «Котилось котильце...», «Білий білан...», «Крикля-зникля за горою...», «Лежить-біжить...», «Ухопився за дріт...», «Літун-шелестун...», «Ішла Улита...», «Летів гість...», «Покурилася кура...», «Ішов плаксій невтишимий...», «Ходив сівач...», «М’який, білий стелив постіль...», «Сидять злюки на грядці...», «Чудернацький вертоліт...», «Я хоч хатка, а жива...», «Біла копиця...», «Скочив скочень на жердину...» «Я гойдаюсь на билинці...», «Чи усі ви ягідками».
Читаймо вірші Тамари Коломієць для дітей з книги "Найперша стежечка": "Задзвонив синенький дзвоник", "Ранок", "Променята", "Вітрисько", "Їжаки", "Нагідка", "Відерце", "Про найкращих", "Луговий аеродром", "Про Сніговика", "Буду я тебе шукать!", "Жмурки", "Зайчиськова череда", "Ведмедів танок", "Кротів борщ", "Колисанка", "Грім-вівчар", "Біжить півень", "Бусел", "Узялась лозина биться", "Біле поле полотняне", "Біб-бобище", "Зима на возі", "Падав сніг", "Веснянка", "На галяві".
Читаймо вірші Тамари Коломієць для дітей з книги "Найперша стежечка": "Дбайко", "Хто розсипав роси", "Хатка", "На роботу", "Дбайкова лічилка", "Дбайкова пісенька в дорозі", "Дбайкова загадка", "Водогін", "В сон-траві", "Звідки кузня узялась", "Сюрчок", "Парашути", "Дбайкова колисанка", "Дбайкова казка", "Окраєць", "Несе ріка флотилію".
"Кажу, кажу казку
За бубликів в'язку.
Один бублик — на зубок,
Другий бублик — в козубок,
Третій — у кишеню,
А четвертий — в жменю.
А онука — п'ятим
Буду частувати.
Хай він бублика смакує,
Хай над казкою міркує.
Починаєм... " (Тамара Коломієць)
"Починаються дива" — розділ з книги Тамари Коломієць "Найперша стежечка". До нього увійшли такі дитячі вірші: "Диваки", "Як на білих сторінках...", "Паперовий кораблик", "От так птиця!", "Карамель", "Пісенька про гнома", "Вихвалявся колобок", "Клей", "Коники", "Веселий душ", "Олівці", "Лічилка-небувалиця", "Небилиця", "Хіп-хап", "Калачі", "Ходить вечір-мазамура", "Подарунок", "Цар Горох", "Дідів обід", "Наймиліше слово". В них багато смішного і повчального без повчань (як завжди у Тамари Коломієць): про диваків Рогеллі і Рогатті — мастаків перекидати все на світі догори ногами, про доброго і дивного гнома, про зайця-побігайця і вкраденого окрайця.
